Визначення запасів сировини на ключових ділянках з екстраполяцією даних на всю площу обстежуваної території.

Метод визначення запасів сировини на ключових ділянках з метою екстраполяції даних на всю площу обстежуваної території може бути застосований тільки для рослин, що мають чітку приуроченість до яких-небудь типів ландшафту, до певних типів угідь або рослинних співтовариств (фітоценозів).

Необхідною умовою для застосування цього методу є наявність великомасштабного картографічного матеріалу, де виділені контури рослинних угрупувань або ландшафтних і ґрунтових одиниць, що цікавлять дослідників. Приуроченість рослин до певних типів угідь, як правило, не абсолютна. Отже, необхідна наявність додаткових відомостей про екологічні умови, наприклад густина деревостану (і зімкнутості крон), освітленість ділянки, ґрунтові характеристики, вологість і т.д. таким чином, робота з використанням ключових ділянок вимагає достатньо високої кваліфікації ресурсознавця і проведення попередніх робіт (або використовування літературних даних, одержаних в схожих умовах, про екологічні характеристики рослини, що вивчається).

Ключові ділянки — це площі, які служать еталоном даного типу угідь із сировинних запасів певного виду рослин. Вибір ключових ділянок проводиться за картографічними матеріалами. Їх число повинне бути достатньо великим, щоб охопити всі варіанти даного типу угідь, що є на даній території, і одержати статистично достовірні матеріали.

Розміри ключової ділянки можуть бути різними. Вони тим більші, чим вищою є неоднорідність рослинного покриву. Ключові ділянки найчастіше мають площу від одного до декількох квадратних кілометрів, але можуть бути і менших розмірів. Всі фітоценози, ландшафтні, морфологічні, ґрунтові одиниці, на яких присутня досліджувана рослина, на площі ключової ділянки приймаються за генеральну сукупність.

В задачу дослідження на ключовій ділянці входить об’єктивна характеристика потенційно продуктивного угіддя з участю рослини, яка оконтурена на плані або карті.

Для визначення площі продуктивних обрань можна використовувати лісовий план з контурами обрань і таксаційні описи лісництва, де є дані про площу, зайняту обраннями кожного типу лісу.

Розрахунок експлуатаційного запасу сировини на ключовій ділянці проводиться по тому ж алгоритму, що й розрахунок для конкретних заростей.

Надалі кількісні характеристики продуктивних обрань лісу, одержані на ключових ділянках, екстраполюються на інші закартографовані території. При цьому екстраполяція може проводитися для однотипних умов рослинного покриву, наприклад в межах геоботанічного району, округу тощо.

Ваговий метод визначення площі також дуже простий, але значно більш точний. Контури ділянки карти, площу якої треба визначити, копіюються на кальку, а потім вирізуються і зважуються. Для того, щоб перевести ці набуті значення маси в площі, потрібно вирізувати квадрат, наприклад розміром 1 дм², і зважити його. Знаючи масштаб карти, можна визначити, якій площі відповідає вирізаний квадрат на карті, а потім визначити площу оконтуреної ділянки.

Дата добавления: 2015-09-02