XIІІ Всеукраїнського (VIІІ Міжнародного) збору-змагання

УМОВИ ПРОХОДЖЕННЯ ВИДІВ ЗМАГАНЬ

юних рятувальників «Школа безпеки»

Вид змагань: «Аварійно-рятувальні роботи в зоні техногенної аварії»

Дистанція: «Бойове розгортання та гасіння пожежі»

Умови. Бере участь команда у кількості 6 учасників, з яких – одна дівчина (або більше) та один умовно постраждалий (далі – постраждалий).

До комплекту озброєння входить: 10 метровий рукав, триходове розгалуження РТ-80, два пожежних рукави діаметром 51 мм, ствол РСК-50, вогнегасник ОП-5, 5 комплектів бойового одягу (бойовка, пояс, каска, краги пожежного) встановленого зразка та медичні ноші.

Пожежно-технічне озброєння (ствол, рукава) укладаються командою перед стартом у відсік пожежного автомобіля АЦ-40(130)63Б. З’єднувальні голівки між стволом та рукавами не з’єднані.

На дистанції розташовано відповідно до схеми (додаток 1) технічне обладнання: палаюча діжка висотою 40 см, спортивний будиночок, драбина-палиця біля будиночка, вогнегасник ОП-5, пожежний автомобіль АЦ-40(130)63Б, спортивний паркан, бум, мішень та медичні ноші для постраждалого.

Постраждалий перебуває за 20 м від лінії фінішу (у лежачому положенні на ношах), він не має права допомагати учасникам у подоланні дистанції.

Завдання. Команда у складі 5 учасників, одягнених у бойовий одяг пожежного, є рятувальниками, шостий учасник команди – постраждалий (одягнений у спортивнуу форму).

За командою судді на старті, команда з 5 учасників шикується на лінії старту, шостий учасник команди приймає лежаче положення на ношах.

За сигналом судді 5 учасників стартують та долають початкову відстань до першого етапу, беруть вогнегасник ОП-5 (або ОП-3), що міститься на відстані 5 метрів від палаючої діжки, гасять полум’я що палає у протвіні, долають паркан, не впираючись ногами у стійку або укоси хрестовини паркану. Подолавши паркан, команда підбігає до наступної перешкоди (бума) та долає його (у разі стрибання з буму на поверхню доріжки до обмежувальної лінії учасники повинні повернутися і знову подолати цю перешкоду).

Подолавши бум, учасники підбігають до пожежного автомобіля АЦ-40(130)63Б, розташованого на відстані 35 метрів від рубежу подолання мішені, виймають з відсіку автомобіля робочу лінію зі стволом (два рукави діаметром 51 мм), з’єднюють між собою та приєднують до розгалуження, яке знаходиться на відстані 4-метрів під тиском 4 атм. і з’єднано водійським рукавом до вихідного патрубка цистерни. Ствольщик з позиції лінії ствольщика дає команду учаснику з команди на розгалуженні про подачу води для заливки електронної мішені на відстані 7 метрів, яка обладнана маяком (або умовна мішень м’яч на підставці).

Беруть постраждалого на медичних ношах та перетинають лінію фінішу.

Фініш команди визначається по останньому учаснику (по нозі останнього учасника, яка пересікає білу лінію фінішу). Загальна довжина дистанції 300 м.

Тактику роботи на етапі визначає команда.

Обладнання для облаштування дистанції передбачено згідно з вимогами проведення змагань з пожежно-прикладного спорту (розміри обладнання) для юнаків молодшої та середньої вікових груп.

Схема дистанції – додаток 1.

Додаток 1

Схема дистанції «Бойове розгортання та гасіння пожежі»

Дистанція «Аварійно–рятувальні роботи в зоні хімічного

або радіаційного забруднення»

Умови: Бере участь команда у складі 5 учасників, з них – 1 дівчина (або більше), в тому числі – один постраждалий.

Форма одягу: спортивне взуття, спортивний одяг, що закриває коліна та лікті.

Учасники підходять до лінії старту.

Костюми Л-1 та протигази містяться у відповідних сумках на учасниках.

Ноші розкладено в указаному місці. Протигаз для постраждалого – в одного з учасників. Напрямок вітру вказано до старту. Початок зараженої зони позначено маркуванням. Місце одягання ЗІЗ є і місцем зняття ЗІЗ.

На нагрудній частині куртки костюма Л-1 повинні бути зроблені написи – №№ учасників (1, 2, 3, 4). Роботу кожного учасника контролює окремий суддя. Постраждалий (учасник № 5) перебуває умовно в непритомному стані (у лежачому положенні), він не може допомагати рятувальникам одягати на себе протигаз та виконувати інші дії.

Завдання. За сигналом судді команда у складі 4 осіб (з них 1 дівчина (або більше), які є рятувальниками, одягають ЗІЗ. Вмикається секундомір.

За командою капітана команди «Готові» час зупиняється і судді виставляють штрафні бали за помилки, які не були усунені під час одягання ЗІЗ. Після усунення недоліків за сигналом судді знову вмикається час.

Члени команди беруть ноші та протигаз для постраждалого, входять до зони зараження, одягають протигаз на постраждалого, кладуть його на ноші й транспортують із зони зараження.

Далі, враховуючи напрямок вітру, учасники знімають ЗІЗ. Зняття ЗІЗ виконується на правильність без врахування загального часу, з урахуванням штрафних балів. Штрафний час додається до загального часу проходження дистанції.

Дистанція «Рятування постраждалого з висотної будівлі»

Умови: Змагання на дистанції проводяться на пожежній вежі.

Бере участь команда з 6 осіб, з них 1 дівчина (або більше). Заданий час проходження дистанції – 15 хв.

Обладнання: на башті обладнано два маршрути дистанції.

На першому маршруті до вікна 3 поверху жорстко закріплені штурмові драбини. У вікні 3 поверху розташовані суддівські перила для самостраховки та закріплені суддівські заглушені карабіни. Крутопохилі суддівські перила ведуть з 3 поверху будинку на землю в зону евакуації. Довжина крутопохилих перил – до 40 м. На землі в зоні евакуації розташовані суддівські перила для самостраховки та закріплені суддівські заглушені карабіни.

На другому маршруті наведені суддівські перила для підйому. У вікні 3 поверху розташовані суддівські перила для самостраховки та закріплені суддівські заглушені карабіни.

Кожний учасник забезпечується окремою суддівською страховкою, яку суддя закріплює самостійно перед стартом команди.

Завдання. Два учасники команди перебувають у зоні евакуації біля крутопохилих перил для забезпечення нижньої страховки та прийому постраждалого. Чотири учасники (попарно) беруть участь у «штурмі зруйнованої будівлі». Під час роботи обов’язково використовується суддівська страховка.

Завдання для першої пари учасників.

Перший учасник піднімається до вікна третього поверху по жорстко закріплених штурмових драбинах. Стає на самостраховку та закріплює жорстко вертикальні перила у заглушений суддівський карабін і організовує командну страховку для другого учасника (мотузки – у зручному для команди вигляді згідно з тактичними діями команди). Командна страховка здійснюється через «вісімку» та у рукавицях. Страхувальник перебуває на самостраховці. Другий учасник піднімається за допомогою жумарів або інших технічних пристроїв та з командною страховкою у вікно третього поверху. Після підйому в робочу зону учасники самостійно визначають постраждалого і один із учасників організовує спуск постраждалого крутопохилою переправою на командній страховці через гальмівний пристрій та під страховкою схоплюючим вузлом. Знизу організовується супроводжувальна мотузка.

Подальші дії учасника, що залишився в робочій зоні, визначає тактика команди, але спуститися вниз він повинен «дюльфером» з самоскидом одним із способів, підстраховуючись схоплюючим вузлом або з верхньою командною страховкою через 2 карабіна, при цьому той, хто підстраховує, стоїть на землі на самостраховці і страхує в рукавицях.

Спуск «дюльфером» можна виконувати з рюкзаком.

Завдання для другої пари учасників.

Дії другої пари визначаються підйомом по черзі по суддівських мотузках за допомогою відповідних пристроїв (жумар, кроль, пантін, мінітрекшин тощо) та з схоплюючим вузлом. Піднявшись до робочої зони, учасники стають на самостраховку, після чого вони самостійно визначають постраждалого і виконують його спуск автономним способом.

Здвоєна мотузка пропускається через заглушений суддівський карабін. Одна мотузка кріпиться до супроводжуючого, інша – до постраждалого. Два кінця мотузок з другого боку кріпляться до супроводжуючого.

Супроводжуючий прикріплює потерпілого до себе не менше, ніж у двох місцях, та організовує антиперекидальний засіб (кріпить схоплюючий вузол на мотузці постраждалого і кріпить другий кінець прусика до постраждалого або інше). Супроводжуючий організовує самовипуск через «вісімку» та підстраховується здвоєним схоплюючим вузлом (працює в рукавицях). Постраждалий не повинен перебувати нижче супроводжуючого (голова постраждалого розташована вище плечей супроводжуючого).

Дистанція вважається закінченою, коли вся команда збереться у зоні евакуації біля крутопохилої переправи та мотузки перетнуть контрольну лінію (секундомір зупиняється) або в разі закінчення заданого часу.

Штрафний час додається до часу проходження дистанції.

Вид змагань «Пошуково-рятувальні роботи в умовах природного середовища»

Умови: За 30 хв. до старту команда виходить на стартовий майданчик для перевірки спорядження, яке буде використовуватись на дистанції. Після перевірки спорядження команда готується до старту.

Картографічні матеріали та контрольну картку команда отримує перед стартом.

Одяг учасників має бути безпечним: коліна та лікті захищені, взуття спортивне закрите.

Команда у складі 6 осіб (з них 1 дівчина або більше) отримує завдання і готується до старту.

Довжина дистанції до 5000 м.

Вид змагань «Пошуково-рятувальні роботи в умовах природного середовища» проводиться із заданим від початку і кінця роботи часом на кожному етапі. У випадку перевищення часу закінчення роботи на етапі команда отримує штраф згідно зі Правилами рятувального багатоборства України.

Кількість учасників на фініші і на проміжних етапах має бути така ж, як і на старті, за винятком випадку, коли учасник зійшов з дистанції і залишений командою на етапі з відповідною суддівською відміткою в командній картці та протоколі, однак кількість учасників на фініші та останньому технічному етапі має бути однакова.

Починати роботу на етапі дозволяється тільки після того, як судді на етапі буде здана командна картка.

Учасник стає постраждалим з моменту початку роботи на етапі і перестає бути таким, коли його звільняють і він знаходиться за обмежувальною лінією.

Етапи виду змагань «Пошуково-рятувальні роботи в умовах природного середовища»:

· орієнтування (рух за легендою);

· орієнтування (визначення точки стояння);

· орієнтування (рух за допомогою мапи в заданому напрямку);

· пошук, звільнення з-під завалу, надання першої медичної допомоги та транспортування постраждалого на ношах із підручних засобів;

· транспортування постраждалого крутопохилою переправою донизу;

· транспортування постраждалого в суддівських ношах навісною переправою через водну перешкоду;

· підйом постраждалого вертикальними перилами;

· транспортування постраждалого крутопохилою переправою нагору (етап, наведений суддями);

· спуск постраждалого із супроводжувачем із нарощуванням мотузки.

· транспортування постраждалого на суддівських ношах з різними видами травм

Орієнтування:

Рух за легендою:

Команді видається текст легенди – словесний опис маршруту пошуку, за допомогою якого команда рятувальників знаходить етапи пошуково-рятувальних робіт згідно з умовами змагань. У легенді описується напрямок руху, відстань у метрах. Назви орієнтирів дистанції мають бути чітко зрозумілими.

Визначення точки стояння:

Після проходження етапу «Легенда» командою визначається точка стояння. Команді видається мапа (карта), на якій один із учасників команди за допомогою шпильки (голки) робить прокол передбачуваної точки, де перебуває команда (орієнтир для визначення точки стояння повинен бути крапковий). Район для етапу «Точка стояння» повинен бути характерним, явно вираженим, контрольний час знайдення «Точки стояння» – три хвилини. У разі неправильного визначення «Точки стояння» команда отримує штраф і продовжує рух дистанцією за допомогою мапи (карти) в заданому напрямку.

Рух за допомогою мапи у заданому напрямку:

На карті нанесено точки знаходження технічних етапів, з’єднаних між собою відрізками, що визначають порядок і напрямок проходження дистанцій.

Дата добавления: 2015-09-02