Класифікація міжнародних економічних організацій, як суб’єктів міжнародного економічного права.

Перший найбільш узагальнений поділ м/організацій за т. зв. організаційним принципом дає можливість виділити: а) універсальні м/організації, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; б) м/організації, членами яких є соціалістичні країни; в) м/організації, які об’єднають розвинуті (капіталістичні) країни; г) м/регіональні організації, до складу яких входять країни, що розвиваються.

У літературі має місце і ін. класифікація: а) МЕО в системі ООН; б) МЕО, які не входять до системи ООН; в) регіональні економічні організації. Класифікацію МЕО можна продовжити і в межах названих груп. Так, серед такої універсальної організації, як ООН, можна виділити: 1) спеціалізовані установи ООН (напр., ООН з промислового розвитку); 2) допоміжні органи ООН, які користуються статусом м/організацій (напр., Конференція з торгівлі і розвитку). Можна ділити МЕО залежно від напряму м/економічного співробітництва у галузі м/торгівлі, транспорту промисловості, с/г, інвестицій, інтелектуальної власності, стандартизації і сертифікації продукції; у валютно-фінансовій сфері; науково-технічне співробітництво. Так, напр., до організацій, які відають м/торгівлею, необхідно віднести Сот, конференцію ООН з торгівлі і розвитку, Європейську конференцію міністрів транспорту і деякі ін. діяльність ряду м/організацій, зокрема, МВФ, МБРР, М/фінансової корпорації, Спеціального фонду ООН, стосується питань організації м/валютних відносин. До організацій, які є суб’єктами м/транспортного права, слід віднести Авіатранспортну асоціацію, М/організацію цивільної авіації, М/спілку автомобільного транспорту, Спілку автодорожніх служб залізниць, Дунайську комісію, М/морську організацію і ін. М/організації, в т. ч. економічні, можна класифікувати і за назвою: організація (ООН; з безпеки і співробітництва в Європі; М/організація цивільної авіації; М/морська організація), союз (Всесвітній поштовий союз, М/союз електрозв’язку), спілка (М/спілка автомобільного транспорту, Європейська телерадіомовна спілка), фонд (МВФ), центр (М/торговий центр), рада (Рада Європи), банк (МБРР), комісія (М/електротехнічна комісія, Дунайська комісія, Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, Комісія з питань охорони нових сортів рослин), асамблея (Парламентська асамблея м/економічного співробітництва), агентство (М/агентство з питань атомної енергії), конференція (Конференція ООН з торгівлі і розвитку, Європейська конференція міністрів транспорту), ініціатива (Центральна європейська ініціатива) тощо. М/організації можна визначати залежно від кола їх членів: організації загального (ООН, СОТ, МВФ, Всесвітній поштовий союз і ін.) і обмеженого складу (регіональні, які створюються в межах певного регіону і є відкритими для вступу до них держав, що знаходяться на його території – Ліга арабських держав, ЄС, Рада Європи, СНД; не тільки регіональні – Організація країн експортерів нафти). Можна класифікувати м/організації з погляду торгівлі окремими видами товарів – цукром, кавою, пшеницею, каучуком та ін., які об’єднають як країни-експортери, так і країни-імпортери цих товарів. За характером компетенції: організації загальної (ООН, яка може розглядати будь-яку м/проблему, тому справедливо називається універсальною) і спеціальної компетенції (МОП, СОТ, Всесвітня метеорологічна організація, М/організація з питань стандартизації і ін.). Більшість МЕО є організаціями спеціальної компетенції. Залежно від впливу на країни-члени (за характером повноважень): міждержавні і наддержавні (наднаціональні). Міждержавні організації не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не передають їм своїх функцій. Основним завданням таких організацій є забезпечення взаємодії держав у процесі їх співробітництва, що збільшує потенціал м/організації і держав, які входять до її складу. Наддержавні організації наділяються повноваженнями країн-членів у відповідних ферах їх діяльності. За умовами участі в членстві: відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), і закриті, прийняття до яких може здійснюватися за запрошеннями їх засновників (НАТО).

54. Концепції міжнародного економічного права: види, загальна характеристика.

1. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об'єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи.

Висновок: норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб'єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними.

2. Фішера і Фікентшера Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А.Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов'язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини.

3. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком К орецьким, розгляд-я м\н госп право як комплексну міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права.

Аналіз існ концепцій – МЕП - це сис-ма норм і принципів, які регул відносини між держ., між держ. і м\н орг-ціями, між м\н орг-ціями в процесі м\н ек спів роб., що є самост галуззю м\н публ права.

55. МВФ в міжнародному економічному праві.

МВФ— міжурядова валютно-кредитна орг-я, створена на основі угоди 44 країн ще у 44 р в Бреттон-Вудсі. Розпоч діяльн-46р. Нині до МВФ входить понад 170 країн світу. МВФ створений для регулювання валютно-розрахункових відносин між державами і здійснення фінансової допомоги країнам-членам через надання їм за виникнення валютних труднощів, зумовлених порушенням рівноваги платіжних балансів, позик в іноземній валюті. В своїй діяльності МВФ керується статутом, відомим під назвою Статті угоди МВФ (Статті). Фонд здійснює свою діяльність як спеціалізована установа ООН. У 1992 р. до МВФ були прийняті 14 із 15 республік колишнього СРСР в т.ч.Укр(крім Азербайдж). Це відкриває їм шлях до західних кредитів. МВФ був створений для сприяння міжнар спів-ву в галузі валютно-фінансових і торг-х відносин у першу чергу країн-учасниць. Він надає кредити із активів фонду, який формується за рахунок внесків країн-учасниць. Залежно від суми внеску (квоти) країни-члени мають відповідну кількість голосів, що має важливе значення для вирішення питань діяльностіМВФ.Штаб-квартира-Вашингт.

Цілі: * сприяти міжн співр забез-м мех-му для консульт та погоджених дій стосовно міжн вал-х питань; * сприяти збаланс зрост міжн торг для підвищ рівня зайнят та реальних дох населення, розв-ку вир можлив-й кр-членів; *сприяти стаб-ті валют і впорядкованим вал відносинам та запобіг конкур-му знец-ю валют; *сприяти створ багатостор сист-ми плат-в та переказів по поточних опер і прагнути до лікв вал-х обмеж; *тимчасово надавати спільні рес фонду кр-членам (за відпов гарантій) з метою виправлення ними порушень рівноваги їхніх плат балансів, уникаючи заходів, які моглиб завд шкоди на нац або міжн рівнях; *скор терміни і масшт дефіциту плат балансів. Організац стр-ра. Вищій кер орг - Рада кер-х (при Раді: Тимчас комітет Ради кер-х з питань св вал сист, Комітет створ МВФ/МБРР), за пот справи відп Викон рада, яка обир директора-розпорядника (веде пот справи, призн вищих посад осіб МВФ); департаменти функц-х і спец послуг; Допоміжні підрозд. Мех-ми підтр: звичайні: політика траншей (транш=25% квоти кр-члену. Для отр першого траншу кр повинна викон сер-ні умови з подол трудн з плат балансом); мех розшир фінансув (для підтр середньострпрограм, для подол трудн з плат бал через макроек та стр-ні пробл; 1-3 роки). Спеціальні мех-ми: фонд компенс-го фінансув і фінансу у випадку непередб обст надають рес-си для компенс нестачі надх-ні від експорту, покриття втр за посл і покриття збитків через значний ріст цін на зено, що імпорт, якщо обст не зал від цих кр. Для фінансув поповн запасів сиров. Надзв допом: надання доп у формі закуп оварів, необх кр-членам, що мають робл плат бал-у через раптове і непередб стих лихо. Мех для кр з низьким рівнем дох: 1)надання стр-ї перебуд-и ресурсів на пільг умовах для підтр сер-строк макроек перебудови і стр-х реф-м у членах з низьким рівнем приб-в, що стик з затяжними пробл плат бал-у; 2)над фін доп через Розшир фонд стр-ї перебуд, що створ для надан пільг-х кред для кр, що розв. При поданні позик на å>25% часкової квоти члена, МВФ дод 2 принц * кр-член має довести реальність поверн грошей протягом норм-го терм погашення; *кожний член,що позич вал в іншої держ-чл поверне поз як тільки виріш-ся пробл плат.

56. Митна політика і митна справа в Україні: поняття та загальна характеристика їх нормативно-правового регулювання.

Для України митна діяльність — це відносно нова справа. У 1991 p. (за часів існування СРСР) в нашій республіці функціонувало 26 митниць, керівництво якими здійснювали союзні органи. У 1992 р. в Україні було створено 65 митниць. Керівництво митною справою нині здійснює спеціально створений для цього орган — Державний митний комітет України.

Створення митної служби в Україні обумовило необхідність розробки і прийняття відповідних законодавчих та інших нормативних актів, які б забезпечили правове регулювання її діяльності. 12 грудня 1991 p. Верховною Радою України був прийнятий Митний кодекс України (МКУ), в якoмy визначені принципи організації митної справи в нашій країні з метою сприяння формуванню ринкової економіки та активізації ЗЕД на грунті єдності митної території, мит та митних засобів. Кодекс спрямований на забезпечення додержання митними, іншими державними органами, суб'єктами зовнішньоек і господарської діяльності, а також громадянами прав та обов'язків у галузі митної справи. 1992 p. ВРУ прийняла ЗУ "Про єдиний митний тариф ", який визначає порядок формування та застосування єдиного митного тарифу України при ввезенні на її митну територію то вивезенні за її межі товарів та інших предметів з метою обкладання їх митом. Відповідно до цього закону КМУ розробив і своїм Декретом 1993 p. затвердив Єдиний митний тариф України. Крім цього, КМУ прийняв цілий ряд декретів з митних питань, зокрема: "Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України" 1992 p., (пізніше був прийнятий ЗУ 1994 р. "Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України", який скасував Декрет від 1992 р.), "Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)" 1993 p. та деякі інші. Ряд важливих нормативних актів з питань митної справи приймає Державний митний комітет.

57. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:1.Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).2.Фіксальну (поповнення державного бюджету).Крім того, може впливати на приплив валюти, розвиток регіонів країни, особливо, якщо мова йде про вільні економічні зони та ін.Митні тарифи можуть бути:- простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;- складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.Ставки підрозділяються на:- максимальні - діють для країн, з якими відсутні торгові угоди;- мінімальні - встановлюються по відношенню до країн, яким надається режим найбільшого сприяння;- префенціальні - встановлюються по відношенню ввозу окремих товарів з окремих країн, в тому числі тих, що розвиваються.Основним елементом митного тарифу являється мито. По своєму змісту і характеру впливу вони теж відносяться до економічних регуляторів.
Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону. В Україні використовуються експортні, імпортні і транзитні види стягнень. В своючергувони поділяються:1.По методу нарахування на:- адвалорні (нараховуються у відсотках до митної вартості);- специфічні - (нараховуються в твердій сумі до одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);- змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.2.По характеру походження на:- автономні - вводяться тією чи іншою державою в односторонньому порядку, без згоди з іншою країною;- конвенційні - встановлюються в процесі угоди чи домовленості з іншою стороною і фіксуються в одному із цих документів.3. Особливі види мита. До них відносяться:
- спеціальне. Використовується для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав. Ставка соціального мита встановлюється в кожному окремому випадку;- антидемпінгова. Демпінг полягає в проникненні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче середнього рівня в даних країнах. ГАТТ/ВТО з метою захисту від демпінгу вітчизняних виробників може вводити антидемпінгове мито. Останнє використовується у випадку виявлення факту демпінгу, тобто імпорту на територію України товарів по ціні значно нижче їх конкурентної ціни в країні-експортері при тому, що даний імпорт наносить шкоди вітчизняним виробникам аналогічних товарів.- компенсаційне - встановлюється у випадку ввозу на територію України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії;у випадку експорту з території України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії; якщо експорт протирічить інтересам держави. Ставка даного мита не може перевищувати розмір виділеної субсидії.Особливе мито вводиться тільки після спеціального розслідування відповідного департаменту Міністерства економіки України на замовлення українських чи іноземних державних органів, які в цьому зацікавлені.В світовій практиці і в Україні використовується також сезонне мито, яке встановлюється в основному на окремі товари на певний період (в Україні не більше чотирьох місяців).Згідно Закону України "Про єдиний митний тариф" окремі види товарів звільняються від накладання мита, серед них: транспортні засоби, які здійснюють транспортні міжнародні вантажні перевезення; валюта України, іноземна валюта, цінні папери; товари, які вироблені на Україні і ввозяться назад на й територію без переробки, а також товари іноземного походження, які вивозяться назад з України без переробки; товари, які імпортуються всеукраїнськими і міжнародними об'єднаннями громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; товари, що імпортуються за рахунок коштів державного валютного фонду України та іноземних кредитів, котрі надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, а також інші групи товарів згідно з різними договорами, угодами і законами України.

58. Міжнародне економічне право і поділ в ньому держав за ступенем економічного розвиту.

Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що суб’єктами міжнародного публічного права є держави, їх угрупування і м/організації, які виступають одночасно і відповідними суб’єктами МЕВ. Система м/норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, процес організації і здійснення м/економічного співробітництва, становить самостійну галузь м/публічного права – МЕП.

Як складова МП МЕП може і повинно розглядатись як самостійна правова система, галузь права. Водночас слід мати на увазі і те, що МЕП не є та і не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв’язках з ін. галузями МП – правом зовнішніх зносин, правом м/договорів, правом м/організацій, м/повітряним, морським, екологічним, авторським, космічним правом та ін.

Дата добавления: 2015-09-02