Взаємодія ліків з їжею

1. При призначенні ліків до їди зменшується можливість їх взаємодії з компонентами їжі, травними соками.

2. Їжа стимулює виділення жовчі, що сприяє всмоктуванню ліпофільних речовин, відповідно жиророзчинні препарати доцільно призначати після прийому їжі.

3. М'ясна, рослинна і молочна їжа змінює рН сечі в лужну сторону, що сприяє виведенню ліків – слабких кислот (саліцилати, барбітурати інші).

4. Харчові продукти, багаті кислими речовинами (цитрусові, клюква, сливи інші), сприяють виведенню слабких основ і посилюють дію ліків – слабких кислот.

Деякі овочі (капуста, салат, редька) містять речовину прогватрин, що володіє антитиреоїдною дією. Одночасне вживання цих овочів і антитиреоїдних препаратів посилює терапевтичний ефект останніх.

Калина, червона горобина, суниці, буряк містять біологічно активні речовини, що сприяють розширенню периферичних судин і зниженню АТ, тому потенціюють дію гіпотензивних засобів.

Механізм дії непрямих антикоагулянтів грунтується на їх антагонізмі з вітаміном К. Тому терапевтичний ефект препаратів даної групи знижується при поєднанні з продуктами, що містять вітамін К: шпинат, помідори, зелений горошок, капуста, печінка.

Аналогічна закономірність спостерігається при використанні сульфаніламідів і харчових продуктів, що містять фолієву кислоту – гов'яжа печінка, боби, петрушка, шпінат, томати. При поєднанні сульфаніламідів з продуктами, що містять сірку (яйця), утворюється метгемоглобін.

Їжа багата вітаміном В₆ – м'ясо, риба, молоко, сир, соя, мука пшенична, кукурудзяна, ячмінь – може значно знизити ефективність препарату леводопи (Наком, Мадопар, Синемет).

Отже, відпускаючи ліки в аптеці, провізору необхідно знати про можливості взаємодії їх з харчовими продуктами, щоб надати необхідну інформацію щодо прийому препаратів пацієнту в рамках фармацевтичної опіки.

Критеріями ефективності терапії безрецептурними засобами розладів травлення є суб’єктивне покращення клінічного стану пацієнта (зняття чи послаблення болю, печії, метеоризму, діареї чи закрепу) і відсутність повторної їх появи в наступні дні. Нормалізується висока якість життя, апетит, частота й консистенція стільця, відновлюється працездатність.

Контролем безпечності при застосуванні всіх безрецептурних засобів для лікування розладів травлення є суб’єктивна оцінка хворим свого стану, динаміка результатів об’єктивного, функціонального й лабораторного методів дослідження. При тривалому прийомі проносних засобів необхідний контроль за вмістом калію, хлору у плазмі крові.

Дата добавления: 2015-10-24