2.1.Хлористоводнева кислота або розчинні хлориди осаджують іони арґентуму у вигляді білого сирнистого осаду в кислому середовищі при відсутності іонів Pb2+ і надлишку іонів амонію, ціаніду, роданіду, нітриту, тіосульфату.
Хід виконання реакції.
До 1 краплі розчину нітрату арґентуму додати 1 краплю розчину соляної кислоти або натрію хлориду. Спостерігати утворення осаду. Надати йому характеристику. До утвореного осаду додати 10-20 крапель водного аміаку. Спостерігати розчинення осаду. Для підтвердження наявності солей арґентуму до прозорового розчину додати 5-10 крапель розведеної азотної кислоти. Охарактеризувати осад який утвориться.
2.2. Реакція з водним розчином аміаку. Під дією цього реагенту іони арґентуму осаджуються у вигляді оксиду арґентуму, який розчиняється в надлишку реагенту.
Хід виконання реакції.
До 1-2 крапель розчину нітрату арґентуму додають по краплях розчин водного аміаку до утворення осаду. Спостерігати розчинення цього осаду при додаванні надлишку аміаку.
3.Виявленння іону плюмбуму (Pb2+)
3.1. Реакція з хроматом калію. В підкислених оцтовою кислотою розчинах у відсутності відновників і катіонів, що утворюють осади з хроматом (Ba2+, Bi3+, Hg2+ та ін.) утворюється осад жовтого кольору нерозчинний в оцтовій і соляній кислотах, розчинний у лугах і азотній кислоті.
Хід виконання реакції.
До 2-3 крапель розчину солі свинцю додати 1-2 краплі розчину хромату або біхромату калію. Спостерігати утворення осаду жовтого кольору.
Перевірити розчинність в оцтовій кислоті, азотній кислоті, лугах. Провести реакцію в присутності солей заліза (II), барію. Результати занести в таблицю
| CH3COOH | HNO3 | NaOH | Fe2+ | Ba2+ | |
| PbCrO4 |
Написати рівняння реакцій.
3.2. Реакція з розведеною сірчаною кислотою. В кислому середовищі при відсутності амонійних солей оцтової та винної кислот, іонів барію, кальцію, стронцію утворюється білий кристалічний осад, який розчиняться в їдких лугах, розчинах амонійних солей оцтової та винної кислот, концентрованих сірчаній та соляній кислотах.
Хід виконання реакції.
До 2-3 крапель розчину солі свинцю додати 1-2 краплі розчину сірчаної кислоти або розчину сульфату. Спостерігати утворення білого кристалічного осаду. Вміст пробірки розділити на дві частини і перевірити розчинність у надлишку сірчаної кислоти і надлишку гідроксиду натрію.
3.3 Йодид калію KJ виділяє із розчинів солей Рb2+ жовтий осад йодиду свинцю РbJ2, розчинного в гарячій воді. При охолодженні PbJ2 випадає у вигляді золотисто-жовтих кристалів (реакція „золотий дощ").
Хід виконання реакції. До 2 - 3 крапель розчину солі свинцю Pb(NO3)2 або Рb(СН3СОО)2), підкисленого оцтовою кислотою, додати 1-3 краплі розчину KJ. До утвореного осаду додати розведену оцтову кислоту (1мл) і кип'ятити. Розчинення осаду досягають поступовим доливанням гарячої дистильованої води. Після розчинення осаду пробірку поступово охолоджують. Спостерігають випадання осаду у вигляді золотисто-жовтих кристалів.
Рb2++ 2J- → PbJ2↓.
Pb(NO3)2+2KJ→PbJ2↓+2KNO3.
4.Виявлення Hg2Cl2
Систематичний аналіз ІІ групи проводять, попередньо виявляючи ртуть (І) реакцією з міддю, потім відділяють ІІ групу, осаджуючи хлориди катіонів. Для поділу катіонів використовують розчинність AgCl в розчині аміаку і гарну розчинність PbCl2 в гарячій воді (схема 2).
2. Схема аналізу катіонів ІІ групи (кислотно-основна класифікація)
Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 47 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Б. Аналіз катіонів ІІ аналітичної групи | | | В. Аналіз катіонів ІІІ аналітичної групи |