Мати-сира земля, візьми од мене що даю для Тебе.

Земля-Мати, дозволь мені зело брати.»

Христина залишається на колінах перед травами, починає їх розкладати на полотні. Вона робить пластичні руки руками над травами та промовляє тричі:

« Трави мої шовкові, квіти мої веселі, даруйте мені вашу цілющу силу! » (3 рази)

Вона змочує один пучок трав в воді, яка в глечику та освячує всі інші пучки трав.Христина збирає всі трави, встає з колін роздає кожній дівчині по частині букету з трав, примовляючи:

«Мати-природа ходила, зілля родила,

відром поливала – нам на поміч давала.

Мати-природа це зілля сіяла,

а дощ поливав – нам на поміч давав. »

Дівчата піднімають свої трави вверх та з’єднують їх, ходячи по колу, тримаючи в іншій руці свічки та співаючи пісню.

Ой весна, красна

Попід лісом ішла

Ой юр'я, да ой юр'я

Попід лісом ішла

Попід лісом ішла

Фартушком трясла

Ой юр'я, да ой юр'я

Фартушком трясла

Фартушком трясла

Всім тепло да принесла

Ой юр'я, да ой юр'я

Всім тепло да принесла

Малим діточкам

Кучечки бити

Ой юр'я, да ой юр'я

Кучечки бити

Малим дівочкам

Цівочки сукати

Ой юр'я, да ой юр'я

Цівочки сукати

Зрослим, дівонькам

Красенці ткати

Ой юр'я, да ой юр'я

Красенці ткати

Старим парубкам

Поле орати

Ой юр'я, да ой юр'я

Поле орати

Христина: (до глядачів) І понині збирають їх люди добрі, та дякують Любаві за дарунок її. А дівчата вплітають ці трави в свої вінки, щоб «голова чистою була» та волосся гарне росло.

Дівчата залишаються на сцені.

Епізод «Ведення тополі» Дівчата наспівують лейтмотивну пісню про вінок. У кожної в руках букет квітів. Дівчата розміщуються по всій сцені: дві дівчини сідають на порталах сцени, одна на підйомі у задній частині сцени. Троє розміщуються по різним сторонам сцени по різним планам. Одна з дівчат зупиняється в центрі. Вона притискає до себе вінок та про щось думає. Женя: Я й собі ці трави у вінок вплету…. Ромаха: Чого задумалась? Стоїш оце непорушно, мов тополя. Женя: Цур тобі, мовчи, бо гляди іще наврочиш. Ромаха: Що? Женя: А ти хіба не знаєш, ота тополя на тому пагорбі – то дівчина? Оля: Як дівчина? Женя: Жила якось у нашому селі дівчина Поляна. Та була вона така гарна, що сам Бог Перун закохався у неї. Але не припав він до серця дівчині. Розлютився Перун та перетворив Поляну на високе та струнке дерево. І від тоді обирають люди найкрасивішу дівчину, наряджають її тополею та водять по селу, прославляючи красу дівчини. Оля: Дівчата, може і нам тополю поводити? Настя: Давайте, тільки треба найгарнішу вибрати. Женя: Зараз, зараз. Ставайте у коло. Зараз оберемо. Дівчата стають у коло. Женя розказує лічилку. Женя: Калина малина, красна дівчина.Ходила, гуляла, нас звевеляла.

Вибір падає на Ясю.Надалі відбувається обряд рядження тополі,у якому одну дівчину інші починають рядити: хустиною, намистом, вінком. Дівчата виконують пластичну композицію у фіналі якої спускаються до зали. Дівчата бажають добробуту людям та повертаються на сцену.

ПРО МАК

Дівчата перекривають Павленко червоною тканиною.

Романченко: з того часу і захищає мак людей.

Муленко: ним поле засівають, щоб врожай був хорошим

Дівчата уходять за куліси.

Лошкарева: криниці освячують, щоб вода була чистою.

Шабрацька: а також оберіг роблять, який юнацьке кохання від злого ока береже.

Звучить загадкова музика. Дівчата підходять до Павленко та беруть в неї пучечки з травами та маками. На сцен виходять дівчата з мискою та свічкою. підходять на авансцену, ставлять на куб миску та в неї свічку.

Муленко: палай свічка, обережи від злого духа, відверни від нас нечисту.

Дві дівчини виносять глечики з водою, виливають її у миску.

Настаченко, Тарасенко: лийся водиця, щоб душа чистою була та думи незаплямовані.

Дівчата ставлять глечики біля куба, підходять до дівчат.

Кожна дівчина бере свою квітку, підходить до миски, промовляє магічні слова та кладе у воду квітку.

Настаченко: кладу руту-м’яту, щоб оберігала від усякої напасті.

Городиська: кладу листя льону, щоб ніколи голова не боліла.

Лошкарева: сиплю барвінок, щоб душа була чистою та безсмертною.

Шабрацька: кладу цвіт вишні, символ дівочої краси та материнської відданості.

Романченко: на щастя, на здоров’я та на світлу долю.

Всі разом: на щастя, на здоров’я на світлу долю! на щастя, на здоров’я на світлу долю! на щастя, на здоров’я на світлу долю.

Тарасенко виносить віночок з квітів маку. Одягає його на голову Павленко.

Тарасенко: на Параска, квітку цю, щоб ти була така гарна, багата й пригожа, як ця квітка, щоб тебе хлопці любили, як люблять люди квітку.

Павленко підходить до миски з травами. Дівчата стають навколо неї. По черзі опускають квіти у воду та окропляють Павленко.

Настаченко: обережи «макова квітка» дівчину…

Лошкарева: від лихої напасті та нечистої.

Муленко: відверни недоброзичливих…

Тарасенко: та наділи красою незвичною.

Романчекно: обережи «макова квітка» дівчину…

Шабарацька: від лихої напасті та нечистої.

Городиська: відверни недоброзичливих…

Всі разом: та наділи красою незвичною!

Дівчата забирають глечики, миску та уходять за куліси.

Дата добавления: 2015-09-04