Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кількісні методики роботи з колективом

Текст опитувальника | Ключ до опитувальника | Тест на визначення соціальної спрямованості особистості школяра | Опитувальник з вирізнення загального типу орієнтованості педагогів на навчально-дисциплінарну чи особистісно орієнтовану моделі взаємодії з дітьми | Правила для вчителя, який прагне утверджувати на уроці дисципліну | Схема аналізу уроку з точки зору традиційного чи особистісно орієнтованого підходу до його організації | Визначення типу уроку (традиційний чи особистісно орієнтований) за його цілями | Документація методичного об’єднання класних керівників. | Орієнтовна тематика семінарів для класних керівників. | Щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи класного керівника |


Читайте также:
  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. III. Вимоги безпеки для учнів під час роботи в куточку живої природи
  4. III. Вимоги безпеки під час роботи
  5. IV ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  7. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?”

Мета: визначення ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

Хід виконання. Учням пропонується анкета, кожні п’ять якостей якої характеризують ставлення до навчання (1, 6, 16, 18, 25), стиль поведінки та діяльності (3, 7, 9, 12, 27), знання (2, 5, 14, 21, 32), якості розуму (4, 20, 30, 24, 34), навчально-організаційні уміння (8,13, 15, 22, 26), ставлення до товаришів (11, 17, 23, 29, 33), ставлення до себе (10, 19, 28, 31, 35). Школярі повинні обрати з цих 35 якостей тільки 5, які, на їхню думку, є необхідними та найбільш важливими для успішного виконання спільної навчальної роботи.

Якості особистості

1. Дисциплінованість

2. Ерудованість.

3. Свідомість громадського обов’язку.

4. Кмітливість.

5. Начитаність.

6. Працьовитість.

7. Ідейна переконаність.

8. Уміння контролювати роботу.

9. Моральна вихованість.

10. Самокритичність.

11. Чуйність.

12. Громадська активність.

13. Уміння планувати роботу.

14. Допитливість.

15. Уміння працювати з книгою.

16. Цілеспрямованість.

17. Колективізм.

18. Старанність.

19. Вимогливість до себе.

20. Критичність.

21. Духовне багатство.

22. Уміння пояснити завдання.

23. Чесність.

24. Ініціативність.

25. Уважність.

26. Відповідальність.

27. Принциповість.

28. Самостійність.

29. Товариськість.

30. Розсудливість.

31. Скромність.

32. Обізнаність.

33. Справедливість.

34. Оригінальність.

35. Впевненість у собі.

Обробка отриманих даних.

Педагог складає матрицю наступного вигляду.

 

Прізвища учнів Якості особистості
                       
                            + +
                             
                             
Сума виборів                          

 

У ній в кожному рядку наголошуються ті п’ять номерів (якостей), які обрав даний учень. Потім по стовпцях підраховується кількість виборів кожної якості. Коефіцієнт, що характеризує ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності учнів класу (С), обчислюють за наступною формулою:

де п – середнє число виборів, що доводиться на одну з п’яти якостей особистості, отримало максимальне число виборів, m – середнє число виборів, що доводиться на одне з решти якостей особистості, N – кількість учнів, які взяли участь в експерименті.

Іноді користуються й іншою, більш простою формулою, яка може бути отримана з приведеної шляхом деяких перетворень:

де п – сума виборів, що доводиться на п’ять якостей особистості, які отримали максимальне число виборів, N – число учнів, взяли участь в експерименті.

С >0,5 вважається високим показником і свідчить про те, що клас можна вважати колективом. Якщо 0,3<С<0,5, то клас проміжний по рівню розвитку ЦОЄ. Нарешті, С<0,3 свідчить про недостатній ЦОЄ та розвиток класу як колективу.

Якщо найбільш вагомі якості належать одній групі властивостей, значить, учні пов’язують успіх своєї спільної діяльності з тією сферою, яку ці якості характеризують.

 


Методика „Скільки голів, стільки розумів?”

Мета: визначити рівень ціннісно-орієнтаційної єдності класу.

 

Хід виконання. Старшокласникам дається наступна інструкція:

„Вам зараз будуть запропоновані відомі прислів’я й приказки, які були придумані вже давно. Зараз умови життя змінилися, змінилися й уявлення людей. Це явище природнє. Отже деякі твердження можуть здатися вам неправильними. Подумайте добре над кожним прислів’ям і відзначте проти його номера знак „+”, якщо ви згодні з ним, і знак „–”, якщо не згодні”.

 

Приклади прислів’їв.

1. Бідність – не порок.

2. Гусак свині не товариш.

3. Час – гроші.

4. Усякий цвіркун знає свою жердину.

5. Говорити правду – втрачати дружбу.

6. Горбатого могила виправить.

7. Дають – бери, б’ють – біжи.

8. Дві собаки гризуться – третя не пристає.

9. Роботи не роби, а від роботи не бігай.

10. Робота не вовк – у ліс не втече.

11. Дружба дружбою, а служба службою.

12. Друзі пізнаються в біді.

13. Золото і в грязі блищить.

14. Краще синиця в руці, ніж журавель у небі.

15. Моя хата скраю, нічого не знаю.

16. Не у грошах щастя.

17. Не у свої сани не сідай.

18. Не май сто рублів, а май сто друзів.

19. Не місце красить людину, а людина – місце.

20. Правда у вогні не горить і у воді не тоне.

21. Правда – добре, а щастя – краще.

22. Простота гірша за крадіжку.

23. Робота дурнів любить.

24. Ризик – благородна справа.

25. Риба шукає де глибше, а людина – де ліпше.

26. З вовками жити – по-вовчому вити.

27. Своя сорочка ближча до тіла.

28. Скупість – не дурість.

29. Старий друг краще нових двох.

30. Сором – не дим, очей не виїсть.

31. З ким поведешся, від того й наберешся

32. Рубай дерево по собі.

33. Худий мир кращий за добру сварку.

34. Що наша честь, якщо нічого нема.

35. Чуже добро про запас не йде.

36. Яблуко від яблуні недалеко падає.

37. Від праць праведних не наживеш палат кам’яних.

38. Закон – що дишло: куди повернув, туди й вийшло.

 

Обробка отриманих даних. Відповіді учнів зводяться в загальну таблицю. У рядок „разом” записується максимальна кількість збігів думок учнів про справедливість кожного із запропонованих прислів’їв. Наприклад, якщо за першою думкою з 30 учнів 12 відповіли „так” і 18 „ні”, то в підсумковий результат записується число 18. Показником ЦОЄ є ступінь збігу оцінок, що даються учнями класу різним думкам. Воно високе, коли в кожній колонці значення чисел близькі до максимуму (числу, що виражає кількість опитуваних). Це означає, що прислів’я, етичні думки школярів співпадають. Для визначення орієнтовного рівня ЦОЄ треба обчислити відсоток збігів думок за кожним прислів’ям за формулою:

 

де р – число опитуваних, к – кількість думок, що співпали, за даним прислів’ям (з рядка „разом”).

 

Учні Номери прислів’їв
            Сума
                   
Разом (к)                
У %                

 

Далі всі ці значення з останнього рядка таблиці складаються й отримана сума ділиться на кількість думок. Отримуємо показник ЦОЄ – С. Мінімальне значення С = 50% (дуже низький рівень згуртованості), максимальне – 100% (дуже високий ступінь згуртованості). Якщо визначити рівень ЦОЄ кілька разів, то можна спостерігати динаміку розвитку згуртованості класу (її збільшення або зменшення за певний період часу).

 


Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Програма вивчення та складання педагогічної характеристики учня за М.Ю.Красовицьким| Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас”.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)