Розписка як документ. Написати розписку приватного характеру

МЕТА

заміщення вакантної посади головного бухгалтера.

ОСВІТА

У 1976 році закінчила Луцьку середню школу № 38

1980 завершила навчання в Львівському технікумі автоматики і телемеханіки за спеціальністю “автоматичний електрозв’язок”.

У 1991 році успішно закінчила навчання в Університеті Львівська Політехніка.

У 1994 році закінчила курси за спеціальністю “бухгалтерський облік і аудит”.

У 2003 році здобула другу вищу освіту в Львівському національному Університеті ім. Івана Франка на юридичному факультеті.

ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

У 1980-1994 рр., працювала інженером в науково-дослідному інституті.

У 1994-1996 рр. – бухгалтер відділу освіти обласної адміністрації у м.Львові.

У 1996-1997 рр. – провідний спеціаліст Фонду комунального майна м.Львова.

У 1997- 2003рр. – головний бухгалтер ПП “Інтерлайн”.

ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ

Володію німецькою та російською мовами, вивчаю англійську мову. Рідна мова – українська.

Практичний досвід роботи з комп’ютером.

Є автором 2-х друкованих у фахових виданнях України наукових праць.

Маю права водія та досвід керування автомобілем.

Дата(слева)

7.Визначити поняття про документ, як основний вид ділового тексту.

Документ — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини.

В Україні офіційно прийняті три визначення документа, зафіксовані в деяких Державних стандартах (ДСТУ):

ДСТУ 2392-94: "Документ - записана інформація, яка може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності".

ДСТУ 3017-95: "Документ - матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі".

ДСТУ 2732:2004: "Документ - інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі.".

Властивості документа

Документ має певну кількість властивостей, які відрізняють його від інших об'єктів.

Найбільш значимі властивості такі:

1) атрибутивність, тобто наявність невід'ємних складових, без яких він не може існувати;

2) функціональність — призначення для передачі інформації в просторі й часі;

3) структурованість — тісний зв'язок елементів і підсистем, що забезпечує єдність і цілісність документа.

Головні функції – це зберігання й передача інформації в часі та просторі. Створюється документ з метою забезпечення потреб суспільства за допомогою розмноженої документної інформації.

Загальні функції

Інформаційна — документ створюється для передачі або зберігання інформації.

Соціальна — задовольняє певну соціальну потребу.

Культурна — засіб зв'язку між організаціями та суспільними структурами.

Спеціальні функції

Управлінська — за допомогою документа виконується управління підприємством.

Правова — за документом закріплена юридична сила.

Історична — надбання історії, матеріальне підтвердження того, що відбувалося у світі.

ФУНКЦІЇ ДОКУМЕНТА - Полягають в суспільній ролі, соціальному призначенні, цілях і завданнях документів

ГОЛОВНА ФУНКЦІЯ - Найбільш узагальнююча функція, Полягає в здатності документа зберігати і передавати (поширювати) інформацію у часі та / або просторі

ЗАГАЛЬНІ ФУНКЦІЇ - Характерні для всіх документів, незалежно від їх типу та виду. Інформаційна функція - Полягає в здатності документа задовольняти потреби суспільства в інформації, тобто служити джерелом інформації, знань

8. Напишіть проект наказу про нагородження туристичними путів­ками кількох студентів за особливі успіхи у громадській, науковій роботі.

ТДАТУ(полностью)

НАКАЗ № 34-л(номер слева) дата (справа)

НАДАТИ: студентам ТДАТУ (курс,факультет) туристичні путівки (вказати до якої місцевості).

Підстава:За особливі успіхи у громадському житті нагородити студентів (прізвища, ініціали) туристичними путівками (вказати до якої місцевості).

Керівник

Підпис

9. Проаналізувати загальні вимоги до публічного виступу.

Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.

В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: 1)добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу,2)Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності 3)»Словесне вираження», літературна обробка мови (4)Завчання, запам'ятовування тексту5)Проголошення (дальше сама.)

10. Прочитайте документ. З'ясуйте відсутні реквізити, відредагуйте
текст та запишіть, дотримуючись правил оформлювання.

Довідка № 78 дата(слева) м.Бровари(справа)

Видана Щуревському С. А в тому,що він дій­сно проживає і зареєстрований в м. Броварах за адресою: вул. Незалежності, 7,кв.15.

Довідка видана за місцем вимоги.

Начальник ЖЕКуМ. (підпис) С. Левчук

11. Визначити поняття про бланк і державний стандарт на оформлення
документів.

Бланк — це друкована стандартна форма документа з реквізитами, що містять постійну інформацію. Бланки заповнюють конкретними відомостями. Найпоширенішими є бланки актів, довідок, наказів, протоколів, листів

Нормативний документ по стандартизації: стандарт, технічні умови

Продуктом стандартизації виступає нормативний документ.

Нормативний документ установлює правила, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів. До 1993 р. застосовувалися терміни «нормативно-технічний документ», «спеціальні види нормативно-технічних і технічних документів і літератури».До нормативних документів по стандартизації ставляться: 1) стандарти й 2) технічні умови.Стандарт-нормативний документ, розроблений, як правило, на основі відсутності протиріч по істотних питаннях більшості зацікавлених сторін і затверджений компетентним органом. У стандарті встановлені для загального й багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи або характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів і сприятливому досягненню оптимального ступеня впорядкування в певній області. Це нормативне виробничо-практичне видання, що містить комплекс норм, правил вимог до об'єкта стандартизації, які встановлюються на основі досягнень науки, техніки й передового досвіду й затверджуються відповідно до діючого законодавства. В Україні створена система стандартів, що складає з декількох видів, виділюваних по різних ознаках. По масштабах поширення стандарти діляться на наступні категорії: державний стандарт України (ДСТУ), галузевий стандарт (ГСТУ), стандарт підприємства. До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми й правила, державні класифікатори техніко-економічної й соціальної інформації.

12. Проаналізувати автобіографію як документ особистого характеру. Скласти
автобіографію.

Автобіографія — це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.

Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:

- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);

- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).

Автобіографія

Я, Коваленко Аліна Володимирівна, народився 17 червня 1994 року в смт.Приазовське Запорізької області.

У 2000 році пішла у перший клас(школа). У 2011 році після закінчення школи вступила до Таврійського державного агротехнологічного університету на економічний факультет, спеціальність «Фінанси та кредит».

Склад сім’ї:

Батько, К.В.М, 1956 року народження, працює інженером-механіком у місті Лозова Харківської області.

Мати, Шевченко Надія Олегівна, 1959 року народження, працює директором ЗОШ І — III ступенів №2 м. Лозова Харківської області.

Зараз проживаю із сім’єю за адресою: 12986, м. Харків вул. П. Сагайдачного, 9, кв. 12. Тел. 11-23-45. Паспорт серія ММ, № 178254, виданий РУ МВС України в м. Харкові 9 березня 1999 року.

30 березня 2009 року (Підпис)

13. Розкрийте зміст поняття «спілкування». Дайте характеристику основним функціям спілкування.

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди.

У спілкуванні виділяють три функції – інформаційно-комунікативна, регуляционно-коммуникативная, афективно-комунікативна

Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передання

та прийому інформації. Спілкування тут спрямоване на формування оцінок

досягнутих результатів (узгодження — неузгодження, порівняння поглядів

тощо).

Регуляційна-комунікативна функція полягає в регуляції поведінки. Завдяки

спілкуванню людина здійснює регуляцію не тільки власної поведінки, а й

поведінки інших людей, і реагує на їхні дії.

Афективно-комунікативна функція Характеризує емоційну сферу людини.

Спілкування впливає на емоційні стани людини. В емоційній сфері

виявляється ставлення людини до навколишнього середовища, в тому числі й

соціального.

14. Проаналізувати атестаційну характеристику, як документ, написати атестаційну характеристику.

Офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника, де дається оцінка його ділових і моральних якостей за підписами представників адміністрації. Атестаційна Характеристика пред’являється при вступі до середніх і вищих навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленніна роботу за конкурсом до науково-дослідних інститутів, вузів тощо.

Атестаційнухарактеристику пишуть (друкують) від третьої особи у двох

примірниках, один з яких (копію) підшивають до особової справи.

Основні реквізити:

– назва виду документа та прізвище, ім’я, по батькові того, кому видається характеристика;

– рік народження, освіта;

– текст, де зазначається, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх

службових обов’язків, який має авторитет у колективі і рівень професійної майстерності;

– дата складання;

– засвідчення документа (підпис і гербова печатка установи).

Атестаційна Характеристика видається на руки або надсилається до підприємства, установи (організації), які її запитали.

Атестаційна характеристика

Миронова Сергія Миколайовича(слева)

1965 р. народ., українця,

освіта вища,

бухгалтера планового відділу

Харківського тракторного заводу

Миронов С.М. працює на посаді бухгалтера з 1990 р. після закінчення Харківського технічного інституту.

Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень з питань нарахування коштів, оплати праці й бухгалтерського обліку.

Підвищує кваліфікацію в Харківському інституті народного господарства.

Користується повагою й авторитетом у колективі.

Миронову С.М. рекомендується більше уваги приділяти питанням господарсько-фінансової діяльності та опановувати роботу на комп’ютері.

Зав. відділу (підпис) О. Я Яремчук

Головний бухгалтер (підпис) З. М. Фелімонов

09.04.1998 р. (печатка)

15. Дайте характеристику основним видам і формам спілкування

За наявністю чи відсутністю будь-якого посередника розрізняють спілкування безпосереднє (пряме) — опосередковане (непряме). Для прямого спілкування — це зазвичай розмова, бесіда, доповідь тощо

До видів опосередкованого спілкування належать і телефонна розмова, і лист, і передавання інформації через радіо, телебаченню, книгу. Саме розвиток опосередкованого спілкування спричинив утворення цілих галузей виробництва й спеціалізовані заклади: радіо-, телестудії; видавництва й типографії, пошту, телеграф, телефонні станції тощо, а також армію робітників, які їх обслуговують.

За формою існування мови розрізняють спілкування усне — письмове.

Усне спілкування, як правило, пов'язане з ознаками контактності і безпосередності, а письмове — з ознаками дистантності й опосередкованості. У письмовому тексті втілюються складніші форми мислення, що відображаються у більш складних мовних формах: відокремлені звороти, експресивні синтаксичні фігури і багато інших.

Письмовий текст вимагає обдумування. Такий текст є зафіксованим. Усний текст разом з ситуацією, жестами, мімікою, інтонацією дозволяє щось не сказати, не припускає переробки тексту, крім уточнень («Слово — не горобець: вилетить — не спіймаєш»).

З погляду змінної — постійної позиції «я — мовця» і «ти — слухача» розрізняють спілкування:

діалогічне

монологічне.

Діалог утворюється зміною ролей «я» і «ти», що організовує текст як суму реплік. Існує своєрідний зв'язок «я» (адресанта) і «ти» (адресата).

За кількістю учасників розрізняють спілкування

міжособистісне (особисте)

масове.

Кількісні відношення «1-1» і «1- декілька» приводять до міжособистісної комунікації, відношення «1- багато» — до масової (радіо, преса, телебачення).

З погляду ситуації спілкування і взаємостосунків тих, хто спілкується, розрізняють спілкування:

приватне

офіційне.

На відміну від приватного, офіційне спілкування обмежене правилами взаємної поведінки і стосунків комунікантів як представників організації, групи, тому такий текст містить чимало клішованих, стереотипних компонентів (тексти ділових переговорів, протоколів, офіційно-ділових паперів тощо).

16. Службовий лист як документ. Які виділяють листи за функціональними
ознаками?

Лист службовий або офіційний — це поширений вид документації, один із способів обміну інформацією.

Службові листи належать до основних засобів встановлення офіційних, службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами.

Види офіційного листування

Дипломатичне — офіційне листування міждержавних установ чи іноземних представництв у дипломатичній практиці.

Адміністративне — офіційне листування між органами управління (органи влади, керівні органи) та виконавцями (установи, підприємства, організації), а також їхніми структурними підрозділами.

Ділове (комерційне) — листування напівофіційного характеру між фірмами, установами тощо.

Усі ділові листи за функціональними ознаками поділяють на дві групи:

1. листи, що потребують відповіді. До них належать:

листи-прохання;листи-звернення;листи-пропозиції;листи-запити;листи-вимоги.

2. листи, що не потребують відповіді. Сюди належать:

листи-попередження;листи-нагадування;листи-підтвердження;листи-відмови;супровідні листи;гарантійні листи;листи-повідомлення);

листи-розпорядження.

За тематичною ознакою ділові листи поділяють на:

I. Комерційн і — використовуються при підготовці до укладення комерційної угоди, а також під час виконання умов договорів. До них відносяться такі ділові листи:

лист-відповідь лист-запит лист-інформація лист-попередження лист-пропозиція (оферталист-претензія (рекламація) лист-нагадування

II. Некомерційні — використовуються при вирішенні різноманітних організаційних, правових питань, економічних взаємин. До них відносяться:

інформаційний лист (лист-повідомлення);лист-підтвердження;лист-подяка

лист-привітання;лист-запрошення лист-прохання;лист-рекомендація;лист-співчуття;інструкційний лист; супровідний лист

За структурою виділяють такі ділові листи:

Регламентован і — укладаються за певним встановленому зразку.

Нерегламентован і — містять авторський текст і складаються у вільній формі, не мають встановленого зразка.

За кількістю адресатів

Звичайні — надсилаються на одну адресу від імені одного кореспондента.

Циркулярні — надсилаються цілій низці установ (наприклад, керівною установою до своїх структурних підрозділів (кілька адрес)).

Колективні — надсилаються на одну адресу, але пишуть його від імені кількох кореспондентів.

За формою відправлення ділові листи можуть бути:

Конвертові — надіслані за допомогою пошти в конверті (поштове відправлення).

Електронні — надіслані в електронному вигляді на e-mail (електронна пошта).

Факсові — надіслані факсом (факсове повідомлення).

17. Назвіть основні етапи спілкування

Є чотири етапи комунікації, що становлять структуру педагогічної взаємодії.

прогностичний етап. Це перший етап, у якому закладаються обриси майбутнього спілкування: планування й прогнозування змісту, структури, засобів спілкування. Зміст його містить визначення мети взаємодії (для чого?), аналіз стану співрозмовника (чому він такий?) та аналіз ситуації (що сталося?).

Початковий етап спілкування. Його мета — встановлення емоційного і ділового контакту у спілкуванні. Важливо оволодіти технікою швидкого включення у розмову, прийомами самопрезентації та динамічного впливу.

Керування спілкуванням. Це свідома і цілеспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування відповідно до визначеної мети. Здійснюється обмін інформацією, оцінками з приводу цієї інформації, взаємооцінювання співрозмовників

Аналіз спілкування. Головне завдання цього етапу— співвіднесення мети, засобів, результатів взаємодії, а також моделювання подальшого спілкування. Це етап самокоригування.

18. Визначити поняття про акт ліквідації малоцінного інвентаря. Складіть
документ.

Акт – це документ правової чинності, в якому констатуються або підтверджуються факти, події, пов’язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів, вчинками посадових осіб.

Акти поділяються на законодавчі й адміністративні.

Запорізький Гриф затвердження(справа)

інститут

радіоелектроніки

Ректор ЗІРЕ

(підпис) А. А. Сухарльов

28.10.2005 р.

Акт № 12

25.10.2005 р. м.Запоріжжя

Про ліквідацію малоцінного інвентаря.

Підстава: наказ ректора ЗІРЕ № 11/23 від 20.10.2002 р.

Комісія у складі Зав’ялова Олега Вікторовича, бухгалтера (голова комісії), Твердохлєбової Ольги Кузьмівни, завідувача складом № 2, Решетило Людмили Федосіївни, коменданта гуртожитку №1 (члени комісії) склала цей акт про те, що в результаті обстеження інвентаря, який знаходиться на складі № 4, було виявлено, що нижченазване майно внаслідок тривалої експлуатації стало непридатним для подальшого використання.

Комісія вважає за необхідне вищеназваний інвентар зняти з балансу ЗІРЕ і ліквідувати його.

Голова комісії (підпис) О.В.Зав’ялов

Члени комісії (підпис) О.К.Твердохлєбов

19. У чому полягає редагування перекладу?

Переклад — відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Переклад є однією з важливих форм міжкультурних взаємин. Оскільки знання іноземних мов і в давні часи, і сьогодні не можна назвати масовим, перекладачі виступають посередниками між народами, які спілкуються в найрізноманітніших сферах життя. Окрім посередницької функції, перекладні твори виконують і творчу, продуктивну місію, бо завжди були важливим стимулом розвитку національних мов, літератур, культур. Розрізняють такі форми перекладу:

усний (у тому числі синхронний),

письмовий(дальше сама)

Розписка як документ. Написати розписку приватного характеру

Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи

Розписки можуть бути приватними й службовими та повинні містити такі реквізити:

Текст приватної розписки має містити такі відомості:

· Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує особу отримувача, та його вихідні дані).

· Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).

· Конкретні дані (найменування, кількість, стан, термін тощо) матеріальних цінностей, що передаються. Кількість, вартість вказуються цифрами й словами.

· Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необхідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.

Розписка

Я, Проценко Броніслав Юрійович, доцент кафедри історії середніх віків історичного факультету Київського національного університету, отримав від завідувача складом ПП «Орбіта» Бережного Петра Федоровича в тимчасове користування для членів археологічної експедиції:

металошукач ММ-234, інв. № 12 (один);

6 (шість) рюкзаків;

2 (два) намети, інв. № 4, №7.

Увесь зазначений інвентар раніше був у вжитку. Вищеназваний інвентар зобов’язуюсь повернути до 20 серпня 2009 р. у належному стані.

Підстава: договір між Київським національним університетом і ПП «Орбіта» від 23.12.2006 р.

16.07.2009 (підпис) Б. Ю. Проценко

21.Проаналізувати процес підготовки до публічного виступу.

Основні етапи підготовки промови

Отож, для того, щоб виступ був вдалим, яскравим, переконливим, необхідна попередня підготовка до нього. Алгоритм останньої можна визначити так: вибір теми - формулювання мети -- складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція.

1.Вибір теми

Обираючи тему, перш за все потрібно виходити із свого особистого досвіду, а також знань по цій темі. Окрім того важливо, щоб тема являла інтерес для вас і ваших слухачів.

Необхідно ясно уявляти, для чого, з якою мстою виголошується промова, якої реакції слухачів ви добиваєтесь. Чи бажаєте ви тільки що-небудь пояснити, описати чи просто розповісти? Або ви хочете змінити свою думку чи переконати аудиторію що-небудь зробити?

Складання плану

Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї промови, необхідно визначити порядок, за яким буде викладатися матеріал, тобто скласти план.

План - це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення.

3.Оформлення текстового матеріалу

Для успішного публічного виступу недостатньо вивчити літературу з обраної теми, знайти цікаві дані, зібрати переконливі факти, цифри, приклади. Необхідно подумати, як розташувати цей матеріал, в якій послідовності. Перед оратором виникає ряд питань: якими словами розпочати виступ, як продовжити розмову, чим закінчити виступ, як завоювати увагу слухачів і утримати її. Тому важливо приділити серйозну увагу роботі над композицією промови. 2.3 4.Висновки

Важливою композиційною частиною будь-якого виступу є закінчення. Переконливе і яскраве завершення запам'ятовується слухачами, залишає добре враження про промову. Навпаки, невдале закінчення іноді губить непогану промову.

Дата добавления: 2015-10-24