Читайте также:
|
|
Світова вал сис-ма – це форма організації м/н вал відносин, що зумовл розвитком світ госп-ва та юр-но зафікс у МД. Найгол ел-тами є нац та кол-ні вал одиниці, склад і структура м/н ліквідних активів (вал кошти та зол резерви), механізм вал паритетних курсів, умови взаємної конвертов-ті валют, обсяги вал обмежень, форми м/н розрах-в, режим м/н вал ринків і світ ринків золота, статус міждерж вал-кредит організацій, що регул кредит відносини.
Розвиток сис-ми після ІІ Св в пов’язаний із Бреттон-Вудською угодою (1944). Вона була важл джерелом МВП. Золотовал стандарт (згідно угоди) почав форм-ся тільки в кінці 50-х. Цю сис-му було оформлено офіц-но тільки в 1960р. Відповідно до рішень Б-В Конфер-її було створено МВФ.
Розвинуті країни світу створили свій організаційно-правовий механізмвалютних відносин. Його структурними ланками є самі держави або уповноважені ними відповідні державні органи. Сьогодні спостерігається тенденція посилення впливу окремих держав на міжнародні валютні відносини. Це пояснюється тим, що держави з метою уникнення кризових явищ намагаються розумно поєднувати стихійний розвиток валютних відносин з їх державним регулюванням. Уряд цих країн відіграє значну роль у визначенні державної валютної політики і проведенні її через свої державні (центральні) банки. У виробленні й реалізації валютної політики важливу роль виконують і неурядові структури міжнародного і національного характеру (комітети, спілки, комісії, банківські клуби тощо). Провідні країни вишукують найефективніші форми координації своєї валютної політики. Серед них — щорічні зустрічі керівників країн великої «вісімки» (США, Англії, Франції, ФРН, Італії, Канади, Японії, Росії). На зустрічах лідерів цієї групи обговорюються питання скоординованої валютної політики та шляхи її реалізації, розробляється загальний ек-й курс, виробляється єдиний підхід стосовно ключових проблем світогосподарських зв'язків. Значну роль у розвиткуміжнародних валютних відносин відіграють міжнародні кредитні Організації і фонди, котрі, як правило, поділяють на шість груп.1) Організації і фонди як спеціалізовані заклади ООН (МВФ, МБРР, Спеціальний фонд ООН — СФ, Фонд капітального розвитку ООН, Міжнародна фінансова корпорація); 2) Міжнародні організації європейського континенту (Банк міжнародних розрахунків, Європейська валютна система, Європейський інвестиційний банк); 3) Азіатськіміжнародні організації (Азіатський банк розвитку, Ісламський банк розвитку, Азіатський кліринговий союз); 4) Африканськіміжнародні організації (Африканський банк розвитку, Африканський фонд розвитку, Західноафриканська клірингова палата); 5) Міжнародні організації країн Латинської Америки (Міжамериканський банк розвитку, Карибський банк розвитку, організації Андської групи); 6) Міжнародні організації арабських країн (Арабська інвестиційна компанія, Арабський банк економічного розвитку Африки, Спеціальний фонд арабських країн для надання допомоги Африці).
Ці міжнародні кредитні організації і фонди створені на основі міжнародних угод відповідних держав, і їх функціонування регулюється міжнародно-правовими актами. Вони, як правило, мають право від свого імені укладати договори як із країнами-учасницями, так і з іншими країнами.
Дата добавления: 2015-09-02; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Загальна характеристика основних джерел міжнародного економічного права. | | | Загальна характеристика та види суб’єктів міжнародного економічного права. |