Діагностичні критерії аерофагії у дітей.

Діагноз встановлюється за наявності принаймні двох ознак, зазначених нижче:

1.Заковтування повітря.

2.Здуття живота через скупчення повітря в кишечнику.

3.Повторювана відрижка або підвищене виділення газів з кишечника.

Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом двох місяців.

Синдром циклічної блювоти(СЦБ) - захворювання дитячого віку, що проявляються повторюваними епізодами блювоти, що змінюються періодами повного благополуччя.

У клінічній картині СЦБ розрізняють чотири періоди:

- міжприступний;

- продромальний;

- період приступу;

- одужання;

У міжприступному періоді діти почувають себе добре.

Продромальний період – це проміжок часу, потягом якого пацієнт починає відчувати наближення епізоду циклічної блювоти і закінчується із її початком.

Приступний період характеризується неприборканою нудотою та блювотою.Дуже часто перебіг приступу супроводжується гастроінтестинальними синдромами, такими як: більу животі, анорексія, діарея. Звичайно середня тривалість приступного періоду становить 24-48 годин.

У період одужання відмічається підвищення активності дитини, відновлення апетиту, нормалізація кольору шкірних покривів, відновлюється водно-сольовий баланс.

Діагностичні критерії СЦБ:

Обов”язкові симптоми:

- мінімум 3 типових рецидивуючих приступів нудоти і блювоти;

- більш ніж чотириразову блювоту у фазі розпалу захворювання;

- епізоди тривалістю від декількох годин до 10 днів;

- частота приступів менше 2-х епізодів на тиждень, у середньому кожні 2-4 години;

- періоди нормального почуття;

- відсутність очевидної причини блювоти при обстеженні;

Функціональна диспепсія - це постійний або рецидивуючий біль у верхній половині живота.

Симптоми, що входять до синдрому диспепсії, та їх визначення.

Біль в епігастральній ділянціі сприймається як неприємні відчуття.При розпитуванні пацієнта необхідно відрізняти біль від відчуття дискомфорту.

Дискомфорт в епігастральній ділянці - неприємне відчуття, що не інтерпретується пацієнтом як біль.

Швидке насичення- відчуття, що шлунок переповнюється одразу після прийому їжі незалежно від її об”єму.

Переповнення - неприємне відчуття затримки їжі в шлунку.

Здуття в епігастральній ділянці - відчуття розпирання,яке необхідно диференціювати видимим здуттям.

Нудота - відчуття наближення блювоти.

При функціональній диспепсії хворі мають досить багато різноманітних скарг таких як:

- біль, яка локалізується в епігастральній ділянці;

- швидке насичення;

- відчуття тяжкості після їжі;

- нудота та блювота;

- непереносимість жирної їжі;

У хворих часто виявляють високий рівень тривожності, невротичні та іпохондричні реації.Для таких хворих характерні загальні вегетативні симптоми: посилення пітливості, порушення сну, швидка втомлюваність, зниження працездатності.

Отже діагноз функціональної диспепсії встановлюється на підставі клінічних даних, ретельно зібраного анамнезу, додаткового лабораторного та інструментального обстеження.

Гастроезофагальний рефлюкс (ГЕР) – це зворотній закид шлункового вмісту із шлунка в стравохід, що супроводжується виникненням печії, кислим присмаком в ротовій порожнині.

Основні симптоми ГЕР:

- біль, печія;

- затримка їжі після ковтання;

- нудота, зригування, блювота;

Діагностичні критерії ГЕР:

- зниження тиску в ділянці нижнього стравохідного сфінктера;

- періодичне зниження показників pH у стравоході;

- візуальне визначення рефлюкса при ФЕГДС;

Виділяють 4 ступеня ГЕР:

І-й - при проведенні ФЕГДС можна визначити гіперемію слизової але, як правило, діагноз ставиться лише на підставі скарг;

ІІ-й - при ФЕГДС гіперемія або гіпертрофія слизової стравоходу;

ІІІ-й - визначається прояви рефлюкс-езофагіта;

ІV-й – розвивається стравохід Барета;

Лікування:

- режим та дієта;

- медикаментозна терапія (прокінетики, антацидні, спазмолітини, гангліобокатори);

- при наявності четвертого стапеня ГЕР рекомендоване хірургічне втручання;

Дуоденогастральний рефлюкс (ДГР) – закид вмісту 12-ти палої кишки у шлунок.

Ця патологія може бути обумовлена дисфункцією воротаря. Внаслідок злужнення вмісту шлунка і потрапляння в нього панкреатичних ферментів порушується травлення в шлунку та його моторна функція, виникає подразнення слизової оболонки та морфологічні зміни. Можливе виникнення астрального гастрита або виразки, що визначає клінічні симптоми.

Діагноз ДГР встановлюється за допомогою рентгенологічного, ендоскопічного та радіоізотопних методів дослідження, а також визначення вмісту дуоденальних соків.

Виразка шлунку – дефект слизового, підслизового, м”язевого або серозного шару шлунку, що супроводжується відповідними клінічними проявами.

Це поліетіологічне захворювання, на розвиток якого впливають:

- спадковість;

- порушення режиму харчуваня;

- супутні захворювання ШКТ;

- алергія до харчових продуктів та медикаментозних препаратів;

- порушення місцевого імунітету;

- порушеня мікроциркуляції в слизовій та гіпоксія;

- хелікобактерна інфекція;

- нейровегетативні та психоемоційні впливи у дітей;

- гельмінтози;

- часте та тривале застосування антибактеріальних та протизапальних препаратів;

- перинатальна патологія;

Основні клінічні прояви:

- шлункова диспепсія: дискомфорт в епігастральній ділянці, відрижка, зригування, нудота, неприємний присмак у роті, печія;

- урчання в животі, метеоризм, флотуленція, порушення стула;

- тупий біль, помірної інтенсивності, переважно в епігастрії, в нічний час та натще;

Діагностика проводиться на підставі ФГДС, ренгенографії, УЗД, біопсії та морфології, а також клініки.

Лікування повинно бути комплексним із дотриманням режиму, дієти, застосуванням медичних препаратів (антацидні, гангліоблокатори, спазмоліики, блокатори Н-2 гістамінових рецепторів, гастропротектори, терапія по ерадикації хелікобактерної інфекції)

Дата добавления: 2015-09-05