Патологічні стани і фактори, сприяючі розвитку вітамінної недостатності. «Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності

Вітаміни приймають активну участь у багатьох обмінних процесах шляхом включення у ферментні системи або ж беруть безпосередню участь у різних біохімічних реакціях організму. Відомо більше 100 ферментних систем, в склад яких входять вітаміни. В організмі людини вони, як правило, не виробляються і поступають в основному разом з їжею. Таким чином, вітаміни відносяться до незамінимих харчових речовин. Відсутність суттєвого запасу вітамінів в організмі (за виключенням ретинолу та ціанокобаламіну) і їх використання в обмінних реакціях викликають необхідність постійного поповнення вітамінів.

Отже, в основі вітамінної недостатності лежать порушення обміну речовин, викликані недостатнім поступленням вітамінів, при цьому важкість клінічних проявів знаходиться у прямій залежності від виразності і тривалості порушень вітамінного балансу. Гіповітамінозні стани характеризуються різноманітними проявами при відсутності чіткої клінічної картини. Авітамінози ж мають окреслену картину і є наслідком вираженої вітамінної недостатності.

З урахуванням механізмів розвитку вітамінної недостатності виділяють декілька форм гіпо- та авітамінозів:

1. Аліментарна форма: гіповітамінози, зумовлені переважно неправильним харчовим режимом (нераціональним підбором продуктів – відсутність овочів або неправильне їх зберігання, виключення з раціону чорного хліба тощо, так і неправильною кулінарною обробкою, однобічне харчування, анорексія).

2. Резорбційна форма: вітамінна недостатність, зумовлена частковим розпадом вітамінів у шлунково-кишковому тракті та порушенням їх всмоктування.

3. Дисиміляційна форма, зумовлена порушенням інтермедіарного обміну речовин. Дана форма має декілька варіантів:

а) гіповітамінози, що розвиваються внаслідок порушення співвідношення окремих компонентів їжі (переважно вуглеводне харчування, білкова недостатність добового раціону), що спотворює обмін вітамінів;

б) надмірне фізичне (і нервове) навантаження, при якому значно посилюється витрачання вітамінів, особливо С, В₁, В₂, РР. При вивченні обміну вітаміну С у спортсменів встановлено, що безпосередньо після фізичного навантаження рівень його в плазмі крові знижується. У дослідах на тваринах відмічено, що м’язова робота прискорює розвиток В1-авітамінозу;

в) виражені порушення обміну вітамінів наступають в умовах високогірної місцевості, впливу на організм високих температур (робота в гарячих цехах, респіраторний алкалоз при перегріванні);

г) в умовах низьких температур (Північний полюс), що зумовлюють посилення обмінних процесів, при одночасному впливі полярної ночі (світлове голодування) й інших факторів потреба організму у вітамінах (особливо А, С, В₁, В₂, D) значно зростає;

д) порушення вітамінного обміну при інфекційних захворюваннях, токсичних станах. Наприклад, при сепсисі потреба організму у вітаміні С зростає у 5-7 разів порівняно з нормою;

е) порушення обміну вітамінів при ендокринних захворюваннях та захворюваннях печінки (гепатити, цирози). При них порушуються процеси фосфорилювання тіаміну та перехід його у кокарбоксилазу, що призводить до порушення вуглеводного обміну з утворенням недоокислених продуктів і особливо піровиноградної кислоти, страждає депонування і окислення рибофлавіну, порушується перехід каротину у вітамін А, знижується вміст нікотинової кислоти;

є) вплив на вітамінний баланс лікарських препаратів. Встановлено, що сульфаніламідні препарати пригнічують вітамінні властивості параамінобензойної й нікотинової кислоти. При тривалому використанні антибіотиків широкого спектру дії пригнічується ендогенний синтез бактеріями деяких вітамінів, порушується обмін вітамінів з розвитком дефіциту їх в організмі хворого;

ж) особливі фізіологічні стани організму (інтенсивний ріст, вагітність, лактація);

з) вроджені порушення обміну та функції вітамінів, вроджені порушення їх реабсорбції в нирках, посилення катаболізму.

Фізіологічні властивості вітамінів і клінічна картина вітамінної недостатності подані в таблиці 85.

ТАБЛИЦЯ 85

Основні фізіологічні властивості вітамінів та прояви вітамінної недостатності (Мартинчик А.Н., 2005)

Вітаміни	Фізіологічна роль в організмі	Прояви вітамінної недостатності
Жиророзчинні
Вітамін А (ретинол – у тваринних продуктах, ß-каротин – у рослинних продуктах)	Входить до складу зорового пігменту родопсину і забезпечує сприйняття оком світла; необхідний для росту організму та розвитку клітин слизових оболонок, шкіри, репродуктивних органів; підтримує імунну систему; знижує ризик онкологічних захворювань	Зниження гостроти зору, особливо у пітьмі («куряча сліпота»); сухість шкіри та слизових оболонок ока і ураження рогівки; затримка росту у дітей; зниження імунітету.
Вітамін D (кальциферол)	Необхідний для засвоєння кальцію і фосфору, росту і розвитку кісток та зубів	Підвищена нервова збудливість та судоми у литкових м’язах. Схильність до переломів кісток. Захворювання у дітей – рахіт, у дорослих – остеомаляція.
Вітамін Е (токоферол)	Захищає клітини і тканини від пошкоджуючої дії активних форм кисню та інших активних радикалів, фізичного та емоційного стресу; потрібен для нормального розвитку м’язів та еритроцитів	Невідомі у людини
Вітамін К	Необхідний для процесів згортання крові та утворення кісткової тканини	Недостатнє згортання крові, схильність до кровотеч та утворення крововиливів.
Водорозчинні
Вітамін В1 (тіамін)	Приймає участь в обміні вуглеводів та отриманні з них енергії для забезпечення нервової та м’язової систем, в тому числі серця. Підтримує функцію травлення та апетит.	Пригнічений та нестійкий настрій, порушення сну, швидка втомлюваність, судоми, м’язова слабість, втрата апатиту, нудота. У важких випадках розвивається хвороба бері-бері з ураженням серцевого м’язу та нервової системи.
Вітамін В2 (рибофлавін)	Приймає участь в обміні жирів і забезпеченні організму енергією. Необхідний для кольорового зору (сприйняття кольорів).	Порушення зору, світлобоязнь, порушення акту ковтання, дерматит, тріщини у кутках рота (заїди) й на слизовій язика.
Вітамін В6 (піридоксин)	Приймає участь в обміні білків та вуглеводів. Необхідний для нормальної функції нервової системи, кровотворення.	Пригнічений настрій, дратівливість, втрата апетиту та маси тіла; свербіж шкіри; гладкий червоний язик, анемія, склеротичні зміни судин.
Вітамін В12 (кобаламін)	Необхідний для утворення еритроцитів та нервових волокон; приймає участь в утворенні нуклеїнових кислот.	Перніціозна анемія, ураження нервової системи, слабість, гладкий червоний язик.
Вітамін С (аскорбінова кислота)	Сприяє міцності судинної стінки, загоєнню ран, покращує всмоктування заліза, знижує рівень холестерину в крові та попереджує розвиток атеросклерозу, зміцнює імунітет.	Кровоточивість ясен, випадіння та розхитування зубів, крововиливи на шкірі, втрата апетиту, погане загоєння ран. У важких випадках – цинга.
Вітамін РР (ніацин)	Необхідний для отримання енергії з їжі, сприяє нормальному росту, знижує рівень холестерину в крові.	Пронос, порушення функції мозку, подразливість, швидка втомлюваність, утворення виразок на слизовій оболонці рота. У важких випадках – пелагра.
Фолацин (фолієва кислота)	Приймає участь у біосинтезі нуклеїнових кислот. Необхідний для кровотворення, росту та розвитку всіх органів і тканин, розвитку плода.	Порушення утворення еритроцитів та анемія, втрата апетиту, розлади кишечника.
Пантотенова кислота (вітамін В5)	Необхідний для обміну жирів і вуглеводів, для синтезу антитіл, гемоглобіну, холестерину та статевих гормонів.	Відчуття печіння стоп, випадіння волосся, втрата працездатності.
Біотин	Приймає участь в обміні жирів і вуглеводів та виробленні енергії.	Лущення шкіри, випадіння волосся, депресія, підвищення рівня холестерину в крові.

Недостатнє споживання вітамінів, не призводячи до виражених клінічних проявів авітамінозів, негативно відображається на здоров’ї людини, погіршує самопочуття, знижує працездатність, опірність до інфекційних захворювань, посилює негативну дію на організм шкідливих умов праці та зовнішнього середовища, погіршує перебіг захворювань, збільшує тимчасову непрацездатність.

Недостатнє споживання аскорбінової кислоти корелює з високою частотою гіперхолестеринемії та ішемічною хворобою серця, гіпертонічною хворобою. Дефіцит вітаміну А, каротиноїдів та деяких вітамінів групи В служить фактором, що може призводити до розвитку деяких злоякісних новоутворень.

Недостатнє забезпечення вітамінами вагітних та годуючих матерів може бути причиною вроджених вад розвитку, гіпотрофії, недоношеності, порушень фізичного та розумового розвитку дитини. Тривале недостатнє споживання вітамінів у дитячому та юнацькому віці негативно відображається на показниках загального фізичного розвитку, заважає формуванню здорового організму, сприяє поступовому розвитку обмінних порушень та хронічних захворювань.

Гіповітамінозний статус, характерний для великої кількості здорових людей, усугубляється при різних захворюваннях, знижує ефективність терапевтичних заходів, ускладнює перебіг хірургічних втручань та післяопераційного періоду.

Суттєве значення для розвитку гіповітамінозів має значний ріст споживання рафінованих продуктів та продуктів, що піддаються технологічній обробці, консервуванню та тривалому зберіганню, які втрачають внаслідок цих процесів значну частину незамінимих харчових речовин, що веде до зниження вмісту вітамінів.

«Загрозливі» симптоми при вітамінній недостатності. Обов’язковому направленню до лікаря підлягають хворі:

1) із порушенням нічного зору;

2) із затримкою росту і розвитку у дитини;

3) з наявністю судом, патологічних переломів кісток;

4) зі схильністю до кровотеч та частими крововиливами;

5) з порушеним актом ковтання;

6) з наявністю дерматиту та заїдів у кутиках рота, утворенням виразок на слизових;

7) з анемією;

8) з тривалими різноманітними розладами кишечника;

9) з розладами чутливості, парезами м’язів шиї, тулуба.

Дата добавления: 2015-10-24