Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні приміщення

Додаток 1.3 | Навчально-виховного закладу | ПОВІДОМЛЕННЯ про наслідки нещасного випадкуз потерпілим | Вихованцями | Час навчально-виховного процесу за 200 р. | Перелік посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці | Тема 2. Законодавство про охорону праці | Тема 10. Цивільна оборона | Тема 12. Психологія безпеки життєдіяльності | Додаток 1.11 |


Читайте также:
  1. IV. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ ВАГОННОГО ДЕПО
  2. Використовуючи основні розклади, які випливають із локальної формули Маклорена, знайти границю функції .
  3. Використовуючи основні розклади, які випливають із локальної формули Маклорена, знайти границю функції .
  4. Використовуючи основні розклади, які випливають із локальної формули Маклорена, знайти границю функції .
  5. Використовуючи основні розклади, які випливають із локальної формули Маклорена, знайти границю функції .
  6. ГАТТ про основні принципи регулювання міжнародної торгівлі.
  7. Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку, харчуван­ня учнів.

Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.

При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів в ра­ніше збудованих 4-5-поверхових будівлях четвертий і п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне на­вантаження.


Класні кімнати для учнів 1-5 класів слід розміщувати тіль­ки на першому поверсі і окремому блоці, ізольовано від примі­щень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінет­на система навчання, то вона вимагає розміщення кабінетів у межах 1-2-го поверхів так, щоб перехід в кабінет не займав більше 2-х хвилин. Кабінети з предметів, що найчастіше вивча­ються у школах, розміщуються для 4-9-х класів на першому поверсі, для 10-12-х - на третьому поверсі. Оптимальна кіль­кість кабінетів - 2-4 на один предмет залежно від місткості школи. Усі інші лабораторії та кабінети розміщуються на друго­му поверсі. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина - 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше ЗО'. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м - для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів - 1,8 м.

Природне освітлення

Усі навчальні приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення. Незалеж­но від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщен­нях, природне освітлення має бути рівномірним і не створювати блиску.

Зона освітлення має забезпечувати високий рівень зорової функції - 1000-1200 лк. Нормування умов природного освіт­лення проводиться за відносною величиною - коефіцієнтом при­родного освітлення (КПО).

Рекомендований гігієністами рівень природного освітлення (600 лк) на робочій поверхні можливий при КПО 2,5%, а опти­мальний рівень (1260) - при КПО 5%. КПО в навчальних при­міщеннях школи повинен відповідати нормам. При однобічному боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленій від вікон, на перехресті вертикальної поверхні характерного розрізу приміщень і умов­ної робочої поверхні (або підлоги). При двобічному освітленні мінімальне значення КПО нормується посередині приміщення на перехресті вертикальної площини характерного розрізу примі­щення і умовної робочої поверхні або підлоги. При верхньому і


боковому природному освітленні нормується середнє значення КПО на перехресті вертикальної поверхні, характерного розрізу примі­щень і умовної поверхні (або підлоги).

Рівномірність освітлення на робочому місці - це відношення мінімального освітлення до максимального, що має складати не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світ­ловим коефіцієнтом (СК), який залежить від розміру вікон, кон­фігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон - пря­мокутна, висота - 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна має бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, висота підвіконня 0,7- 0,8 м, а в перших-других класах - 0,6 м; СК 1:4-1:5.

Для забезпечення нормованої величини СК слід передбачити:

• кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не меншим 5°; коефіцієнт заті­нення не менше 3; висадження високих дерев на відстані не меншій як 10 м від вікон школи;

• заборону розміщення на підвіконнях у навчальних примі­щеннях кімнатних квітів;

• очищення віконного скла 1-2 рази на місяць зсередини при­міщень і не менше 3 разів на рік знадвору; колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеленим, світло-кори­чневим. Ці кольори можуть добавлятися як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого; стелю, верхні частини стін, віконні рами та двері слід фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбит­тя якого 0,8; в кабінетах технічних засобів навчання (ТЗН) стіна, яка є фоном для екрана (телевізор, кінопроектор), пови­нна бути пофарбована в жовтий або світло-коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.

На всі полімерні матеріали, які використовуються для виготовлен­ня меблів, настилу підлоги в школі, слід мати дозвіл МОЗ України.

Оптимальне відношення яскравості для «зошит - парта» ста­новить 4:1, «класна дошка - зошит» - 1:5-1:6,5, «вікно - зо­шит» - 7:1, «класна дошка - вікно» - 1:12. Допустимими реко­мендуються такі співвідношення яскравості для поверхні: «зошит -парта» - 2:1-3:1, «класна дошка - зошит» - 1:3, 1:8-1:10, «вікно - зошит» - 15:1-17:1, «класна дошка - вікно» - 1:5.


Оптимальні і допустимі з гігієнічного погляду якісні пока­зники природного освітлення для основних поверхонь навчаль­ного процесу можуть бути при відповідних коефіцієнтах відбит­тя поверхонь «зошит - парта» при коефіцієнті відбиття парти -0,16, а допустимі при Р = 0,3, для поверхонь «класна дошка -зошит» і «класна дошка - вікно» при Р ошка = 0,45, при цьому середній коефіцієнт відбиття повинен складати не менше 0,45.

Штучне освітлення

В Україні від вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного (до­даток 2.1). Для освітлення третього ряду парт слід у навчаль­них приміщеннях передбачати окреме включення другого ряду електроламп. Необхідно використовувати фотоелектричне реле, яке включає автоматичне штучне освітлення при зниженні рівня натурального освітлення приміщень.

Рівень штучного освітлення й електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНиП 11-4-79, СН 544-82, СН 541-82, ДСТУ БВ.2.2-6-97.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід­ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл має. бути при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних.. У кабінетах креслення, майстернях рі­вень штучного освітлення повинен бути 300-500 лк, 200-400 лк відповідно. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура має забезпечува­ти високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліплен­ня в результаті великої яскравості.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання характерне повністю відбите, або пере­важно відбите світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічного, так і з економічного погляду (ЛБ в кабінетах образотворчого мистецтва -лампи типу ЛД або ЛДЦ). Для зниження пульсації люмінес­центних ламп до нормальних величин слід використовувати


дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів

1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВІ+1 АБЕб, 2 УВК і 2АВК при інших схемах
системи освітлення. При використанні світильників з іншими ПРА
необхідний розрахунок для перевірки коефіцієнта пульсації.

Освітлювальна арматура має бути безпечною, надійною, забез­печеною зручними пристосуваннями для експлуатації, давати роз­сіяне світло, яскравість не повинна перевищувати 2000 кд/м2.

Для навчальних приміщень можна використовувати люмінес­центні світильники серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяно­го світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується вико­ристовувати в першу чергу штучні випромінювачі з 3500 °К неза­лежно під принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого ко­льору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).

Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильни­ки переважно відбитого світлорозподілу - СК-300 (світильни­ки кільцеві з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати лампи меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при навіть одній непрацюючій лампі.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в

2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і
внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої
стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

При використанні люмінесцентних ламп у навчальному при­міщенні площею 50 м2 слід встановлювати 12 світильників, кож­ний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960-1200 Вт, питома потужність - 22-23 Вт/м2. В кабі­нетах креслення і малювання для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м2, у майстернях - освіт­лення 400 лк, 25 Вт/м2. Люмінесцентні світильники в основних приміщеннях встановлюються і стикуються в лінію: у світильни­ках використовуються 2-4 лампи потужністю 40, 65, 80 Вт кожна.


При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м2 рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). При освітленні приміщен­ня люмінесцентними лампами має бути передбачене додаткове освіт­лення класної дошки спеціальними лампами зі світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи. Класна дошка освітлюється двома паралельно розміщеними дзеркальними світильниками типу ШМЗ, ШКД або ЛПО - 12 х 40 вище верхнього краю дошки на 0,3 м і на 0,6 м в сторону класу перед дошкою. Загальна елек-тропотужність на клас має складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світиль­ники ПВЛ 2 х 40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини на­вчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освіт­лення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен становити 600 лк з перевагою природно­го освітлення. Раціональне співвідношення між світловими пото­ками від вікна і штучного освітлення має бути 2:1.

Гігієнічні вимоги до рівня освітлення приміщень загально­освітньої школи подані в додатку 2.1.

Забороняється використовувати в середніх загальноосвітніх навчальних закладах нові типи ламп без дозволу санепідем­станції.

Світильники очищуються не менше одного разу в три місяці.

Повітряно-тепловий режим

Чистота повітря в приміщеннях школи забезпечується:

• відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності
. приміщення;

• регулярністю вологого прибирання приміщень з використан­ням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин;

• використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).

В приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40-60%; температура залежно від кліматичних умов: в класах і кабінетах - 17-20°С; в майстернях по обробці металу і дерева -16-18°С; у спортивному залі - 15-17°С; в роздягальнях при спортивному залі - 19-23°С; в актовому залі, кіноаудиторії - не нижче 17-20°С; в бібліотеці, кабінетах - 16-18°С; у спальних

89


приміщеннях - 18-20°С; в умивальних - 20-23°С; у вестибюлі, гардеробі - 16-19°С; в туалетах - 17-2ГС; в душових - не нижче 25°С.


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Закінчено«___ »______________ 200__ р.| Водопостачання та каналізація

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)