Конфлікти в групі раннього віку: як помирити батьків і вихователів?

Віддаючи дитину на цілий день у руки чужих людей, складно втриматися від спроб контролювати усе те, що відбувається в садочку. Однак це провокує конфлікти, від яких в результаті страждають діти. Уляна Громова, вихователь в групі раннього віку, лауреат премії Санкт-Петербургу в номінації "Кращий вихователь Державного дошкільного навчального закладу" поділилася з "Летидором" власною методикою побудування безконфліктних взаємин з батьками, а також розповіла, як дорослим впроваджувати свої ідеї в групі дитини.

- Уляна, чи буває, що батьки спілкуються з вихователями в садочку без конфліктів і непорозумінь?

- Складнощі при роботі з людьми неминучі, особливо в наш час, коли конфлікт практично став нормою спілкування. У дитячому садку, як і в будь-якому іншому місці, де стикаються інтереси багатьох людей, стати учасником суперечки дуже легко. Але золоте правило від психологів: вас ніхто не зможе залучити до конфлікту, якщо ви самі цього не побажаєте.

Педагог може передбачити можливі конфлікти, пов'язані з нерозумінням специфіки роботи дитячого закладу. Наприклад, чим більше проінформовані батьки на перших же зборах, попереджені заздалегідь, тим менша ймовірність того, що трапиться конфлікт.

І навпаки, батькам бажано повідомляти вихователів про будь-які ситуації, які виникли вдома, особливості поведінки дитини. Наприклад: напередодні ввечері були гості, дитина лягла спати пізно і не виспалася, а залишити вдома її, на жаль, немає можливості. Якщо батьки вранці попередять вихователя про таку ситуацію, то педагог буде з розумінням ставитися до примх і неуважності на занятті.

Саме відсутність довірливого спілкування між працівниками дитячого садка і батьками може породити відсутність розуміння і, як наслідок, конфлікти. Якщо вихователю вдалося побудувати взаємодію з батьками, то в непередбачуваній ситуації завжди можна буде знайти безконфліктний вихід спільними зусиллями через діалог, а не принизливі крики і образи.

- А як ви покращуєте відносини з батьками?

- Я працюю в групі раннього віку, і ніби стою на порозі, зустрічаючи новачків-батьків. У дорослих, які вперше привели дитину в дитячий садок, багато страхів, питань, підозр, відсутність досвіду і незнання особливостей роботи дитячого закладу. Тому важливо на перших батьківських зборах познайомити їх з віковими особливостями розвитку дітей, розповісти про проблеми, які можуть виникнути протягом року, пов'язані з адаптацією, захворюваністю, взаємовідносинами між дітьми. Також я завжди докладно розповідаю про те, які заняття будуть проводитися з дітьми, медичні процедури, які фахівці будуть працювати з групою, який графік роботи садочка і навіть наводжу поради психолога.

Коли батьки заздалегідь чують про те, що їх чекає попереду, то вони не лякаються і не рвуться в конфлікти, оскільки вже попереджені. Педагог в складній ситуації, завжди може навести в приклад свої слова на зборах, і те, що досвід багаторічної роботи з дітьми даного віку говорить про можливість виникнення таких ситуацій.

Коли батьки залучені до життя і діяльності дитячого садка, тоді вони відчувають свою причетність, поділяють турботи і клопоти, ставляться з розумінням до нелегкої роботи педагога. Багато вихователів через страх спілкування відгороджуються від тісної взаємодії з батьками, які, у свою чергу, починають через відсутність інформації щось додумувати, турбуватися, налаштовувати один одного проти вихователів, у зв'язку з чим і виникають конфлікти.

У нашій групі існує також група в соціальній мережі «Вконтакті». Часто, на жаль, в подібних групах батьки обговорюють тільки подарунки дітям на Новий рік. У нас же цим співтовариством керую я – вихователь. Тут багато порад, побажань, оголошень. Також викладаю мультфільми по прочитаних казках, відео з участю дітей, аудіозаписи мелодій, під які діти танцюють в групі, пісеньки, казки, тексти віршів, які розучуємо або просто читаємо з дітьми. Це систематична, продумана робота, яка ведеться протягом навчального року. Тут є фотографії повсякденного життя дітей та свят. У нашій групі можна задати мені питання, отримати поради та індивідуальні консультації, а також я маю можливість провести віртуальну розмову з усією групою батьків.

Зрозуміло, що така діяльність не написана ні в яких посадових інструкціях, але вона чудово полегшує процес взаємодії. Батьки бачать роботу вихователів, розуміють, що дитина, яка плакала і не хотіла розлучатися з рідними вранці, пізніше заспокоїлася, гралася, веселилася, була залучена до життя групи, задіяна в іграх, а не сиділа в куточку в очікуванні мами і плакала. Також фотографії, музика, тексти віршів, чудово допомагають молодим батькам, які не завжди знають, чим вдома зайнятися з малюком. Коли ввечері батьки розглядають фотографії разом з дитиною, вона може розповісти, що з нею сталося за день, згадати все, пережити заново веселі моменти, закріпити свої позитивні результати, це, безсумнівно, позначиться на подальшій успішній адаптації в садочку.

Однак, віртуального спілкування недостатньо для встановлення міцних взаємин у групі, тому я регулярно організовую зустрічі з батьками.

- Що ви робите на цих заходах?

- Раз на місяць я проводжу заняття для тат і мам у «Школі для батьків». Спочатку вона називалася «Школа для мам», поки на одне з моїх занять не прийшов тато. На жаль, чисельність нашої групи невелика. Багато батьків працюють і не мають можливості відвідувати ці зустрічі, інші не мають такого бажання, а хтось просто соромиться.

Проте, незалежно від кількості дорослих, раз на місяць ми знайомимо батьків з тим, яку краще вибрати книгу для дитини, які завдання вирішує читання, як захопити дітей, які фарби, олівці, пластилін краще для тих чи інших ситуацій. Також вивчаємо нестандартні підходи до вирішення складних завдань по залученню дитини в поки незрозумілу для неї діяльність та багато іншого. Кожне заняття має свою тему, мету та завдання. Часто я запрошую і фахівців: музичного керівника, психолога.

Окрім основного завдання – познайомити батьків з тим чи іншим видом діяльності детально, навчити продуктивно взаємодіяти з дитиною, такі заняття зближують педагога і батьків. Всі учасники заводять дружні відносини між собою в процесі взаємодії на заняттях, адже це не нудні лекції, а практичні зустрічі, де мами і тата можуть ненадовго стати на місце своєї дитини. Дружні стосунки між батьками теж позитивно впливають на мікроклімат групи.
Наприклад, заняття «Продуктивні види діяльності, нестандартні методи і прийоми» я завжди проводжу напередодні Новорічних свят. Спочатку використовую наочні матеріали, докладно розповідаю батькам про те, що можуть і люблять діти даного віку робити разом з дорослими. Показую, як організовувати і проводити заняття з дітьми, з ліплення, аплікації, малювання, конструювання, що розвиває така діяльність, як зацікавлювати малюка. В кінці заняття проводимо майстер-клас. Але не для дітей, а саме для дорослих. Багато батьків давно не брали в руки олівці, кольоровий папір, чи давно не маніпулювали з дрібними деталями. Одна багатодітна мама приходить щороку на такі майстер-класи, хоча її дитина давно перейшла з групи раннього віку в іншу групу, потім засвоївши «урок» проводить схожий майстер-клас в класі свого сина-школяра і вже має безліч новорічних виробів.

- Але коли ви пропонуєте влаштувати такий захід, чи всі батьки одразу йдуть на контакт?

- Важко переконати батьків відвідати таке заняття, у багатьох є досвід відвідування нудних нецікавих батьківських зборів та інші стереотипи. Але всі ті, хто одного разу потрапив на заняття, неодмінно хочуть прийти сюди ще раз і це, звичайно, радує і їх і мене, це маленька перемога.

Для залучення тих, хто ще не брав участь, я використовую маленькі хитрощі. Наприклад, згадані вище майстер-класи, після яких всі йдуть додому з новорічним настроєм і сувеніром, виготовленими власними руками, а на занятті "Розвиток музикальності" наприкінці заняття кожному учаснику я дарую диск, з записами пісень, які використовуються в повсякденній роботі з дітьми. Одну маму ніяк не могли заманити на заняття нашої групи. Часто причина відмови дуже проста – сором. Її чоловік запитав, чи можна просто отримати диск, без участі у занятті, я відповіла відмовою. У результаті мама прийшла, активно брала участь зі всіма і стала найчастішою гостею на наших заняттях.

- Напевно, доводиться переконувати в ефективності цієї методики не тільки батьків, а й інших вихователів?

- Так, далеко не кожен вихователь піде на таке додаткове навантаження, адже це не входить у коло його обов'язків, не кожен готовий виступати перед дорослою аудиторією. Та й робота інколи і так складна від великої кількості дітей у групі, що просто не залишається часу і сил.

Коли я вчилася в університеті, на факультативі саме на тему «Робота з сім'єю» нас знайомили з досвідом зарубіжних країн. Розповідали про те, що батьки влаштовують подібні факультативи своїми силами на безкоштовній основі. Наприклад, якийсь тато приходить і вчить дітей грати в шахи. У наш час коли більшість хоче неодмінно отримати гроші за свою роботу, таке уявити важко. І все-таки, можна прийти з ініціативою до завідуючої і запропонувати раз на тиждень або хоча б раз на місяць проводити якийсь цікавий і пізнавальний урок силами не тільки педагогів, а й батьків. Я думаю, це буде цікавий досвід, і саме подібні зустрічі найкраще допоможуть побудувати тісні взаємини з садочком, вихователями і головне – поліпшать відносини з власною дитиною.

На жаль, зараз такий час, коли батькам часто важливіше на дві години затриматися на роботі, а не провести цей час зі своєю дитиною. При цьому ми забуваємо, що діти ростуть, а ми втрачаємо найважливіший період, коли закладаються фундаментальні основи і, головне, модель взаємини між батьками і дітьми, саме тому в садочку приклад батьків особливо важливий для дитини.

- А якщо вихователь не хоче підносити спілкування на новий рівень, що можуть зробити батьки без нього?

- Від чого хочеться застерегти тат і мам, так це диктувати свої методи і прийоми. Педагоги роками напрацьовують досвід, який складається на багатьох прикладах, ситуаціях, з абсолютно різними дітьми та батьками. Йому зручніше самому знайти ту золоту середину, той баланс, який допоможе утримувати всю цю складну конструкцію взаємин дітей, батьків, вихователів. Найчастіше дорослі, які навіть з однією своєю дитиною не можуть побудувати нормальні відносини, приходять і починають намагатися нав'язати свою модель поведінки, це велика помилка. Чудово, коли батьки можуть запропонувати допомогу, поцікавитися що необхідно, десь підказати, але, ні в якому разі, не намагатимуться отримати певне лідерство у відносинах з вихователем. Адже тільки педагог цілий день проводить із дітьми, знає всіх батьків, всі сім'ї, як краще вчинити в тій чи іншій ситуації.

Хоча, я зараз, напевно, ідеалізую, і, тим не менш, батькам легше підлаштуватися під роботу двох вихователів, ніж вихователям - під 25 дітей, а також батьків, помножених на два, і бабусь.

Тільки розуміння, що співпраця, взаємоповага, бажання почути і зрозуміти один одного допоможуть батькам і вихователям стати соратниками. Адже ми разом робимо одну і ту ж справу, а інакше буде як у байці Крилова «Лебідь, рак і щука».

Завдання студентам: Прочитати інтерв'ю. Виписати прийоми, які найбільше підходять в період адаптації дитини до дитячого садка. Знайдіть у соціальних мережах блоги для батьків (3-4). Проаналізуйте і запропонуйте свій варіант наповнення контенту сайту (блогу).

Джерело:
http://letidor.ru/article /vzroslye_voyny_v_detskom_sadu_73359/?utm_source=lefb

Дата добавления: 2015-10-02