Читайте также: |
|
К.Г. Юнг (1875 – 1961) - швейцарський психолог і культуролог, основоположник аналітичної психології, деякий час працював разом з Фрейдом, але потім пішов своїм шляхом. Якщо Фрейд виявив несвідоме як природну суть людини, то Юнг відкрив первісні культурні джерела несвідомого. Він не зупиняється на сексуально-біологічному тлумаченні несвідомого. Дослідження привели його до висновку, що у снах і видіннях його пацієнтів зустрічаються одні й ті ж типові образи, які проходять крізь всю світову історію культури. Більшість пацієнтів мала таку освіту і інтелектуальний потенціал, що не могла знати про ці складні символи, спільні для всього людства.
Юнг встановив тотожність між міфологічними мотивами давнини, образами сновидінь нормальних людей і фантазіями психічно хворих людей. Сукупність цих образів і символів вчений назвав колективним несвідомим, яке мало не природний, а культурний характер.
Колективне несвідоме народилося на зорі історії людства, в колективному психічному досвіді, а первісні його носії - архетипи. Архетип - це не образ, а психічний смисл у чистому вигляді, першосмисл.
Найдавніша форма психічного досвіду - міф, тому всі архетипи так чи інакше пов’язані з міфологічними образами та переживаннями.
Висновок Юнга такий: міф лежить в основі душі людини, у тому числі і сучасної. Саме міф надає людині відчуття єдності і гармонії з природою, з тим магічним космосом, в якому людина була лише часткою. У кризові періоди у розвитку людського суспільства, коли особистість відчуває дисгармонію із світом, людина повертається до міфу, до несвідомих архетипів (звідси, зокрема, інтерес до “мильних опер”, серіалів). За Юнгом, міф - це форма ментальної терапії.
Юнг вважає, що душа, хоч вона і має архаїчне походження і своїх демонів, може жити в злагоді з культурою. Шлях до цього йде через архетипи добра, які магічною стіною захистять людину. Тобто культура повинна не боротися з несвідомим, а вступати з ним у діалог. Але з розвитком цивілізації цей діалог втрачається і вихід з драми міститься у відродженні втраченої єдності душі людини.
Революційне значення культурологічної концепції Юнга в тому, що вона розкриває органічний зв’язок культури і людського несвідомого. Історія культури та її символічного світу постала як втілення несвідомих основ душі. Юнг вводить у науковий обіг такі об’єкти дослідження, які до нього кваліфікувалися європейською наукою як ірраціональні: символи, психологічні феномени, вчення про карму. Наукові висновки Юнга лягли в основу міфологічної школи в різних науках.
Дата добавления: 2015-09-01; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Культура і несвідоме: концепція Зігмунда Фрейда | | | Концепція ігрової культури Йохана Хейзинги |