Види управлінських революцій

Питання про те, коли управлінська діяльність перестала бути тільки непрямим проявом влади і перетворилась на самостійну науку, давно цікавить істориків менеджменту.

Вважається, що менеджмент сформувався в результаті п*яти управлінських революцій, які привнесли революційні зміни (рис 1.2.).

Рис. 1.2. Етапи управлінських революцій.

3.1. Перша управлінська революція (релігійно-комерційна)

Перша революція відбулась 4 - 5 тис. років тому - в період формування рабовласницьких держав на Давньому Сході (у Шумері, Єгипті та Аккаді). Відбулось перетворення касти священиків в касту релігійних функціонерів, тобто менеджерів.

Перша революція відбулась 4 - 5 тис. років тому - в період формування рабовласницьких держав на Давньому Сході. У Шумері (Південь сучасного Іраку), Єгипті та Аккаді (біля сучасного міста Багдад) відбулось перетворення касти священиків в касту релігійних функціонерів, тобто менеджерів (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Перша управлінська революція.

Суть першої управлінської революції:

1. Священики переформулювали релігійні принципи і замінили принесення людських жертв на символічні жертви. (Якщо раніше боги вимагали людських жертв, то тепер, як заявляли жерці, вони не потрібні. І Богам стали приносити не людське життя, а символічну жертву (гроші, худобу, масло, ремісничі вироби, харчові продукти).

2. З'явився принципово новий тип ділових людей. (Зібрана з населення данина накопичувалась, обмінювалась і пускалась в справу. Шумерські жерці незабаром стали найбагатшим і найвпливовішим класом. Проте їх не можна було назвати класом власників, так як принесене в жертву було власністю богів, а не людей. Таким чином жерці стали виконувати функції пов*язані і з релігійною і з комерційною діяльністю).

3. Жерці також завідували збором податків, управляли державною скарбницею, розподіляли державний бюджет та відали майновими справами (Гроші для жерців не служили самоціллю, вони були побічним результатом релігійної та державної діяльності.)

4. Жерці вели ділову документацію, бухгалтерські рахунки, здійснювали постачальницькі, контрольні, планові та інші функції. (Побічний результат управлінської діяльності жерців - поява писемності. Запам'ятати весь обсяг ділової інформації було неможливо, до того ж доводилось робити непрості розрахунки. До нашій часів збереглись глиняні таблички, на яких жерці Шумера акуратно вели юридичні, історичні та ділові записи.)

5.

Отже, в результаті першої революції: ü менеджмент сформувався як інструмент комерційної і релігійної діяльності ü відбулись перші комерційні операції за допомогою посередників.

Практичне завдання: Школа чиновників в Стародавньому Єгипті

Чиновник старовини - це людина вчена, вихована та освічена. У Стародавньому Єгипті при дворі фараона існували школи підготовки чиновників. Молоді люди, які готувались до управлінської кар'єри, практикувались в переписуванні різних ділових паперів і творів, які прославляли переваги такої кар'єри. Це досягалось за рахунок приниження інших професій.

В одному з творів автор пише: «Кажуть мені, що ти кидаєш книги, віддаєшся танцям, звертаєш увагу на сільського господарства, а не до слова божого. Невже ти не пам'ятаєш положення хлібороба під час жатви? Черви крадуть половину зерна, гіпопотами зжирають іншу, миші множаться в полі...». В наступному тексті описуються пригоди офіцера. «У нього безліч неприємностей. З дитинства приводять його, щоб замкнути в казарму. Поверни серце твоє, щоб стати писарем і ти будеш керувати людьми».

Висміювання різних професій для підвищення престижності канцелярської служби було дієвим прийомом виховання майбутніх чиновників. Крім трактатів, вихваляючи чиновну професію, майбутні єгипетські управлінці створювали літературні твори. Вони писали царям оди, ділові листи і звіти, вітальні послання, догани по службі, скарги, накази, робили різні розрахунки. Наприклад, при постачанні війська або призначення робітників для зведення обеліска. Особливо шкільні вчителі стежили за моральним обліком майбутніх чиновників. Високе покликання професії, які вони мали одержати в майбутньому, вимагало від юнаків вести гідний спосіб життя.

Необхідно було: вміти грати на флейті; співуче читати під псалтир або співати під акомпанемент псалтиря; вміти відмовитись від того, що найбільше подобається (наприклад, пити пиво або вино, радіючи в товаристві дівчат). Майбутні чиновники повинні були досконало знати придворний і службова ритуал: кому і які знаки привітання надавати, як і в якому тоні розмовляти з особами одного рангу, вище і нижчестоящими, від кого і через кого приймати письмові доповіді.

У школярів формувалась своя субкультура, звичаї й традиції, існував особливий чиновнічий гострий розум. Багато часу приділялось риториці, написанню гімнів, читанню різного роду «повчань» і трактатів.

Школярі обговорювали проблеми благоустрою держави і суспільства, економного ведення господарства, справедливого ставлення до нижчих класів, запобігання невдоволення і соціальної напруги, законотворенню і практичній астрономії. Мудрі вчителі вчили їх, як тримати себе в суспільстві наймудріших людей, в гостях, в сім'ї, з підлеглими та з начальством.

Потрапити у такі школи було заповітною мрією представників середнього класу. Навчитись грамоті означало вибитись в люди. У «Настановах Дуау», єгипетського громадянина, який влаштував свого сина Піопі в таку школу, говориться: «Немає нічого вище книг. Як у воді плавай в книгах - ти знайдеш в них повчання: якщо переписувач знаходиться при дворі, він не буде жебраком. Я не знаю іншої посади, яка могла б дати привід до подібного вислову, тому вселяю тобі любити книги як рідну матір і викладаю перед тобою всі переваги. Чиновництво вище всіх інших посад: немає на землі нічого вищого за них».

Питання:

1. Які предмети вивчались в давньоєгипетській школі чиновників?

2. Чим відрізняється коло інтересів і процес навчання майбутніх управлінців в Давньому Єгипті від того, що вивчають сьогоднішні менеджери?

3.2. Друга управлінська революція (світсько-адміністративна)

Друга революція в сфері менеджменту сталась приблизно через тисячу років після першої і пов'язана з ім'ям вавілонського правителя Хаммурапі (1792 – 1750рр. до н.е.). Видатний політик та полководець, який підпорядкував сусідні Месопотамію та Асирію.

Для управління великими володіннями була потрібна ефективна адміністративна система, яка б базувалась на основі єдиних написаних законів. Знаменитий звід Хаммурапі, який містить 285 законів управління різними сферами життя суспільства - є цінною пам'яткою давньосхідного права і новим етапом в історії менеджменту.

Суть другої управлінської революції:

1. Створення першої формальної системи адміністрування (кодекс Хаммурапі, який містить 285 законів управління різними сферами життя суспільства)

Договір купівлі-продажу Договір оренди Договір особистого найму Договір займу Договір зберігання Договір майнового найму Договір товариства  

Види договорів за законами Хаммурапі

Рис. 1.4. Система Законів Хаммурапі.

Рис. 1.5. Види договорів.

2. Хаммурапі виробив оригінальний лідерський стиль, постійно підтримуючи в підданих образ турботливого опікуна і захисника народу. (Для традиційного методу керівництва, який характеризував минулі династії царів, це було явним нововведенням і створювало довірчу атмосферу та додаткову мотивацію поведінки підданих).

3.

Отже, в результаті другої революції в менеджменті: ü з*явилась світська (не церковна) манера управління, ü виникла формальна система організації та регулювання відносин людей (закони) ü зародились основи лідерського стилю ü сформувались методи мотивації поведінки.

Практичне завдання: Аналіз законів Хаммурапі

Деякі закони наймудрішого правителя давнини є повчальними для нащадків.

Відповідно до одного з них, батьки могли продавати дітей, якщо до того їх примушували злидні.

Якщо заміжню жінку виявляли з коханцем, то її кидали у воду, а на невірного чоловіка можна було тільки скаржитись у суд.

За несправедливе звинувачення наклепник карався обов’язковим бриттям голови наголо.

За вбивство людини винуватиця саджали на кіл.

За лихослів'я на батьків відрізали язик, за побої - відрубували руку.

Чоловік нічого не отримував з приданого покійної дружини - воно належало дітям. Навпаки, вдові повертали її придане і подарунки чоловіка, вона користувалась залишеним майном спільно з дітьми.

За крадіжку накладалась смертна кара, за крадіжку зі зломом грабіжника вбивали біля стіни будинку і закопували на місці.

До злодіїв прирівнювались ті, хто продавали загублені речі, а також покупці цих речей, які не могли довести, що купили крадене не свідомо.

Хірург, який зробив вдалу операцію знатній людині отримував 10 сиклів, простій людині - 5, але за невдалу позбавлявся рук.

Архітектора винагороджували відповідно до величини будівлі, за міркою за кожну одиницю простору. Якщо будинок обрушувався і задавлював господаря, архітектора страчували; якщо гинув син господаря, страчували сина архітектора. У разі помічених похибок споруди ремонт проводився за рахунок архітектора. Ті ж принципи діяли щодо корабельників і представників інших професій.

Кодекс законів Хаммурапі гарантує права всім заміжнім дружинам на особисту безпеку, в ньому повністю відсутнє правило родової помсти. Тому вважається, що закони Хаммурапі вперше створили правильно організовану культурну державу, яка взяла на себе захист підданих і помсту вбивцям.

Питання:

1. Чим розрізнялись позитивні і негативні санкції Хаммурапі, чи був між ними баланс?

2. Як здійснювалось стимулювання праці та контроль за якістю продукції?

3.3. Третя управлінська революція (виробничо-будівельна)

Третя революція в сфері менеджменту сталась приблизно через тисячу років після другої і пов'язана з ім'ям вавілонського правителя (605 - 562 рр. до н.е.). Цар Навуходоносор II прославився як: ü талановитий будівельник (автор проектів Вавілонської вежі і висячих садів), ü геніальний управлінець (розробив систему виробничого контролю на текстильних фабриках і в зерносховищах).

Суть третьої управлінської революції:

1. започаткування застосування кольорових ярликів з метою контролю виробничого процесу. (За їхньою допомогою на текстильних фабриках відмічали пряжу, яка знаходилась у виробництво кожного тижня. Подібний метод контролю дозволяв точно встановити, як довго перебувала на фабриці та чи інша партія сировини.)

2. будівельна діяльність з розробкою технічно складних проектів (Вавилонська вежа, висячі сади Семираміди, храм вавилонському богу Мардуку, зиккурати – культові башти)

Отже, в результаті третьої революції в менеджменті: ü з*явились ефективні методи управління на виробництві; ü впроваджено контроль за якістю продукції; ü реалізовано будівельну діяльність з розробкою технічно складних проектів.

3.4. Четверта управлінська революція (індустріальна)

Четверта революція в сфері менеджменту практично збігається з великою індустріальною революцією XVIII - XIX століть, яка стимулювала розвиток європейського капіталізму. На початку четвертої революції з*явився капіталіст, а наприкінці - менеджер.

Раніше ті чи інші відкриття, що збагачували менеджмент, відбувались час від часу із значними проміжками. Однак в період індустріальної революції відкриття охопили всі сфери і набули бурхливого розвитку.

Суть четвертої управлінської революції:

1. Формування системи акціонерного капіталу (Поступово індустрія пройшла етапи мануфактури (ручного фабрики) і старої фабричної системи (ранній машинної фабрики XIX століття), і перейшла до етапу формування акціонерного капіталу. Керівник-власник, тобто капіталіст, поступово був замінений сотнями чи тисячами акціонерів. Утвердилася нова, диверсифікована (розпорошена) форма власності. Замість єдиного власника з'явилося безліч акціонерів, тобто спільних (пайових) власників капіталу. )

2. Відділення управління від виробництва та капіталу (Нова система власності прискорила розвиток промисловості. Замість єдиного капіталіста-менеджера-власника виникають дві спільноти: акціонери і наймані керівники (менеджери). керівника-власника - кілька найманих менеджерів-невласників з різних класів населення.)

3. Поява найманих керівників-менеджерів (Менеджери і адміністрація, призначались акціонерами і стали їхніми представниками на промисловому підприємстві.)

4. Виникнення маркетингу – науки про формування попиту та стимулювання збуту.

5. Виникнення науки з управління. (Управління вже не могло залишатись сферою заснованої на наївній свідомості і здоровому глузді. Воно вимагало спеціальних знань, навичок і вмінь професіоналів. Управління перетворюється в сукупність прийомів, методів, принципів, інструментів і техніки, якими необхідно спеціально навчатись.)

6. Поява нових напрямів менеджменту: планування, діловодство, збут, закупівля, організація, статистичний аналіз виробництва. (У фабричну епоху (XIX століття) робота менеджера обмежувалася управлінням процесом виробництва. Але пізніше менеджмент розпадається на безліч напрямів.)

7. Створення сучасної системи бюджету підприємства. (Мова здогадок і інтуїції знаходить чітку калькуляційну основу - все переводилося в формули і в гроші.)

8. Виникнення координаційної функції менеджменту. (Кожен виробничий процес виділився в самостійну сферу діяльності менеджменту. Коли сфер стало багато, з'явилась проблема їхньої координації та з'єднання на новій основі. Для цього за кожною сферою (штатом фахівців, відділом, підрозділом) закріпили певних менеджерів. Так виникли прообрази нинішніх відділів кадрів, планового відділу, відділу головного технолога і т.п.)

Отже, в результаті четвертої революції в менеджменті: ü замість одного капіталіста-менеджера виникають дві спільноти: акціонери і наймані керівники; ü менеджерів стає багато і кожен стежить за конкретною функцією: плануванням, виробництвом, постачанням.; ü з*вились окремі науки – менеджмент та маркетинг.

Менеджмент притягував кращі сили нації, і навіть середніх здібностей люди, пройшовши складний шлях управлінця, ставали згодом видатними особистостями.

3.5. П*ята управлінська революція (монополістичного капіталізму)

П*ята революція в сфері менеджменту відповідає епосі монополістичного капіталізму (ХХ ст.). Її змістом є перетворення менеджерів спочатку в професійну групу, а потім в окремий від капіталістів соціальний клас.

Суть п*ятої управлінської революції:

1. Створення перших наукових шкіл менеджменту. (Індустріальна революція довела, що чисто управлінські функції не менш важливі, ніж фінансові або технічні. Тому провідні науковці починають вивчати цей процес. М.Вебер, К.Маркса і Ф. Енгельс бачили, що капіталіст є фігура тимчасова. І пропонували свої шляхи розвитку: Енгельс і Маркс закликали капіталіста «піти у відставку» і поступитись своїм місцем робітничого класу; водночас, Вебер пропонує капіталісту подати у відставку, але поступитись місцем менеджерам і бюрократам. Країни пішли різними шляхами, але через сто років майже всі визнали, що більш правим був М. Вебер)

2. Формування системи професійної освіти менеджерів. (Праці Друкера, П. Сорокіна, Т.Парсонса, Д.Белла, Р.Дарендорфа, Р.Сімеонса, Г.Ленскі, Е.Гідденса, Дж.Шумпетера, Р.Самуельсо-ну, Н.Смелзер.)

3. Поява окремого соціального класу професійних менеджерів. (В 1931 році близько 65% найбільших корпорацій США контролюються або менеджментом, або за допомогою особливого механізму, який включає невелику групу (меншість) акціонерів. У 1941 р. Дж.Бернхайм пише книгу «Менеджерська революція», основний пафос якої полягає в тому, що клас капіталістів практично витіснений класом управляючих.)

Отже, в результаті п’ятої революції в менеджменті: ü сформовано великі ієрархічні структури управління (Дженерал Моторс, Форд); ü відбувся поділ управлінської праці; ü визначено функції управління; ü введені норми і стандарти; ü встановлені посадові обов'язки співробітників.

Дата добавления: 2015-10-24