Читайте также:
|
|
У міжнародному ек. праві імунітет держави розглядається як принцип, відповідно до якого державі або її органам не може бути пред’явлений позов у суді іноземної держави. Імунітет держави — це принцип міжнародного права, що випливає із засад державного суверенітету. Імунітет держави виявляється в тому, що з огляду на рівність усіх держав певна держава не може здійснювати владу стосовно іншої держави.
Імунітетом користуються іноземна держава, її органи та майно, що належить державі. Майно іноземної держави не може піддаватись заходам примусового характеру (накладенню арешту тощо). Види:
1.Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави. У цьому разі керуються правилом "рівний не має юрисдикції над рівним". Держава не може бути притягнута до суду іншої держави як відповідач, окрім випадків чітко висловленої такою державою згоди. При цьому не мають значення чинники, спираючись на які певна держава хотіла б притягти до свого суду іншу державу. *Імунітет від пред’явлення позову націон суб’єктами до держави в іноземному суді (не може фіз. або юр особа держави подати позов до іноз суду). *Імунітет держави від попереднього забезпечення позову полягає в тому, що майно держави не може бути предметом забезпечення позову. *Імунітет держави від примусового виконання рішення. 2.Юрисдикційний – захист від дії законодавства іноземної держави. 3.Майновий – все майно держави може бути поділене на те, що використовується нею для публічних і приватних функцій. 4.Договірний – якщо держава укладає договір з іноземною фіз. або юр. особою, то до таких угод застосовується законодавство тієї держави, що є стороною даної угоди, якщо держава не відмовляється. Теорія абсолютного імунітету дає змогу широко тлумачити та застосовувати імунітет держави. Подання позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно держави можуть бути вчинені лише тоді, коли є згода на те з боку відповідної держави. (всі імунітети використовуються).
Основний зміст теорії функціонального (обмеженого) імунітету полягає в тому, що держава, діючи як суверен, завжди користується імунітетом. Якщо ж держава діє як приватна особа (здійснює зовнішньоторговельні операції та ін..), то імунітетом вона не користується.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Види і характеристика міжнародної правосуб’єктності держав. | | | Види міжнародних економічних договорів та їх характеристика. |