Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Міжнародно-правові механізми міжнародного співробітництва в галузі науки і техніки.

Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права. | За рівнем ек розвитку: розвинуті і ті, що розвив. Генер угода з торг ГАТТ 1964 Заключний акт1 конф Юнктад; 1974 Хартія ек прав і об держав; 1968 Заг с-ма преференцій | Міжнародне економічне співробітництво держав в рамках міжнародних організацій, його види та характеристика. | Міжнародний валютний фонд (МВФ) в систем міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних відносин. | Міжнародний економічний договір, як джерело міжнародного економічного права: поняття, класифікація, види та особливості. | Міжнародні економічні відносини і міжнародне економічне право: поняття, зміст, особливості співвідношення. | Міжнародні економічні обов’язки держав: різновиди, нормативно-правове закріплення. | Міжнародний центр торгівлі | Угода про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА). | Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва держав у галузі сільського господарства. |


Читайте также:
  1. I. Политика в сфере образования и науки
  2. V. Все теоретические науки, основанные на разуме, содержат априорные синтетические суждения как принципы
  3. V. Все теоретические науки, основанные на разуме, содержат априорные синтетические суждения как принципы
  4. VII. Идея и деление особой науки, называемой критикой чистого разума
  5. VII. Идея и деление особой науки, называемой критикой чистого разума
  6. XIІІ Всеукраїнського (VIІІ Міжнародного) збору-змагання
  7. Антропологические и онтологические последствия влияния науки и техники на культуру и искусство (В. Беньямин)

Основн напрям такого співр-ва є координація наук-техн досліджень, здійсн спільн наук-досл робіт,обмін техн. документ-єю, використ промисл зразків, взаємне консульт-ння. Важливу роль у розв між нар НТ сп-ва відіграла Резол-я ГА ООН «Досягн наук і техн та їх вплив на міжн безп»,96р.Задля розвитку співр-ва у цій галузі також були створені: Конф ООН з пит застосув досягн наук і техн. В інтер менш розв кр.-63. Центр з науки і техн. В рамк ООН-81. Міжуряд комітет з наук і техн з метою розвитку-79. Центр з питань Н і Т. Конф ООН з торг і розв. ЮНЕСКО-54. Всесв орг з пит зах інтелект вл-ті. ПРОООН., Дог про принц діяльн держ щодо дослідж і викор косм прост-66. Конв ООН з морськ права-82. ЮНЕСКО – міжурядова орг-яООН з питань освіти, науки і культури, заснована в 1946 р. 20 державами, нині налічує вже 183 країни-члени. Укр є її членом. Цілі: сприяння забезпеч миру і безпеки через заохоч міжн співр-ва в сфері освіти, науки і культ; забезпеч поваги до законності та справедл-ті, прав людини й осн свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії згідно зі Статутом ООН. У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі: технічної допомоги; «Наука, технологія і суспільство»; міжн програма розвитку комунікацій; заг програма інформації; міжурядова програма з інформатики тощо. Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат. Місце знаходження - Париж. Важливу роль відіграє Прогр Розв ООН вона надає особл знач питанням наук-тех допомоги країнам що розв-ся. Здійснює сприяння у переданні технологій для держ і прив секторів, напр. жо цих країн експертів. Конвенція ООН з мор права 82р. регулює мореплавство прольоти над океанами і морями, розвідк і розр-ння рес-сів, охор океан просторів. Угода про викор косм простору – визн його досл-ня, косм простір є здобутком усього людства

Конф ООН з питань науки і техн в цілях розвитку (1979) прийняла Програму дій щодо викор досягн науки і техн для ек розвитку всіх країн,особл кр, що розв. Прогр передб-ла не лише зміцн існуючих відносин у сфері Н і Т, а й перегл їх стр-ри, ­ ролі ООН в співр в даній сфері. За рекоменд Конф-ї створ відкритий Міжурядовий комітет з Н і Т в цілях розв. Функц: допомога Г Асам-ї ООН в розроб директивних принципів для погодження політики органів, орг-й і підрозділів ООН щодо НТ-діяльності, виявл першочерг завд з операт планування розв-ку Н і Т на нац, субрег, рег, міжрег, міжнар рівнях; підгот плану здійсн Віденської Програми; виявл і оцінка нових НТ-досягнень, що важл для кр, що розв; сприян оптимальній мобіліз ресурсів, здійсн кер-ва системою фінансування Н і Т. Допоміжн орган - Комітет з Н і Т в цілях розв (1980): надає Міжур комітету…консультат-х послуг +для ГА і ЕКОСОР. Центр з питань Н і Т в цілях розв, створ-й ГА. Вивчає питання щодо досягн Н і Т і вибору альер-х шляхів розв країн, надає допом з викор можливостей нових напр Н і Т. Значну роб пров регіон-ні міжнар економ організ, міжн орг системи ООН. Конф з торг і розв, Орг ООН з пит освіти, науки і культ (розробляє спец наукові прогр, напр, прогр Міжурядової океанографічної комісії), Орг ООН з пром розвитку, Всесв орг з питань захисту інтел власн і т.д. Важливим є уклад-я багатостор міжн договорів, так ГА ООН прийм такі догов універсального значення Напр, Договір про принципи д-ті держав по досл і викор космічного простору, вкл місяць та інші небесні тіла 1966. Де визнач-ся про своб наук досл і викор космічного простору, що дослідж косм простору здійсн в інтер всіх країн, забор-ся держ-учасницям виводити на орб навколо землі ядерну зброю і т.п. Конв ООН з морськ права, регул питання щодо міжн співр у галуз викор-я Світового Океану.

96. Місце і роль ЮНКТАД в системі міжнародних економічних організацій та регулювання міжнародних економічних та міжнародних торговельних відносин держав.

ЮНКТАД - орган Генеральної Асамблеї ООН, заснована в 1964 p. її утворення грунтувалося на тій підставі, що ГАТТ була напівзакритою організацією, своєрідним „клубом обраних", вхід до якою був закритим для баї атьох країн. Тому за ініціативою соціалістичних і ряду країн, що розвиваються, було вирішено створити орган н системі ООН, який би регулював міжнародну торгівлю га принципами, як передбачалося, більш справедливими. Головна ідея полягає в перенесенні наголосу в механізмі регулювання на користь країн, шо розвиваються, особливо найменш розвинутих. Ці принципи знайшли особливе відбиття в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", яку було розроблено ЮНКТАД і прийнято Генеральною Асамблеєю в 1976 р. Головна мета ЮНКТАД - сприяти розвиткові міжнародної торгівлі для прискорення міжнародного розвитку, особливо країн, що розвиваються. Діяльність ЮНКТАД виходить з таких принципів: рівноправність держав у міжнародних торговельних відносинах; недопустимість дискримінації й економічного тиску; поширення режиму найбільшого сприяння в міжнародній торгівлі; надання пільг країнам, що розвиваються, на основі "невзаємності"; скасування преференцій, якими користуються розвинуті країни на ринках найелабкіших країн; сприяння розширенню експорту з країн, що розвиваються.

 

 

97. Місце міжнародного економічного права в системі міжнародного права.

Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що суб’єктами міжнародного публічного права є держави, їх угрупування і м/організації, які виступають одночасно і відповідними суб’єктами МЕВ. Система м/норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, процес організації і здійснення м/економічного співробітництва, становить самостійну галузь м/публічного права – МЕП. Як складова МП МЕП може і повинно розглядатись як самостійна правова система, галузь права. Водночас слід мати на увазі і те, що МЕП не є та і не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв’язках з ін. галузями МП – правом зовнішніх зносин, правом м/договорів, правом м/організацій, м/повітряним, морським, екологічним, авторським, космічним правом та ін. Міжнародне економічне право — це система норм і принципів, які регулюють відносини між державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями в процесі міжнародного економічного співробітництва, що є самостійною галуззю міжнародного публічного права.

 

 

98. Національне законодавство України, як джерело нормативно-правового регулювання розв’язання комерційних суперечок.

Розглядаючи міжнародно-правові засади арбітражу, важливо зазначити, що Україна 21 квітня 1961 р. підписала і 18 березня 1963 р. ратифікувала Віденську конвенцію «Про зовнішньоторговий арбітраж». Крім того, нашою державою була підписана 29 грудня 1958 р. і ратифікована 10 жовтня 1960 р. Нью-Йоркська конвенція «Про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень». До речі, учасниками цієї Конвенції є понад 130 держав світу.В Україні уже створені певні правові основи розгляду і розв’язання таких спорів, які закріплені насамперед у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. У сьомому розділі цього Закону «Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності» (статті 38—39), зокрема, записано, що спори, які виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності, можуть розглядатися судовими або арбітражними органами України, іншими органами вирішення спорів за вибором сторін спору, якщо це прямо не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними угодами.Будь-які спори щодо застосування положень цього Закону та законів, прийнятих на його виконання, можуть бути предметом розгляду в органах суду України, якщо одна зі сторін у справі є фізичною особою або державою. У випадку, коли сторонами у справі виступають юридичні особи, такі спори розглядаються в арбітражних судах.Міжнародні спори, які можуть виникнути в результаті дій України, вирішуються у погодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.Постановою Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. були поставлені відповідні завдання перед рядом державних органів. Зокрема було рекомендовано Торгово-промисловій палаті України створити зовнішньоекономічний третейський суд. Такий суд було створено. Водночас з ініціативи і за участі Торгово-промислової палати України були розроблені і 24 лютого 1994 р. прийняті Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж», а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Поло­ження про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисло­вій палаті України.

 

99. Національне законодавство України, як джерело регулювання міжнародних економічних відносин.

Характеризуючи акти національного законодавства, варто розрізняти і основу всього законодавства окремих держав (конституції), і акти транспортного законодавства. Наприклад, Конституція України 1996 р. хоча і не є актом транспортного законодавства у прямому значенні, але становить основу всього законодавства України, містить норми різного характеру, але водночас окремі її положення - це норми цивільного права, які суди можуть безпосередньо використовувати для захисту прав та інтересів осіб (постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"). Так, Конституція України містить низку норм, що визначають принципові положення регулювання відносин власності (статті 13,14,41) та ін.Згідно зі ст. 8 Конституції України всі інші закони України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади повинні прийматися на основі Конституції України, її положень.Акти законодавства про договірні перевезення розподіляють на: 1) головний акт - Цивільний кодекс України (далі - ЦК); 2) інші закони України, які видаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Значення такого поділу полягає в тому, що інші акти законодавства не можуть суперечити ЦК України, а під час змін і доповнень мають узгоджуватися з ним. Отже, підприємницькі відносини, прямо не врегульовані ЦК України, регулюються іншими актами законодавства, наприклад, Господарським кодексом (далі - ГК) України 2003 р. На думку окремих юристів ГК як спеціальний законодавчий акт має перевагу над ЦК України в сфері регулювання господарських відносин. Така теза ґрунтується на загальному принципі переважання спеціального закону над загальним.

 

100. Нетарифне регулювання та його міжнародне та національне (на прикладі Україні) нормативно-правове оформлення.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.Мета тарифного регулювання полягає:1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.Нетарифні обмеження являються заходами прихованого протекціонізму. На думку спеціалістів, у зовнішній торгівлі використовуються більше 50 таких заходів і можуть здійснюватися як через адміністративні, так і фінансові інструменти регулювання.До нетарифних заходів регулювання відносяться:1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які, в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер. Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів, здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не дотримується встановлених правил і норм. Митний кодекс України. Стаття 4. 13) Заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини;

 


Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 72 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Міжнародно-правовий статус держав: поняття, види, загальна характеристика.| Введение

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)