Читайте также:
|
|
ГАТТ - багатосторонню міжнародну угоду, що містить принципи, правові норми, правила ведення і державного регулювання взаємної торгівлі країн-учасниць. Генера́льна уго́да з тари́фів і торгі́влі — міжнародна угода, досягнута 30 жовтня 1947 між 23 державами у Женеві (Швейцарія), згідно з якою кожна з них погодилася забезпечити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита на основі багатосторонніх домовленостей, і зчасом усунути імпортні квоти.ь Основні принципи діяльності ГАТТ: ТОРГІВЛЯ БЕЗ ДИСКРИМІНАЦІЇ. Цей принцип, що випливає з широко відомого застереження про "режим найбільшого сприяння", полягає в тому, що торгівля повинна здійснюватися на недискримінаційній основі. Всі сторони, що домовляються зобов'язані надавати одна одній такі самі сприятливі умови щодо митних зборів на імпорт і експорт, як і ті, що вони надають якійсь іншій країні. ЗАХИСТ ЧЕРЕЗ ТАРИФИ. ГАТТ не забороняє захисту національної промисловості. Проте інший принцип передбачає, що такий захист має базуватися загалом на митних зборах, а не на інших комерційних заходах. Для цього необхідно чітко визначити обсяг захисту і звести до мінімуму пов'язане з ним викривлення в торгівлі.
СТІЙКА ОСНОВА ТОРГІВЛІ. Стійка і передбачена основа торгівлі забезпечується, зокрема, "обов'язковістю" тарифних рівнів, узгоджених договірними сторонами. Ці обов'язкові правила зазначені для кожної країни в тарифних таблицях, що становлять невід'ємну частину Генеральної угоди. Існує положення про можливість перегляду консолідованих тарифів, проте встановленню більш високих тарифів заважає вимога про компенсацію будь-якого підвищення.
СПРИЯННЯ СПРАВЕДЛИВІЙ КОНКУРЕНЦІЇ. ГАТТ у жодному разі не є "організацією вільної торгівлі", як її іноді називають, оскільки у певних випадках вона допускає зміну тарифів і застосування інших засобів захисту. Ця організація переважно займається питаннями відкритої, справедливої і вільної конкуренції. Так, значна частина діяльності ГАТТ стосується проблем субсидій і демпінгу.
КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ ІМПОРТУ. Загальна заборона кількісних обмежень є основним положенням ГАТТ. Воно було розроблене тоді, коли подібні обмеження застосовувалися досить часто і були, мабуть, головною перешкодою в розвитку світової торгівлі. На сучасному етапі кількісні обмеження в розвинутих країнах менш поширені. Проте вони застосовуються в торгівлі сільськогосподарськими товарами, текстилем, сталлю і деякими іншими товарами, більшість з яких становлять експортний інтерес країн, що розвиваються.
У реалізації цих принципів ГАТТ допускаються численні виключення, особливо на користь митних союзів і зон вільної торгівлі ст. 24, при надзвичайних обставинах ст. 19, в інтересах країн, що розвиваються - ст. 18 і ін.
16. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) про методи регулювання міжнародної торгівлі.
За ГАТТ усі засоби регулювання міжнародної торгівлі поділяються на дозволені та на ті, що заборонені для застосування. До перших належать мита, податки та інші збори і їх прийнято позначати як тарифні засоби регулювання. Будь-які інші, окрім тарифних, засоби регулювання міжнародної торгівлі за ГАТТ, у принципі, є забороненими, і ці невичерпно визначені заборонені засоби позначаються як нетарифні. Відповідно до положень ГАТТ основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф. У відповідних документах містяться правові норми, що визначають умови митного тарифного регулювання. Застосування для цілей регулювання зовнішньої торгівлі інших засобів дозволяється на основі рішення Уругвайського раунду ГАТТ і деяких інших угоді. Наприклад, допускається вживання наступних заходів:
- адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з неекономічних міркувань;
- адміністративних обмежень зовнішньої торгівлі з метою виходу з важкого економічного становища (серйозний збиток, нанесений національній промисловості, порушення рівноваги платіжного балансу та ін.);- припинення несумлінної конкуренції постачальників іноземних товарів;
- добровільних обмежень експорту й імпорту за взаємною згодою урядів або фірм країн-експортерів і імпортерів;
- обмежень, що вводяться з неекономічних міркувань (захист національної безпеки, охорона навколишнього середовища й ін.).
Згідно з класифікацією ГАТТ, нині в міжнародній практиці використовуються заходи нетарифного регулювання, які умовно поділено на п’ять груп. 1. Заходи, що регламентують, обумовлюють і визначають порядок участі держави в зовнішньоторговельних операціях (способи, на яких воно базується, угоди, договори тощо). 2. Комплекс заходів, які об’єднують митні й адміністративні імпортні формальності, включаючи методи оцінки митної вартості і визначення країни походження товару, форми товаросупровідних документів і вимоги до їх оформлення, товарну класифікацію тарифів.
3. Стандарти й вимоги, пов’язані з нормами безпеки для національних споживачів та екології, санітарно-ветеринарні норми, вимоги до упакування й маркування товарів.
4. Кількісні та валютні обмеження імпорту й експорту. 5. Обмеження, спрямовані на забезпечення повноти і своєчасності сплати платежів та податків: імпортні депозити, зміна дисконтної ставки, прикордонний податковий режим і плаваючі збори.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 207 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Врегулювання торговельних суперечок в рамках СОТ. | | | Група Світового банку в системі міжнародних економічних організацій: склад, особливості діяльності. |