Читайте также:
|
Всі питання можна розділити на такі основні категорії:
1)відкриті(ті, на які співрозмовник повинен давати розгорнуту відповідь. "Де?", "Як?", "З ким?", "Як часто?", "Навіщо?", "Чому?")
2)Закриті (питання обмежують вибір - або так, чи ні, "хочете -не хочете", "будете - не будете")
3)Альтернативні (це щось середнє:ставлять їх у формі відкритого запитання,але при цьому пропонують варіанти відповіді)
4)Риторичні(ті,які не потребують відповіді)
5)Підтверджувальні
6)Спрямувальніт(використ. Тоді,коли потрібно скерувати розмову у потрібному напрямку)
28 Написати довідку і проаналізувати цей документ
Довідка — це документ, який містить опис та підтвердження юридичних та біографічних фактів і подій, пов’язаних з діяльністю окремих осіб, обставинами діяльності установ, організацій.
Довідки діляться на дві групи:
- особисті - підтверджують біографічні чи юридичні факти конкретної особи;
- службові - містять інформацію про факти й події службового характеру.
Реквізити довідки:
1. Адресат (назва міністерства, відомства, установи).
2. Назва документа.
3. Дата.
4. Місце укладання документа.
5. Заголовок до тексту.
6. Текст.
7.Посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка підписала довідку.
8. Печатка. Донецький державний університет
ДОВІДКА № 67
28.12.2002 р. м. Донецьк
Семенов Сергій Ігоревич є студентом III курсу філологічного факультету відділення «Українська мова та література».
Довідка видана для подання в Київський РВК м. Донецька.
Декан філологічного
факультету (підпис) О.Л.Григор’єв
(печатка)
Секретар (підпис) К.В.Онопрієнко
29.Особливості та структура наукового тексту.
Структура наукового тексту – це система одиниць різних рівнів. Одиниця найвищого рівня – складне синтаксичне ціле, що являє собою об’єднання самостійних речень у більші відрізки мовлення. Вони характеризуються єдністю думки, теми, структурною завершеністю. До інтонаційно-синтаксичних одиниць належать абзац – пов’язана за змістом частина тексту від одного відступу до іншого. Абзац дає можливість відтворювати думку в процесі її розвитку. У нехудожніх текстах поділ на абзаци стандартний й у художніх та публіцистичних різноманітний, що залежить від теми і форми викладу. До продуктивних фігур у всіх видах текстів належать анафора, епіфора, антитеза. Щоб зосередити увагу на певному положенні, в науковій прозі застосовують форму запитань і відповідей
В текстах наукового стилю здебільшого використовуються складнопідрядні речення. Усі види речень часто ускладнені відокремленими членами речення, що підвищує їх спаяність.
Підкреслена логічність викладу виявляється також у вживанні однорідних членів речення із узагальнювальним словом, які розкривають родове поняття за допомогою вужчих, видових понять. Широко вживаються у наукових текстах вставні слова і словосполучення, які увиразнюють логіку мислення, послідовність викладу (по-перше, по-друге, відповідно, отже та ін.). Для об'єднання частин тексту, зокрема тісно пов'язаних логічними зв'язками абзаців, використовуються слова і словосполучення, які вказують на цей зв'язок: тому, спочатку, потім, насамперед, насамкінець тощо. Підкресленій логічності і послідовності викладу сприяє також і прямий порядок слів у реченні.
30.Проаналізувати види заяв. Визначити поняття заяви як документа. Написати складну заяву.
Заява — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.
Заява може бути:
— простою (викладається тільки прохання);
— мотивованою (вказується мотивація прохання);
— складною (заява містить додатки).
Особиста заява пишеться, як правило, від руки і в одному примірнику; службова заява пишеться з використанням технічних засобів і має відповідні реквізити (назва та адреса організації, вихідний номер тощо), може адресуватися кільком посадовим особам чи організаціям.
Внутрішні заяви мають такі реквізити:
1. Адресат. З великої літери в давальному відмінку вказується, кому адресована заява: посада, назва підрозділу, установи, звання, прізвище, ініціали посадової особи, якій адресовано заяву. При цьому слід уникати однакових закінчень у назві посади й прізвищі:
2. Адресант. З малої літери в родовому відмінку вказується, від кого подається заява: посада, звання, назва підрозділу, установи, прізвище, ім’я, по батькові (повністю). При цьому прийменник від не вживається.
3. Назва документа (як правило, з малої літери).
4. Текст (з абзацу, з великої літери).
5. Додаток (підстава) у складній заяві: перелік документів, які додаються до заяви. За необхідністю вказується кількість сторінок кожного з документів.
6. Дата.
7. Підпис адресанта (якщо підпис розшифровується, то спочатку слід писати ініціали, потім — прізвище).
(підпис)
Складна заява
(шапка зправа)
Ректору Львівської гуманітарної
академії проф. Морозову С.С.
студента Київського національного
університету ім. Т. Г. Шевченка
Глинця Олега Ігоровича
Заява.
) У зв’язку з переїздом моїх батьків до м.Львова на постійне проживання прошу зарахувати мене студентом III курсу економічного факультету ЛГА із спеціальності «Міжнародна економіка».
Додаток: 1) витяг із залікової книжки на 2 арк. в 1 пр.;
2) свідоцтво про народження на 1 арк. в 1 пр.;
3) довідка про місце проживання на 1 арк. в 1 пр.
20.07.2005 р. (підпис) О. І. Глинець
31. Як відбувається процес стандартизації в межах терміносистеми?
Стандартизація термінології — це вироблення термінів-еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.
Сьогодні в Україні стандартизація термінології стала державною справою. Від розв'язання мовних питань, зокрема термінологічних, як відомо, залежать темпи державотворчих процесів. Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології. На цей час в Україні розроблено понад 600 державних стандартів. Через кожні п’ять років їх переглядають і уточнюють.
Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:
1) систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо); розмежування родових та видових понять;
2) відбирання усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та ін. джерел);
3) поділ термінів на групи:
а) вузькоспеціальні терміни; б) міжгалузеві; в) загальнонаукові (загальнотехнічні); стандартизації повинні підлягати лише вузькоспеціальні терміни);
4) вибирання із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подають також, але з позначкою “нерекомендований”);
5) підбирання еквівалентів англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів;
6) формулювання українською мовою означення поняття;
7) рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.
32. Визначити основні відмінності між приватною і службовою розписками.
Написати розписку службового характеру.
Розписк а — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.
Розписки можуть бути приватними й службовими та повинні містити такі реквізити:
1. Назва документа.
2. Текст.
3. Дата.
4. Підпис.
5. Засвідчення (за необхідності).
Текст приватної розписки має містити такі відомості:
Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує особу отримувача, та його вихідні дані).
Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).
Конкретні дані (найменування, кількість, стан, термін тощо) матеріальних цінностей, що передаються. Кількість, вартість вказуються цифрами й словами.
Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необхідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.
У тексті службової розписки вказуються посади осіб, повні назви установ, які вони представляють, на підставі якого розпорядчого документа передано й отримано матеріальні чи грошові цінності.
Розписка
Я, студ. гр. СЦ-51 соціологічного ф-ту ХНУ Колісник Ірина Іллівна, студентський квиток № 06/96, отримала від завідувача методкабінету Олійник М. В. для тимчасового користування 4 (чотири) часоп. «Політична думка» № 1-4 за 1994 р. (у № 4 відсутні с. від 17 до 24).
Зобов'язуюся повернути часописи до 30.06.2002.
02.04.2002
Підпис студ. Колісник І. І. засвідчую:
Зав. кафедри соціології (підпис) В. М. Ніколаєнко
33. Що таке конспект та тези? Чим вони різняться?
Конспект - це стислий виклад змісту статті чи книжки. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновки. Теза — це положення, яке необхідно обгрунтувати. Теза - це головна думка (тексту або виступу), виражена словами, головне твердження оратора, яке він намагається обгрунтувати, довести.
Види конспектів
а) текстуальний: основні положення твору, докази і висновки передаються словами автора, тобто цитатами;
б) вільний – це переказ основного змісту книги (статті) своїми словами;
в) змішаний – найчастіше використовуваний вид, при якому вільний переказ змісту поєднується із цитуванням.
34.. З'ясувати поняття про витяг з протоколу. Написати цей документ.
Витяг з протоколу — коротка форма повного протоколу. У витягу вказують прізвища та ініціали тих, хто виступив (без викладу виступів), а також зміст прийнятих рішень. Витяг із протоколу підписують голова й секретар засідання. У протоколі роблять помітку про зроблений витяг, а також зазначають, кому його вручено чи надіслано.
Витяг із протоколу
засідання правління ______
міської громадської організації «Нове життя»
____ ____________ 2011 року №___
м. Тернівка
Присутні: Іванцова О.В. – голова правління;
Ареф’єв І.О. – заступник голови правління;
Члени правління: Іванюк А.І.; Круглова Л.В.; Федоренко Р.Р.; Кустова С.А.; Ткач І.С.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
Про участь представника організації в установчих зборах з обрання громадської ради при виконавчому комітеті Тернівської міської ради.
ВИРІШИЛИ:
1. Делегувати для участі в установчих зборах з обрання складу громадської ради при виконавчому комітеті Тернівської міської ради. Іванцову О.В. – голову правління організації.
2. Підготувати документи для реєстрації щодо участі у зборах.
Відповідальні: Іванцова О.В., Круглова Л.В. Термін: до 18 квітня 2011 року.
Головуючий Іванцова О.В.
Секретар Круглова Л.В.
35. Що таке відгук, рецензія? Які їх спільні та відмінні риси?
Відгук — це висновки уповноваженої особи (кількох осіб) про наукові роботи, вистави, фільми, представлені на розгляд чи до захисту.
Реквізити відгуку такі:
1. Назва документа.
2. Заголовок, що містить:
• назву роботи;
• прізвище, ім'я та по батькові її автора;
• рік написання;
• кількість сторінок.
3. Текст, що містить:
• вступ;
• стислий виклад змісту роботи;
• критичні зауваження;
• висновок з пропозиціями.
4. Підпис, що завіряється печаткою.
5. Дата.
Рецензія — публікація, в якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, театральна вистава, фільм, виставка. Рецензія оприлюднюється у пресі, на радіо чи телебаченні.
Реквізити
Тема або найменування рецензованої роботи;
її автор;
актуальність і правильність обраної теми;
вдалість огляду літератури;
використання системи доказів;
повнота розкриття проблеми;
результати аналізу економічної доцільності, якщо необхідні;
наявність чітких висновків;
використання наукового апарату;
якість оформлення роботи;
недоліки, що є в роботі;
висновок про можливість допуску роботи до захисту (або надання іншого права).
36.Проаналізувати характеристику, як документ. Написати атестаційну
характеристику головного інженера КС11.
Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника (учня).
Характеристика дається, як правило, з останнього місця роботи або навчання. Готує її керівник структурного підрозділу (у школі — класний керівник). Підписується керівником установи або ж керівником установи й керівником структурного підрозділу та засвідчується гербовою чи круглою (що прирівнюється до гербової) печаткою.
Характеристика подається при вступі до навчальних закладів, висуванні на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу тощо. Залежно від призначення може бути виробничою, атестаційною, рекомендаційною, нейтральною.
Характеристика складається, як правило, з таких реквізитів:
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім’я, по батькові особи (повністю), на яку складається характеристика, у родовому відмінку.
3. Посада, науковий ступінь, учене звання (якщо є), місце роботи, навчання.
4. Рік народження (за необхідності — національність, домашня адреса, освіта).
5. Текст.
6. Дата укладання характеристики.
7. Підпис керівника установи (другим може бути підпис керівника структурного підрозділу, інших посадових осіб).
8. Печатка установи.
АТЕСТАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА
економіста планово-економічного відділу Дніпровського відділення Промінвестбанку м. Києва Матвієнко Юлії Анатоліївни
Матвієнко Ю. А. працює на посаді економіста з 1985 року. У 1980 році закінчила Київський інститут народного господарства ім. Д. С. Коротченка за спеціальністю
"Фінанси й кредит".
Службові обов'язки виконує добросовісно. Має високий професійний рівень з питань планування грошового обігу та кредитних ресурсів, оплати праці, бухгалтерського обліку. Потребує підвищення знань з інженерно-технічного контролю та господарсько-фінансової діяльності.
Підвищує свою кваліфікацію.
Розпочала освоювати електронно-обчислювальну машину "Роботрон — 1715", користується нею на практиці.
Користується повагою та авторитетом у колективі.
Матвієнко Ю. А. рекомендується більше уваги приділяти питанням інженерно-технічного контролю та господарсько-фінансової діяльності.
05.12.98
Керуючий
Дніпровським відділенням Промінвестбанку (підпис) М. І. Гордєєв
Начальник відділу (підпис) О. Г. Антоненко
37. Пояснити, що включає в себе процес підготовки публічного виступу?
Основні етапи підготовки промови
Отож, для того, щоб виступ був вдалим, яскравим, переконливим, необхідна попередня підготовка до нього. Алгоритм останньої можна визначити так: вибір теми - формулювання мети -- складання плану - збирання матеріалу - робота над конспектом - репетиція.
1.Вибір теми
Обираючи тему, перш за все потрібно виходити із свого особистого досвіду, а також знань по цій темі. Окрім того важливо, щоб тема являла інтерес для вас і ваших слухачів.
Необхідно ясно уявляти, для чого, з якою мстою виголошується промова, якої реакції слухачів ви добиваєтесь. Чи бажаєте ви тільки що-небудь пояснити, описати чи просто розповісти? Або ви хочете змінити свою думку чи переконати аудиторію що-небудь зробити?
Складання плану
Перш ніж розпочати роботу над композицією своєї промови, необхідно визначити порядок, за яким буде викладатися матеріал, тобто скласти план.
План - це взаємне розташування частин, коротка програма будь-якого викладення.
3.Оформлення текстового матеріалу
Для успішного публічного виступу недостатньо вивчити літературу з обраної теми, знайти цікаві дані, зібрати переконливі факти, цифри, приклади. Необхідно подумати, як розташувати цей матеріал, в якій послідовності. Перед оратором виникає ряд питань: якими словами розпочати виступ, як продовжити розмову, чим закінчити виступ, як завоювати увагу слухачів і утримати її. Тому важливо приділити серйозну увагу роботі над композицією промови. 2.3 4.Висновки
Важливою композиційною частиною будь-якого виступу є закінчення. Переконливе і яскраве завершення запам'ятовується слухачами, залишає добре враження про промову. Навпаки, невдале закінчення іноді губить непогану промову.
38. Визначити, за якими ознаками автобіографію ми відносимо до документів особистого характеру. Написати автобіографію.
Автобіографія — це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.
Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:
- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);
- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).
Автобіографія
Я, Коваленко Аліна Володимирівна, народився 17 червня 1994 року в смт.Приазовське Запорізької області.
У 2000 році пішла у перший клас(школа). У 2011 році після закінчення школи вступила до Таврійського державного агротехнологічного університету на економічний факультет, спеціальність «Фінанси та кредит».
Склад сім’ї:
Батько, К.В.М, 1956 року народження, працює інженером-механіком у місті Лозова Харківської області.
Мати, Шевченко Надія Олегівна, 1959 року народження, працює директором ЗОШ І — III ступенів №2 м. Лозова Харківської області.
Зараз проживаю із сім’єю за адресою: 12986, м. Харків вул. П. Сагайдачного, 9, кв. 12. Тел. 11-23-45. Паспорт серія ММ, № 178254, виданий РУ МВС України в м. Харкові 9 березня 1999 року.
30 березня 2009 року (Підпис)
39. Що таке реферат? Структура реферату. Складові підготовки та написання реферату.
Реферат — це стислий виклад змісту кількох наукових робіт, що стосуються певної проблеми.
Основна мета реферату — передача цілісної інформації, одержаної з різних джерел. На основі кількох текстів потрібно створити один відповідно до теми реферату.
У тексті реферату можна цитувати думки з опрацьованих джерел, а можна переказувати їх, обов'язково посилаючись на джерела, наприклад: на думку Т. Г. Шевченка; за свідченням О. Дорошкевича; як стверджує Леся Українка тощо.
Послідовність дій у роботі над рефератом така:
1. Добір літератури відповідно до теми (не менше 2-3 джерел).
2. Обдумування меж теми, осмислення головної думки реферату.
3. Опрацювання дібраних джерел (помітки, виписки, систематизація виписок за змістом).
4. Складання плану реферату в чорновому варіанті.
5. Концентрація дібраних фактів, цитат навколо кожного з пунктів плану.
6. Робота над остаточним варіантом плану з урахуванням головної думки реферату та його обсягу; обмірковування цікавого вступу.
7. Продумування вичерпних висновків та узагальнень.
8. Останній етап — складання тексту реферату на чернетці, написання та редагування тексту реферату.
Оскільки реферат пишеться не на основі власних суджень, використовуються чужі матеріали, тому така робота називається компілятивною (не-оригінальною, несамостійною).
40. Дати оцінку протоколу як документу. Написати протокол
Протокол – це документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо.
Це первинний офіційний документ, на підставі якого керівництво має право вимагати від підлеглих виконання доручених їм завдань, видавати розпорядчі документи.
Протокол веде технічний секретар чи обрана особа.
За обсягом протоколи можуть бути:
- стислими – містять лише назви обговорених питань та рішення з цих питань; рубрики «Слухали» та «Ухвалили»;
- повними – назви обговорених питань, стислий виклад виступів та питань, які ставилися доповідачам і виступаючим, рішення з обговорених питань; рубрики «Слухали», «Виступили», «Ухвалили»;
- стенографічними – дослівно фіксуються виступи, запитання, зауваження, рішення, пропозиції тощо.
Відкрите акціонерне товариство «Будівельник»
ПРОТОКОЛ №12
засідання ради директорів
2002 р. м. Харків
Голова Журавльов О.Я.
Секретар Корженевська К.Г.
Присутні: Аверинцев М.Д., Закіров Р.Т., Лівощенко І.К., Тимощук В.В.
Відсутні: Зальцберг М.І. (у відрядженні).
Запрошені: Джон Кеннет Лі, директор СП «Інвест» (Бельгія).
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1.Про створення СП «Траст компані» (доповідач – генеральний директор Аверинцев М.Д., директор СП «Інвест» Дж.К.Лі.).
2.Про призначення виконавчого директора СП «Будмен».
СЛУХАЛИ: 1. Про створення СП «Траст компаній (доповідач — генеральний директор Аверинцев М.Д., директор СП «Інвест» Дж. К. Лі).
ВИСТУПИЛИ:
Аверинцев М.Д. (текст доповіді додається).
Дж. Кеннет Лі (текст доповіді додається).
Закіров Р.Т.: Розширення міжнародної діяльності ВАТ «Будівельник» дасть змогу не тільки впроваджувати новітні технології й матеріали, знайти нових партнерів і ринок збуту, а й суттєво зміцнити внутрішні позиції ВАТ.
УХВАЛИЛИ:
1.1. До 16.01.2003 р. підготувати всі необхідні для створення СП документи; завершити організаційну роботу до 26.01.2003 р. (відповідальний — Закіров Р.Т.).
1.2. Розробити бізнес-плани перспективних напрямків співробітництва на ринках СНД та Західної Європи до 20.01.2003 р. (відповідальний — Лівощенко І.К.).
Голова (підпис) О. Я. Журавльов
Секретар (підпис)
41.Проаналізуйте основні способи творення термінів.
Наукові терміни української мови, зокрема економічні, утворюються такими основними способами:
1. Вторинна номінація - використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: чиста конкуренція, ринок праці. Це найдавніший спосіб термінотворення.
2. Словотвірний - утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перепродукція), суфіксів (оподаткування, оборотність), складанням слів і основ (матеріаломісткість), скороченням слів (СЕП (система електронних платежів), СЕЗ (спеціальні економічні зони).
3. Синтаксичний - використання словосполучень для називання наукових понять: державне замовлення. Синтаксичний спосіб - найпродуктивніший спосіб творення термінів у наш час.
Запозичення — називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж
42.Написати і проаналізувати довідку.
Довідка — документ, який містить опис та підтвердження юридичних та біографічних фактів і подій, пов’язаних з діяльністю окремих осіб, обставинами діяльності установ, організацій.
Довідки діляться на дві групи:
- особисті - підтверджують біографічні чи юридичні факти конкретної особи;
- службові - містять інформацію про факти й події службового характеру.
Довідки також можуть бути:
- зовнішніми - укладаються для подання в інші установи; підписуються, крім укладача, також керівником установи, засвідчуються печаткою;
- внутрішніми - укладаються для подання керівництву установи або на розгляд колегіальних органів; підписуються лише виконавцем і не засвідчуються печаткою.
Реквізити довідки:
-
- 1. Адресат (назва міністерства, відомства, установи).
- 2. Назва документа.
- 3. Дата.
- 4. Місце укладання документа.
- 5. Заголовок до тексту.
- 6. Текст.
- 7.Посада, підпис, ініціали й прізвище особи, яка підписала довідку.
- 8. Печатка.
Міністерство освіти і науки України
Донецький державний університет
ДОВІДКА № 67
28.12.2002 р. м. Донецьк
Семенов Сергій Ігорович є студентом III курсу філологічного факультету відділення «Українська мова та література».
Довідка видана для подання до Київського РВК м. Донецька.
Декан філологічного
факультету (підпис) О.Л.Григор’єв
(печатка)
Секретар (підпис) К.В.Онопрієнко
43. Стаття як самостійний науковий твір.
Стаття – вид наукової публікації, у якому описано кінцеві або проміжні результати проведеного дослідження, обґрунтовано способи їх отримання, а також накреслено перспективи наступних напрацювань. Обсяг наукової статті зазвичай становить від 6 до 24 сторінок, тобто 0,35 – 1 др. арк.
стаття містить такі необхідні елементи:
• постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;
• аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;
• формулювання цілей статті (постановка завдання);
• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
• висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.
статті виконують дослідницьку функцію (подають наукові результати), презентаційну (представляють дослідника в науковому товаристві), оцінну (оцінюють стан наукових досліджень з певної проблеми) та комунікативну (слугують засобом спілкування дослідників).
44. Скласти і проаналізувати акт,як діловій папер.
Акт – це документ правової чинності, в якому констатуються або підтверджуються факти, події, пов’язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів, вчинками посадових осіб.
Акти поділяються на законодавчі й адміністративні.
Законодавчі акти містять рішення щодо чинних законів, указів, постанов чи їх розділів або пунктів.
Адміністративні акти складаються тимчасовими або постійно діючими комісіями, окремими посадовими особами (ревізорами, інспекторами) в присутності свідків або без них за результатами ревізій, при прийманні-здаванні справ чи товарно-грошових цінностей, проведенні випробувань нової техніки, нещасних випадках, інвентаризації, зміні керівництва тощо. Тимчасові комісії призначаються, як правило, наказом керівника установи, якому потім подаються на розгляд і затвердження результати роботи комісії. При необхідності акти розглядаються й затверджуються вищою інстанцією.
Акт складається з таких реквізитів:
1. Автор документа (назва відомства, організації).
2. Затвердження (вгорі праворуч).
3. Назва документа.
4. Дата, номер, місце складання.
5. Заголовок.
6. Підстава (наказ керівника установи).
7. Склад комісії.
8. Присутні.
9. Текст.
10. Відомості про кількість примірників, їх місцезнаходження.
11. Перелік додатків до акта.
12. Підписи членів комісії та присутніх (за необхідності).
Текст акта складається зі вступної (підстави для складання акта, склад комісії, мета її роботи) та констатуючої частин (суть і характер проведеної роботи, встановлені факти, пропозиції, висновки).
Запорізький
ЗАТВЕРДЖУЮ
інститут
Ректор ЗІРЕ
Радіоелектроніки
(підпис) А. А. Сухарльов
28.10.2005 р.
Акт № 12
25.10.2005 р.
м.Запоріжжя
Про ліквідацію малоцінного інвентаря.
Підстава: наказ ректора ЗІРЕ № 11/23 від 20.10.2002 р.
Комісія у складі Зав’ялова Олега Вікторовича, бухгалтера (голова комісії), Твердохлєбової Ольги Кузьмівни, завідувача складом № 2, Решетило Людмили Федосіївни, коменданта гуртожитку №1 (члени комісії) склала цей акт про те, що в результаті обстеження інвентаря, який знаходиться на складі № 4, було виявлено, що нижченазване майно внаслідок тривалої експлуатації стало непридатним для подальшого використання.
Комісія вважає за необхідне вищеназваний інвентар зняти з балансу ЗІРЕ і ліквідувати його.
Голова комісії (підпис)
О.В.Зав’ялов
Члени комісії (підпис)
О.К.Твердохлєбов
(підпис) Л.Ф.Решетило
11.03.2003р.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 197 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Розпорядження як документ. Написати розпорядження. | | | Суть и види перекладу. |