Читайте также:
|
Аналізуючи умову цієї задачі можна зробити висновок, що дії Горлова злочинні. Але для того, щоб правильно їх кваліфікувати спочатку ми повинні з'ясувати проти чого спрямоване злочинне діяння.
З одного боку діяння Горлова посягає на життя людини. Судячи по формі вини вона буде злочинною самовпевненістю. Горлов передбачав настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховував на відвернення. А тому дане діяння дуже подібне на злочин передбачений ст. 1 ч. 1 ККУ як вбивство через необережність. Але діяння Горлова спрямоване тільки проти життя людини, а і проти безпеки руху автотранспортного засобу тобто тут два об'єкти посягання
-10-
одночасно. В 11 розділі особливої частини ККУ є стаття 286. яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху. Частина друга даної статті гласить:
«... Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо воно спричинило смерть, потерпілого...»
В даному випадку діяння Горлова одночасно підпадає під ознаки як ст. 119ч. 1 так і 286 ч. 2. Але ст. 119 — це загальна норма права, а 286 спеціальна. Тому діяння Горлова слід кваліфікувати не за ст. 119 ККУ, а за ч. 2 ст. 286 ККУ, так як вона більш точно співпадає з вчиненим діянням, дана стаття передбачає два об' єкти посягання:
- основний безпосередній це безпека дорожнього руху; - додатковий обов'язковий — це життя людини.
Даний склад злочину є матеріальний, так як обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є шкідливі наслідки у вигляді тілесних ушкоджень потерпілого, або смерті.
Кваліфікуючою ознакою ч. II ст. 286 є настання смерті.
Говорячи про суб'єктивну сторону даного злочину, то як було сказано вище вона виражається у формі злочинної самовпевненості. Крім того в даному випадку тут складна форма вини. До своїх дій, у вигляді порушення правил дорожнього руху, які виразились у перевищенні швидкості Горлова відносився умисно, а щодо наслідків у вигляді смерті — необережно. І не передбачав настання шкідливих наслідків, а розраховував що вони не наступлять. Горлов розраховував на конкретні обставини, а саме на своє вміння водити автомобіль, на надійність авто, його систему гальм (" говорив що машина нова, реакція у нього відмінна")
Аналізуючи 2-й варіант задачі, коли Горлов заявив "Нехай по дорозі не ходять", та виходячи лише з умови задачі, чисто теоретично можна зробити висновок, що дії Горлова підпадають під ознаки ст. 115 ч. 1 ККУ, тому що тут змінюється форма вини на непрямий умисел.
Перевищуючи швидкість Горлов усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків і хоча він їх і не бажав, але свідомо допускав їх настання. Ст. 286 ч. І передбачає тільки необережну форму вини. Коли форма внии умисна, а наслідки- смерть, то це умисне вбивство, передбачене ст. 115 ч. 1 ККУ. а автомобіль виступає як знаряддя вбивства.
Непрямий умисел і злочинна самовпевненість дуже подібні. І при тій і іншій формі вини особа передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків. Але при злочинній самовпевненості особа розраховує на їх відвернення, надіючись на конкретні обставини. При непрямому умислі особа вважає, що наслідки не настануть, а тут вона розраховує на авось. Крім того, що стосується того, як особа відноситься до своїх дій. При умисній формі вини особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння. При необережній — особа не вважає свої дії злочинами, так як розраховує, що шкідливі наслідки не настануть.
Дата добавления: 2015-10-02; просмотров: 59 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Задача №4 | | | СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ПІДПИС СТУДЕНТА |