Читайте также:
|
|
Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невиконання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.
Концентровані кислоти зумовлюють обезводнювання шкіри та інших тканин, причому ступінь їх дії залежить насамперед від окиснювальної здатності кислоти. За швидкістю дії ц за швидкістю руйнування тканин тіла кислоти розміщують у такому порядку: «царська водка» (суміш азотної та соляної кислот), азотна кислота, сірчана кислота, плавикова кислота, соляна кислота, оцтова кислота, щавелева кислота (90...100%), молочна кислота і т. д. Дуже небезпечні опіки хромовою сумішшю. Треба бути дуже обережним при користуванні плавиковою кислотою. Слід пам'ятати, що її дія на шкіру починає відчуватися тільки через 5-8 год. Навіть одна крапля плавикової кислоти, що потрапила на шкіру і не була негайно змита, спричиняє болючу рану, яка важко піддається лікуванню.
Деякі з концентрованих кислот, які звичайно називаються димлячими (наприклад, соляна, азотна кислоти), спричиняють сильну подразнювальну дію на слизові оболонки дихальних шляхів і очей.
При дії концентрованих розчинів їдких лугів утворюються дуже болючі рани, що заживають повільно.
Тверді їдкі луги вбирають вологу, що міститься в повітрі, дуже легко переходять у розчин, тому їх дія вважається тотожною дії концентрованих розчинів лугів.
Нижче наводимо основні правила безпечної роботи з кислотами й лугами:
• Основні (запасні) кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.
• Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої місткості у видаткові склянки треба за допомогою сифона, використовуючи як джерело тиску гумову грушу, ручний насос або ножну повітродувку. Використовувати з цією метою електричні повітродувки забороняється.
• Особливо обережно під тягою треба розливати концентровані кислоти: азотну, соляну, інші димлячі речовини, - а також аміак, щоб запобігти отруєнню.
• Переносити склянки з реактивами треба в плетених корзинах або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.
• Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислотами та іншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.
• Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях зберігання.
• Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кислоту в воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до концентрованої кислоти (особливо сірчаної) супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
• Для розбавлення концентрованих кислот, змішування їх між собою і для змішування речовин, коли це супроводжується виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.
• Не можна заливати гарячі або навіть теплі рідини в товстостінні посудини і прилади (наприклад, в апарат Кіппа) і добавляти в них сірчану кислоту.
• Щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється набирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом.
• Для засмоктування цих речовин потрібно користуватися піпетками з різними пастками та гумовою грушею.
• При всіх операціях з кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші запобіжні засоби.
167
• Використовувати сірчану кислоту в ексикаторі як водовбира-ючий засіб забороняється.
• Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно добавляючи до води невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні. Кусочки лугу можна брати тільки пінцетом або щипцями.
• Великі куски їдких лугів потрібно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, користуючись захисними окулярами, рукавицями.
• Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації.
• Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
• У разі аварії (розбився прилад, склянка з агресивною рідиною), коли починають виділятися значні кількості отруйних газів і пари, треба негайно вивести всіх учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись протигазом та іншими захисними засобами.
Правила безпечної роботи з металевими калієм
і натрієм
Лужні метали калій і натрій енергійно взаємодіють з водою, при цьому виділення водню супроводжується вибухом.
Під час роботи з металевими калієм і натрієм треба бути особливо обережним.
• Не можна допускати, щоб ці метали торкалися води, вологих предметів, а також органічних сполук, що містять хлор, і твердого двооксиду вуглецю (сухого льоду).
• Усі роботи з металевими калієм і натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, надівши захисні окуляри й гумові рукавиці, якнайдалі від джерел води і тепла.
• Забороняється працювати з лужними металами при високій вологості в приміщенні.
• Зберігати металеві калій і натрій треба в скляній банці, щільно закритій корковою пробкою, під шаром обезводненого гасу, парафіну або трансформаторного масла; банки поміщають у металевий ящик з піском.
• Виймати металеві калій і натрій з тари, завантажувати їх в апарати тощо треба тільки сухим пінцетом або тигельними щипцями.
• Гас, парафін і трансформаторне масло з поверхні металу витирають фільтрувальним папером.
• Різати лужні метали треба на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем.
• Первинне різання лужного металу треба виконувати під шаром трансформаторного масла або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксид-них сполук з чистим металом на відкритому повітрі може відбутися вибух.
• Відходи (обрізки) металевих калію й натрію необхідно збирати в окремі банки із збезводненим гасом для наступного знищення в цей самий день. Накопичувати залишки лужних металів забороняється.
• Викидати залишки металевих калію і натрію в каналізаційну раковину або тару для збирання сміття забороняється.
• Відходи калію й натрію в кількості до 2 г знищують повністю, розчиняючи їх в етиловому спирті; розчиняти треба невеликими порціями; утворений розчин зливають у каналізацію.
• Прилади і посуд, в яких можна підозрювати наявність частинок металевих калію й натрію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після того, як весь метал розчиниться в ньому, можна мити водою.
• Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестової ковдри.
• Забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та двооксид вуглецю (вуглекислоту).
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 165 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінетах хімії | | | Правила безпечної роботи з органічними розчинниками |