Висновки. Мусульманське кримінальне право розділяє три групи злочинів

Мусульманське кримінальне право розділяє три групи злочинів, що включають в себе конкретні їх види: злочин групи «хадд», «кісас», і «тазир».

Злочини групи «тазир» це – злочини невеликої та середньої тяжкості. Ця група об’єднує злочини, які посягають на «праваАллаха» (інтереси всієї общини) або на приватні інтереси, але за які в джерелах права визначається не конкретна міра покарання, а санкція, що може змінюватись з урахуванням об’єктивного чи суб’єктивного боку діяння.

«Тазир» має багато різновидів. Серед них: усний осуд, водінням напівоголеним по місту з публічним оголошенням скоєного гріха, розп’яття на три дні без доведення до смерті, але із забороною приймати їжу, позбавлення волі, штраф.

Злочини груп «хадд», «кісас» у мусульманському праві є тяжким та особливо тяжким злочинами.

Групу злочинів «хадд» включає злочини, які визнаються найнебезпечнішими, бо вони посягають на «права Аллаха» (тобто на інтереси всієї мусульманської общини), і тягнуть покарання, що однозначно визначені Кораном, суною або точно встановленні правозастосовною практикою праведних халіфів.

Група «кісас» включає злочини, за скоєння яких призначається визначена санкція, що має назву «кісас» і яка означає заподіяння злочинцю шкоди, рівної наслідкам його діяння. Основними злочинами цієї категорії є вбивство і тілесні пошкодження необоротного характеру. Тому корені такого підходу чітко вбачаються у принципі таліону.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Таким чином, здійснене дослідення дозволяє виділити ряд важливих висновків з досліджуваної тематики.

Отже, досліджуючи місце та роль мусульманського права, можна виділити ряд особливостей. Насамперед мусульманське право – це система регулювання, в якій юридичні елементи не отримали значного відособленого функціонування, тобто юридичні норми діють не відокремлено від інших норм. А саме мусульманське право є нічим іншим, як частиною самою релігії ісламу, що становить його основну відмінність та особливість порівняно з іншими правовими системами. Іншою рисою, що виділяє мусульманське право серед інших – є те, що в мусульманських країнах релігія стоїть над державою, а не навпаки.

Однією із основних характеристик будь-якої правової системи сучасності є основне джерело права, якими у романо-германській сім’ї саксонській (американській) правовій сім’ї. Говорячи про джерела права мусульманського права, то ними являються релігійно-канонічні тексти, а саме: Коран та суна, які складають історичну та концептуально-ідеологічну основу мусульманського права, іджма – формулює конкретні норми права. Ще одне джерело права, що є не менш важливим є кіяс – висновок за аналогією, саме це джерело права вирішує питання, які не врегульовані Кораном чи суною і усуває протиріччя між ними. Таким чином, джерела мусульманського права виступають як священними так і правовими актами, що не зустрічається у інших правових системах.

Особливість формування та діяльності правотворчих органів у мусульманському праві полягає у тому, що ними є не компетентні органи державної влади як в Україні наприклад, або суди в Великій Британії, а священнослужителі або мудреці, що ще раз підтверджує нерозривний зв’язок релігії з державо.

Як уже зазначалося вище, в мусульманському праві норма права не є загальнообов’язковим правилом поведінки чи засобом вирішення спору. Норма права в мусульманському праві застосовується ситуаційно і не має чіткого окреслення юридичної норми як такої.

Щодо до системи права, то мусульманське право відкриває кодифікацію як спосіб систематизації норм права, через можливість порушення чи змін положень священних для мусульман джерел. Тому ті незначні кодифікації, які все ж таки мали місце через необхідність усунення суперечностей між Кораном та суною, не торкаються питань, які могли б порушити святе письмо.

Звертаючи уваги, на історичне походження мусульманського права, то і тут воно має свою особливість. На противагу рецептованому римському праву романо-германської правової сім’ї, мусульманське право носить надприродний характер свого походження, що і пояснює решту відмінних особливостей усієї правової сім’ї, до якої відносяться право мусульман.

Роблячи висновки про особливості використання норм кримінального мусульманського права, слід насамперед відмітити, що внаслідок вестернізації (запозичення мусульманським правом деяких ідей, принципів та норм притаманних романо-германському чи англо-саксонському праву) та кодифікації, в мусульманському праві обмежена або повністю скасована діяльність традиційних судів. Тобто, для реалізації сучасних законів і кодексів потрібно звертатися до професійних юристів, а не традиційних мусульманських суддів, що охороняють релігійні догмати.

Ще один момент, який є особливістю мусульманського кримінального права є покарання за принципом талону – «око за око». Тобто покарання у вигляді аналогічної дії – каліцтво наприклад. Або штраф у вигляді 100 верблюдів за вбивство мусульманина – досить специфічний вид покарання. Цікавим моментом є можливість не доведення справи до суду, а вирішення певної справи між злочинцем та родичами потерпілого, якщо мова, наприклад, іде про вбивство. В даному випадку питання може бути вирішене вибором одного з «кісас» (покарань): смертна кара, прощення, викуп за кров. Ще одним моментом відмінним від кримінального права України є унеможливлення відповідальності за вбивство не мусульманина чи особи, яка зрадила іслам.

Говорячи про злочин групи тазир, слід зазначити, що об’єднує злочин, санкції за вчинення яких не передбачені у «хадд» чи «кісас», тоюто «тазир» є ніби доповненням до двох перших груп.

Характерною відмінністю в кримінальному праві мусульман, як ми помітили, є використання найвищої міри покарання майже за всі види злочинів – смертної кари. Взагалі застосування смертної кари у сучасному світі є досить спірним питанням. З однієї сторони – право людини на життя, з іншої сторони тисячі жахливих, іноді звірячих убивств та навіки змучені душі родичів убитих.

Отже, роблячи загальний висновок можна сказати, що мусульманське право з його переплетенням з релігією ісламу є досить дієвою і потужною правовою системою сучасності, і, мабуть, саме цей нерозривний зв’язок, становить найбільшу особливість та рушійну силу у розвитку мусульманського права. На мою думку, було б дуже доцільним запозичити деякі елементи мусульманського права. Звісно, враховуючи ментальність, історичний розвиток та культуру українського народу та народів мусульманських країн, було б не зовсім доречним введення кримінального право України як відрубування рук або четвертування. Але вирішення справи поза судом, або покарання за принципом таліону та величезні штрафи, адже 100 верблюдів це чимала сума в грошовому еквіваленті, мені здається, набагато полегшити б вирішення тих чи інших справ і, можливо, змогли б дещо покращити кримінальну ситуацію в нашій державі.

Дата добавления: 2015-09-05