Правила безпечної роботи з органічними розчинниками

Працюючи з органічними розчинниками, треба враховувати, що багато з них небезпечні як сполуки, які мають значну токсичність, і що більшість з них легкозаймисті. Багато розчинників дуже леткі й легко утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші.

На практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються ацетон, бензин, бензол, дихлоретан, ксилол, толуол, етиловий, бу­тиловий і метиловий спирти та ін.

За ступенем небезпечності розчинники, що застосовуються в кабінетах хімії, належать до трьох груп:

• розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу: бензин, етиловий і бутило­вий спирти, ацетон;

• розчинники більш токсичні, що спричинюють гострі отруєн­ня; до цієї групи розчинників належать метиловий спирт (ме­танол), дихлоретан та ін.;

• розчинники, що мають-високу токсичність, крім гострих от­руєнь, спричиняють стійкі зміни функцій кровоносних органів і нервової системи; до цієї групи належать бензол, толуоол, ксилол та ін.

За ступенем пожежної безпеки більшість з них належить до легкозаймистих. Під час роботи з розчинниками завжди треба бути дуже обережним, не можна допускати навіть незначної не­дбалості, бо це може призвести до нещасного випадку.

Основні правила безпеки під час роботи з органічними роз­чинниками такі:

• Роботу з розчинниками виконують обов'язково у витяжній шафі.

• Прилад, у якому демонструють дослід, пов'язаний з небезпе­кою вибуху, з боку учнів має бути захищений екраном з орг­скла. Експериментатор захищає очі окулярами або маскою з козирком з оргскла.

• Під час роботи з легкозаймистими розчинниками всі горілки, що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники з відкритою спіраллю - вимкнути.

• Посуд, у якому виконується дослід з органічними розчин­никами, перед заповненням повинен бути чистим і сухим.

• Роботу, пов'язану з небезпекою загорання, спалаху або вибу­ху, треба виконувати стоячи.

• Не можна під час дослідів з розчинниками залишати робоче місце без нагляду.

• Нагрівання й перегонку легкозаймистих і горючих органічних розчинників дозволяється виконувати тільки на водяній або повітряній бані, використовуючи електронагрівники із закри­тою спіраллю.

• Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену для цьо­го тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями.

170

• Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники, то
необхідно:

а) негайно вивести учнів з приміщення;

б) погасити в приміщенні всі пальники і вимкнути електричні
прилади;

в) зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;

г) зібрати розлиту рідину ганчіркою або рушником, викрутити їх
над широкою посудиною, а потім рідину перелити в посудину
для збирання відпрацьованих рідин;

д) припинити провітрювання приміщення тільки після того, як по­
вністю зникне запах розлитого розчинника;

є) під час прибирання треба користуватися захисними окуляра­ми й гумовими рукавицями.

• Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не пови­нна перевищувати потреби для уроку, який проводиться.

• Розчинники потрібно зберігати в товстостінному скляному посуді з притертою пробкою. Зберігати ці рідини в тонко­стінному посуді забороняється.

Правила безпечного поводження з горючим газом

Горючий газ отруйний, а в суміші з повітрям вибухонебезпеч­ний. Тому під час роботи з ним треба дотримуватися правил техніки безпеки.

• Якщо в кабінеті хімії відчувається запах газу, не можна за­палювати сірники, вмикати світло та електроприлади до мо­менту ліквідації витоку газу і повного провітрювання приміщення.

• Перевіряти вогнем герметичність з'єднань газопроводу, кранів та інших елементів газового обладнання забороняється.

• Перевіряти потрібно за допомогою мильної піни, наносячи її на місця можливого витоку.

• Перед тим як відкрити загальний кран подачі газу в кабінет, необхідно переконатися в тому, що всі газові крани, що є в приміщенні, закриті, після цього відкрити спочатку загальний кран, а потім крани тих розгалужень, куди потрібно подати газ.

• Необхідно правильно запалювати пальник: спочатку піднести запалений сірник, а потім обережно відкрити газовий кран.

• Треба стежити за тим, щоб горіння було нормальним: полу­м'я спокійне, синьо-фіолетове.

Якщо полум'я жовте, то це свідчить про неповне згорання, при якому в приміщенні виділяється значна кількість отруйного чадного газу. У такому разі треба збільшити приплив повітря регулятором його подачі, який міститься на пальнику, або змен­шити подачу газу, частково прикривши краник. При неправиль­ному співвідношенні газу й повітря горіння поширюється в сере­дину пальника. Це трапляється тоді, коли перед запалюванням пальника не закривають подачу повітря. Якщо газ починає горіти всередині трубки пальника, він сильно розжарюється, що нерідко буває причиною важких опіків рук під час спроби поправити по­лум'я пальника за допомогою регулятора подачі повітря. Якщо полум'я проскочило в середину трубки пальника, необхідно за­крити газовий кран, дати пальникові охолонути і тільки після цього запалити його.

Не можна залишати ввімкнені пальники та інше газове об­ладнання без нагляду. Працюючи з пальником, треба стежити за тим, щоб на вогонь не потрапили одяг, волосся. Слід стежити й за тим, щоб рідина, яка нагрівається, не заливала полум'я паль­ника. У разі несподіваного припинення подачі газу в мережу треба негайно закрити всі газові крани, у тому числі й загальний кран. Після закінчення користування газом треба закрити кра­ни перед пальником, а після закінчення робіт - крани на розга­луженнях і загальний кран подачі газу в приміщення. Положен­ня крана визначається лінією (рискою) на квадратній головці крана: якщо кран відкритий - риска спрямована вздовж осі газопроводу, якщо закритий - упоперек. Працюючи з газом, нео­бхідно враховувати те, що навіть при дотриманні правил корис­тування у приміщенні накопичуються продукти його горіння. Тому там, де використовується газ, обов'язково повинна бути справно діюча вентиляція.

Правила електробезпеки

Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує вели­кої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.

У кабінеті хімії слід використовувати електронагрівники та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення.

При експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу -виробника.

Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу і з боку стін. Як тепло­ізоляцію можна використовувати керамічні плити, листовий аз­бест та інші негорючі матеріали з малою теплопровідністю.

Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона та­кож перевіряє захисне заземлення, електропроводку і загальний стан електромережі. Виявлені несправності треба негайно усу­вати. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється. Подачу струму через загаль­ний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуго­вує електромережу школи.

Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть пере­бувати під струмом на час проведення дослідів. Після закінчення експерименту подача струму негайно припиняється.

Шафи з розподільними пристроями замикають на замок.

Дата добавления: 2015-09-02