Завдання ЦО України і шляхи їх реалізації

На ЦО України покладено такі завдання.

1. Попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків.

З метою реалізації цього завдання проводяться наступні заходи:

- завчасно проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ймовірності виникнення НС;

- готуються науково обгрунтовані прогнози наслідків можливих НС;

- здійснюється постійне спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів і навколишнім середовищем;

- підтримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення та інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи оповіщення про місця зараження;

- створюються спеціалізовані формування і здійснюється їх підготовка;

- ведеться будівництво захисних споруд ЦО;

- проводиться забезпечення робітників і службовців засобами індивідуального захисту.

2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи і постійне інформування його про наявну обстановку.

З метою виконання цього завдання в містах і селищах, на основі автоматизованих систем централізованого оповіщення, мереж зв'язку і радіоліній, а також спеціальних засобів створюється система оповіщення та інформаційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організаційно-технічних засобів для передачі інформації, сигналів оповіщення та розпоряджень органам виконавчої влади, адміністраціям об'єктів, силам ЦО, населенню.

Система оповіщення поділяється на державну, регіональну, місцеву та об'єктову. Вона має забезпечити циркулярне оповіщення посадових осіб з використанням міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення. Оповіщення здійснюється згори вниз за підпорядкованістю.

3. Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та у воєнний час від застосування засобів ураження.

З метою виконання цього завдання проводиться комплекс заходів, які повинні забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хімічний захист, а також захист від біологічних засобів ураження.

4. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час.

Це завдання реалізується шляхом проведення наступних заходів, спрямованих на забезпечення мінімуму життєвих потреб громадян:

- тимчасове розселення громадян в безпечних районах;

- організація харчування в цих районах;

- організація забезпечення людей одягом, взуттям і товарами першої необхідності;

- надання фінансової допомоги;

- забезпечення медичного обслуговування і санітарно-епідеміологічного спостереження в районах тимчасового розселення.

5. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в районах лиха та в осередках ураження.

Це завдання реалізується виконанням наступних заходів:

- надання допомоги потерпілим;

- евакуація населення з небезпечних районів;

- проведення карантинно-обсерваційних заходів;

- обмеження осередків ураження;

- забезпечення громадського порядку в районах лиха і осередках ураження;

- проведення заходів з життєзабезпечення населення;

- соціально-психологічна реабілітація населення;

- проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів.

6. Створення систем аналізу і прогнозування, управління, оповіщення і зв'язку, попередження і контролю за радіоактивним, хімічним та бактеріальним зараженням, підтримки їх у готовності до надійного функціонування в НС мирного та воєнного часів.

Організатором діяльності цих систем є Міністерство України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Реалізація цього завдання здійснюється таким чином. Спеціальні підрозділи спостереження і контролю здійснюють збір даних про техногенно-екологічну обстановку на підвідомчій території і об'єктах. Ці дані цілодобово передаються в "Кризовий центр" МНС України. Про загрозливі явища дані передаються негайно. Зворотні дані з "Кризового центру" передаються до органів управління - в МНС і в Постійну урядову комісію. Комісія ухвалює рішення по залученню сил ЦО для ліквідації наслідків НС.

7. Підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО, її органів управління і сил, навчання населення умінню використовувати засоби індивідуального захисту та умінню діяти у НС.

До керівного складу відносяться посадові особи, що очолюють Уряд України і Криму, керівники державних адміністрацій областей, районів, міст, міністри, керівники відомств, адміністрацій підприємств, установ і організацій, командири з'єднань і частин цивільної оборони і спеціалізованих формувань ЦО центрального підпорядкування.

Підготовка керівного складу ЦО здійснюється на центральних і

територіальних курсах. Новопризначених на посаду - в рік призначення протягом 5 днів; всіх інших - один раз на 5 років.

Підготовка офіцерів - командирів частин і підрозділів ЦО, а також фахівців-механізаторів - на факультеті ЦО МНС України, створеному при військово-інженерному інституті Подільської державної аграрної академії.

Підготовка викладачів середніх навчальних закладів і шкіл з питань ЦО здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових канікул.

Викладачі предмета "Цивільна оборона" вищих навчальних закладів проходять підготовку під час методичних конференцій один раз на три роки протягом трьох днів, а також на Центральних курсах ЦО промислової і екологічної безпеки України.

Населення проходить підготовку по групах:

- учні молодших класів шкіл - за спеціальними програмами під керівництвом викладачів;

- учні старших класів – за програмою допризовної підготовки;

- студенти вищих навчальних закладів - за спеціальними програмами ВНЗ;

- робітники і службовці установ і організацій, а також особовий склад невоєнізованих формувань - під час об'єктових тренувань і комплексних навчань один раз на три роки;

- особи, не зайняті в сфері виробництва і обслуговування - навчаються вмінню використовувати засоби індивідуального захисту і діяти у НС за допомогою пам'яток та засобів масової інформації.

4. Організаційна структура ЦО на об’єкті господарчої діяльності (ОГД)

Важливе місце в організаційній структурі ЦО займає цивільна оборона об'єктів. Під об'єктом розуміють заводи, фабрики, установи, організації, навчальні заклади тощо.

Цивільна оборона на об'єкті організується за типовою структурою, з урахуванням особливостей виробництва.

Начальником ЦО об'єкта є керівник об'єкта (директор, ректор тощо), який несе повну відповідальність за організацію і стан ЦО, управляє силами і засобами ЦО, а також проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт.

Керівництво підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, забезпечує своїх працівників засобами індивідуального захисту; організує проведення евакуаційних заходів; створює сили для ліквідації наслідків НС; забезпечує їх готовність до практичних дій; виконує інші заходи щодо ЦО, які несуть пов'язані з ними матеріальні і фінансові витрати в обсягах, передбачених законодавством.

Начальники ЦО радіаційно-, хімічно-, пожежо- і вибухонебезпечних об'єктів додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС і оповіщення працівників і населення, що проживає в зонах можливого ураження внаслідок виробничих аварій.

Начальники ЦО цих об'єктів безпосередньо відповідають за стан захисту населення, яке проживає в зонах можливого ураження.

Начальник ЦО об'єкта за виробничим принципом підпорядкований начальнику свого міністерства (відомства), а за територіальним принципом - начальнику ЦО міста (району).

Наказом начальника ЦО об'єкта призначаються заступники:

- з евакуації і розосередженню;

- з інженерно-технічної частини;

- з матеріально - технічного постачання;

- з оперативних питань.

Органом управління у начальника ЦО є штаб ЦО. Штаб ЦО очолює начальник штаба, який одночасно є першим заступником начальника ЦО об'єкта. Штаб ЦО організує і забезпечує безперервне управління цивільною обороною об'єкта.

Для організації та проведення спеціальних заходів ЦО на об'єкті створюються служби ЦО, які засновуються на базі відповідних структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій, кафедр).

На великих об'єктах можуть бути створені, зокрема, такі служби:

1. Служба зв'язку, оповіщення і інформації - створюється на базі вузла зв'язку об'єкта. Начальником служби є начальник цього вузла. На неї покладається: організація своєчасного оповіщення про загрозу НС, організація зв'язку і підтримка його в постійній готовності, постійне інформування про обстановку, що склалася.

2. Служба охорони громадського порядку - створюється на базі відомчої охорони. Начальником служби є начальник охорони об'єкта.Служба забезпечує надійну охорону об'єкта, громадського порядку при загрозі НС і під час проведення АРіНР. Вона сприяє своєчасному укриттю робітників за сигналами ЦО, здійснює контроль за дотриманням режиму світломаскування.

3. Протипожежна служба - створюється на базі підрозділів відомчої пожежної охорони. Ця служба розробляє протипожежні профілактичні заходи та здійснює контроль за їх проведенням, забезпечує постійну готовність сил і засобів служби, організує локалізацію і гасіння пожеж.

4. Аварійно-технічна служба - створюється на базі виробничого і технічного відділів або відділу головного механіка. Начальником служби є начальник відділу, на базі якого створена служба. Вона розробляє та проводить попереджувальні заходи, які підвищують стійкість основних споруд і комунально-енергетичних мереж при виникненні НС, проводить роботи по локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах, займається розбиранням завалів і порятунком людей.

5. Служба сховищ і укриттів - створюється на базі відділу капітального будівництва, житлово-комунального відділу або будівельних цехів. Вона здійснює розрахунок укриттів, проводить контроль за експлуатацією споруд, забезпечує своєчасне заповнення укриттів за сигналами ЦО, бере участь в рятувальних роботах при завалах сховищ і укриттів.

6. Медична служба - створюється на базі медичних пунктів або поліклінік об'єктів. Начальником служби є завідувач медичного пункту або поліклініки. Вона забезпечує постійну готовність медичних формувань, проводить санітарно-гігієнічні і профілактичні заходи, надає медичну допомогу потерпілим.

7. Служба протирадіаційного і протихімічного захисту - створюється на базі лабораторій і цехів. Начальником її є начальник лабораторії або цеху, на базі якого створена служба. Ця служба розробляє і здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців, джерел води, пунктів харчування, складів продовольства від радіоактивних і отруйних речовин, здійснює дозиметричний контроль.

8. Транспортна служба - створюється на базі транспортних цехів, відділів і автогосподарств об'єкта. Служба розробляє та здійснює заходи щодо забезпечення розосередження робітників і службовців, доставки їх до місця роботи. Вона організує підвезення сил і засобів до осередків ураження, проводить роботи зі знезаражуванню транспортних засобів, планує використання транспорту для потреб ЦО.

9. Служба матеріально-технічного постачання - створюється на базі відділу матеріально-технічного забезпечення об'єкта. Вона розробляє плани матеріально-технічного постачання, своєчасно забезпечує формування матеріально-технічними засобами, організує ремонт техніки і майна, забезпечує продовольством і предметами першої необхідності робітників і службовців на об'єкті і в місцях розосередження.

Кожна служба має свої формування: команди, групи, дружини, ланки.

На невеликих об'єктах служби ЦО не створюються, а виконання їх функцій доручається відповідним підрозділам об'єкта.

Рис.2. Структура ЦО ПНТУ імені Юрія Кондратюка

Дата добавления: 2015-09-02