Сили цивільної оборони

Для безпосереднього виконання заходів ЦО в Україні створені спеціальні сили ЦО до складу яких входять:

ü війська ЦО;

ü спеціалізовані формування ЦО;

ü невоєнізовані формування ЦО.

Для надання медичної допомоги населенню, охорони громадського порядку в осередках ураження і районах лиха, боротьби з пожежами, здійснення лабораторного контролю за станом навколишнього природного середовища, матеріально-технічного і інженерного забезпечення заходів ЦО можуть залучатися організації і установи міністерств, відомств і органів місцевої влади.

Війська ЦО - це формування, призначені для захисту населення і територій від наслідків НС, викликаних аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, а також для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт (АРіНР).

До складу військ ЦО входять військові з'єднання, частини і підрозділи, органи управління, відповідні кафедри військової підготовки вищих навчальних закладів.

Війська ЦО комплектуються шляхом призова громадян на військову службу, а також на добровільній основі за контрактом.

Війська ЦО підпорядковуються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань НС і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

Спеціалізовані формування ЦО - це організаційно оформлені підрозділи, призначені для виконання специфічних робіт, пов'язаних з радіаційною і хімічною небезпекою, великими руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафто- і газовидобувних підприємствах.

Спеціалізовані формування ЦО можуть бути:

- центрального підпорядкування (підпорядковуються Кабінету Міністрів України і МНС України);

- територіального підпорядкування (підпорядковуються місцевим органам виконавчої влади);

- об'єктового підпорядкування (підпорядковуються адміністрації підприємств, організацій, установ).

На спеціалізовані формування покладаються такі задачі:

- проведення рятувальних, аварійних і евакуаційних заходів і надання медичної допомоги ураженим;

- ремонт і технічне обслуговування контрольних пристроїв, засобів аварійного зв'язку й іншого обладнання, яке використовується для ліквідації наслідків НС;

Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків НС.

Нині до складу сил ЦО входять 4 спеціалізовані формування центрального підпорядкування:

ü спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина (СВАРЧ), місто Полтава;

ü спеціальний воєнізований загін швидкого реагування (СВЗШР), місто Дніпродзержинськ;

ü державне воєнізоване спеціалізоване аварійно-рятувальне підприємство (ДВСАРП), місто Запоріжжя;

ü центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін (ЦВАРЗ), місто Київ.

Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, містах, районах, а також на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування.

Невоєнізовані формування – це групи людей, які об’єднані в загони, команди, дружини, ланки, забезпечені спеціальною технікою та майном і підготовлені для виконання покладених на них завдань у НС.

Всі невоєнізовані формування поділяються за підпорядкованістю – на територіальні і об’єктові, та за призначенням – загального призначення і служби ЦО.

Об'єктові - це формування, які створюються з робітників і службовців об'єкта, та виконують заходи ЦО згідно плану начальника ЦО об'єкта.

Територіальні - це формування, які створені з робітників і службовців об'єктів, але призначені для виконання заходів ЦО згідно планом начальника ЦО території (області, району, міста).

Формування загального призначення створюються для самостійного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження. До них відносяться:

- зведені загони (команди, групи);

- зведені загони (команди) механізації робіт;

- зведені рятувальні загони (команди, групи);

- формування загальної розвідки (розвідувальні команди, групи, ланки).

Служби ЦО створюються для проведення спеціальних робіт при виникненні НС. Це можуть бути служби захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунальні, протипожежні служби, служби торгівлі і громадського харчування, транспортного забезпечення тощо.

Зарахування робітників до невоєнізованих формувань не звільняє їх від основної діяльності.

6. Проблемні питання ЦО

За роки незалежності України у сфері цивільної оборони поряд із позитивним накопичилися проблемні питання, які гальмують розвиток і вдосконалення ЦО і тому потребують нагального вирішення.

Багато проблем виникло у зв’язку з переорієнтацією ЦО з 1986 року, після Чорнобильської трагедії, на вирішення завдань, пов’язаних із запобіганням, реагуванням та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій мирного часу. Проблемами підготовки до захисту населення і об’єктів від сучасних засобів масового ураження в умовах можливих воєнних конфліктів не приділялось достатньо уваги. В результаті майже повсюди погіршився стан існуючого фонду захисних споруд ЦО, вони потребують поточного, а часто капітального ремонту. Коштів на це керівники підприємств не передбачають. Під час приватизації та зміни власника захисні споруди ЦО продаються, що призводить до їх безгоспності, внаслідок чого лише 87% сховищ готові до використання за призначенням, а 13% з різних причин не можуть використовуватися взагалі. Роботу щодо пристосування наявних підвальних приміщень під протирадіаційні укриття зовсім припинено.

Майже все майно, техніка та спеціальні прилади ЦО довгострокового зберігання (дозиметри, наприклад) потребують оновлення. Зазначені засоби застарілі, утримуються понад 20-30 років і на сьогодні їх застосування за призначенням в багатьох випадках проблематичне. Водночас виробничої бази для їх оновлення в Україні немає.

Особливо незадовільне становище склалося у забезпеченні працюючого персоналу та населення придатними до використання засобами індивідуального захисту (в основному через недостатність коштів та відсутність виробництва в Україні).

Повільними темпами ведеться удосконалення та модернізація систем оповіщення та зв’язку в регіонах. Майже всі системи зв’язку та оповіщення вичерпали свій ресурс експлуатації, а радіоточки повсюдно ліквідуються.

Досі не визначено кримінальної, адміністративної та інших видів відповідальності за недотримання законодавства у сфері ЦО.

Цивільна оборона в ідеальному її розумінні, відповідно до Женевських конвенцій 1949 року (до яких, до речі, приєдналася і Україна) має займатися передусім саме проблемами захисту населення під час воєнних конфліктів. У мирний же час її сили і засоби можуть залучатися до ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру. Проте її основна функція нині змішана з проблемами запобігання, реагування і ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру.

Нині в Україні існує дві подібні державні системи, які певною мірою дублюють і суперечать одна одній: це система Цивільної оборони і Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, ряд функцій і завдань яких часто перехрещуються або повторюються.

Існування зазначених систем зумовлено Законами України „Про Цивільну оборону України” та „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, суперечності яких дають підставу неадекватно трактувати та виконувати їхні вимоги. Такий же стан із реалізацією вимог Положень про ЦО України та про ЄДС НС, затверджених постановами КМУ. Внаслідок цього і ряд інших нормативно-правових актів у зазначених сферах теж потребують удосконалення.

Наявність зазначених вище суперечностей і недоліків у законодавчій сфері часто унеможливлює видання та реалізацію таких дуже важливих і необхідних керівних документів як Положення про невоєнізовані формування ЦО, Типового положення про спеціалізовані служби ЦО, Табелю термінових і строкових донесень, Планів ЦО та інших.

Тому нині, МНС розробило і погоджує проект Концепції Кодексу цивільного захисту, подання якого на розгляд Верховної Ради України заплановано на листопад 2003 р. У цьому документі передбачаються нові підходи до сфер цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, систематизація законодавчо-нормативної бази з переробкою Законів України „Про ЦО України”, „Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру”, „Про аварійно-рятувальні служби” та інших.

Дата добавления: 2015-09-02