Комплексне страхування майна, промислових машин та

технологічного обладнання від поломок СГ «ТАС» представляє добровільне комплексне страхування майна, промислових машин та технологічного обладнання від поломок. На страхування приймаються промислові машини і технологічне обладнання, які виробляють, перетворюють, розподіляють енергію, матеріали або обробляють інформацію:

· турбіни, генератори;

· бойлери і парові котли;

· трансформатори, високо- і низьковольтні установки;

· вентилятори, преси, мішалки, компресори, насоси;

· інші машини та обладнання.

Страхові ризики:

· дефекти матеріалів, помилки при конструюванні, проектуванні, виготовленні та/або монтажі, виявлення яких існуючими методами об'єктивного контролю і діагностики до моменту виникнення збитку було неможливим;

· розрив тросів, ланцюгів;

· перевантаження, перегрів, вібрація, заклинювання, засмічення механізму сторонніми предметами, зміна тиску всередині механізму;

· розрив (вибух) в результаті дії відцентрової сили;

· коротке замикання;

· фізичний вибух парових котлів, двигунів внутрішнього згоряння й інших джерел енергії, за умови, що відшкодовується тільки збиток, заподіяний безпосередньо тим промисловим машинам та технологічному обладнанню, у яких виник вибух;

· гідравлічний удар або нестача охолоджуючої або іншої рідини в котлах або апаратах, що діють за допомогою пари або рідин.

Страхова сума встановлюється у розмірі дійсної, балансової

або сповіщеної вартості майна. Вигодонабувачем може бути будь-яка особа, зазначена у Договорі, яка може зазнати збитків у результаті настання страхового випадку. Договір страхування укладається терміном від 1 місяця до 1 року. Страхова премія може бути сплачена Вами як одноразово, так і у розстрочку.

Переваги програми:

· надійний перестраховий захист з боку провідних світових партнерів-перестраховиків;

· комплексний захист за одним договором страхування;

· індивідуальний підхід у визначенні умов страхування для кожного клієнта;

· можливість сплати страхової премії у розстрочку;

· цілодобова підтримка операторами Контакт-центру СГ «ТАС».

«Власна Справа» — страховий продукт комплексного

страхування майна, відповідальності перед третіми особами та тимчасової перерви у бізнесі, за яким Ви можете застрахувати:

v своє майно (будівлю або окреме приміщення у будівлі, інженерні та декоративні споруди, внутрішнє оздоблення, землю, ландшафт, рухоме майно (меблі, предмети інтер’єру, електротехніку, електронну техніку, машини та обладнання, товарні запаси);

v свою відповідальність за заподіяння шкоди майну, життю і здоров’ю третіх осіб;

v постійні поточні витрати та неотриманий очікуваний прибуток.

Ви можете застрахувати своє майно на випадок настання

наступних страхових ризиків: вогневих ризиків; стихійних явищ;

дії води; протиправних дій третіх осіб; транспортних ризиків; бою скла.

Страхувальником може бути юридична особа або дієздатна

фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (фізична особа – підприємець). Строк дії Договору від 3 місяців до 1 року.

Страхова премія може бути сплачена одноразово або у розстрочку до 4–х рівних частин. За умови використання додаткової страхової опції «Щомісячний платіж» страхова премія сплачується 12-ма рівними частинами за річним договором.

Переваги програми «Власна справа»:

v надійний перестраховий захист з боку провідних світових партнерів-перестраховиків;

v комплексний захист за одним договором страхування;

v можливість вибору бажаних умов страхування;

v можливість сплати страхової премії у розстрочку;

v цілодобова підтримка операторами Контакт-центру СГ «ТАС».

2.7 Порядок оцінювання земельних ділянок, будівель і споруд.

Як об'єкт оцінки земельна ділянка — це частина земної

поверхні, яка має фіксовану межу, розміри, площу, місцеположення, правовий статус, що фіксуються в державному кадастрі та документах державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Основні фактори, що зумовлюють вартість земельної

ділянки, поділяються на:

v просторові (місцезнаходження, тобто просторове перебування земельної ділянки в певній частині земної поверхні);

v ринкові (зумовлюються переважно попитом);

v правові (правова база землекористування, ділянка як об'єкт права власності, правові обмеження, обмеження і обтяження конкретної ділянки);

v кількісні (площа, глибина і ширина ділянки);

v якісні (корисні властивості ділянки, пов'язані з її майбутнім використанням);

v економіко-технологічні (реальні можливості використання земельної ділянки за призначенням та очікувана окупність капіталу).

Існує два види грошової оцінки земель: нормативна та

експертна. Нормативна оцінка застосовується при розрахунку податку на землю, визначенні орендної плати, втрат лісових і сільськогосподарських земельних угідь. Експертна оцінка застосовується при проведенні цивільно - правових операцій із земельними ділянками. Сфери їх застосування регулюються законодавчими та нормативними документами.

Витратний підхід до оцінки земельної ділянки базується на

тому, що покупець не сплатить за земельну ділянку суму, більшу, ніж витрати на придбання та упорядкування земельної ділянки, аналогічної за призначенням і корисністю.

Витратний підхід оцінки земельних ділянок містить:

Ø метод залишку для землі;

Ø метод визначення витрат на освоєння.

Метод залишку для землі визначає ринкову вартість

земельної ділянки як різницю між ринковою вартістю всього об'єкта нерухомості — тобто земельної ділянки з упорядкуванням та поліпшеннями за відрахуванням зносу.

За цим підходом оцінна вартість земельної ділянки

визначається як залишок між очікуваною ціною продажу забудованої ділянки (або капіталізованим чистим річним доходом від її використання) та всіма витратами на спорудження об'єктів нерухомого майна.

Метод визначення витрат на освоєння застосовується у разі

незабудованого масиву території і дозволяє визначити загальну вартість території за умов розподілення її на окремі земельні ділянки для продажу.

Метод застосовується, коли найбільш ефективним

використанням є розподілення земельного масиву на окремі земельні ділянки, особливо при масовій житловій та дачній забудові.

Порівняльний підхід базується на зіставленні цін продажу

земельних ділянок, тобто на принципі їх заміщення аналогічними за корисністю ділянками.

Послідовність розрахунку методом порівняння продажів

така:

1. Виявлення нещодавніх продажів аналогічних земельних ділянок за сегментами земельного ринку.

2. Перевірка інформації про угоди купівлі - продажу.

3. Порівняння земельної ділянки, що оцінюється, з проданими на ринку.

4. Аналіз отриманих цін аналогів та визначення ринкової вартості ділянки.

В основі дохідного підходу до оцінки землі — принцип

очікування, що застосовується тільки до тих земельних ділянок, які приносять дохід. Ринкова вартість земельної ділянки розраховується методом дисконтування очікуваних рентних доходів та інших вигод. Грошові потоки від володіння земельною ділянкою, а також у процесі її перепродажу дисконтуються у теперішню вартість. За цим підходом використовують методи прямої та непрямої капіталізації.

За методом прямої капіталізації. здійснюється капіталізація

річного рентного доходу від використання земельної ділянки у її вартість відповідною ставкою капіталізації.

Залежно від використання земельної ділянки рентним

доходом може бути:

· дохід, розрахований від використання земель як сільськогосподарських, садівничих або лісних;

· дохід, визначений як залишок від використання майнового комплексу;

· дохід як орендна плата за використання земельної ділянки.

Метод непрямої капіталізації. За цим методом здійснюється

капіталізація нерівномірних річних рентних доходів від використання земельної ділянки у її вартість з використанням відповідного коефіцієнта дисконтування.

Ставка капіталізації чистого доходу визначається

співвідношенням між чистим річним доходом та ціною продажу подібної земельної ділянки або як сума (у відсотках) безризикової процентної ставки, ризику на інвестування та ліквідності земельної ділянки.

2.8 Оцінювання машин та обладнання.

Оцінку машин і устаткування, як і іншого майна, проводять

відповідно до загальноприйнятих понять та принципів, що містяться в міжнародних та національних стандартах оцінки.

Причини оцінки машин та обладнань можуть бути різні, а

саме: продаж зайвих об’єктів, оформлення як застава, страхування, оренда, лізинг, оподаткування, визначення інвестиційної вартості, для визначення мита, зборів та інших обов’язкових платежів, як проміжний етап оцінки потенціалу підприємства, передання та оформлення їх як внеску до статутного фондого, як погашення боргів перед кредиторами, при ліквідації та цтилізації унаслідок зносу, стихійного лиха і т.д., при конфіскації державними органами, для цілей розподілу, для вартісного аналізу, для обґрунтування варіантів проведення реструктуризації, оновлення, прийняття «правильних» управлінських рішень.

Оцінка машин та обладнання може здійснюватися з

використанням будь-яких наступних підходів:

· Витратного

· Порівняння

· Дохідного

Витратний метод в оцінці машин та устаткування спирається

на принцип заміщення, який свідчить, що обізнаний інвестор не заплатить більшу суму, в порівнянні з витратами на виробництво (придбання) аналогічного об’єкта однакової корисності з порівняними техніко – експлуатаційними показниками.

Витратний підхід до оцінки вартості машин і обладнання

реалізується в методах:

ü розрахунку за ціною однорідного об'єкта;

ü поелементного (поагрегатного) розрахунку;

ü індексному (трендовому);

ü розрахунку вартості за укрупненими нормативами.

Метод розрахунку за ціною однорідного об'єктазаснований

на коректуванні собівартості конструктивно подібного об'єкта виходячи з припущення, що величини собівартості виготовлення об'єкта оцінки й однорідного об'єкта формуються під впливом загальних виробничо-технологічних факторів.

Метод поелементного (поагрегатного) розрахунку («оцінка

на основі ресурсно-технологічної моделі») використовується у випадках, коли гіпотетично оцінюваний об'єкт можна зібрати власними силами з наявних на ринку складових частин, ціни на які відомі.

Індексний (трендовий) метод оцінки засновано на

Актуалізації базової вартості об’єкта оцінки (первісної балансової або відновлю вальної вартості за попередньою переоцінкою) на дату оцінки за допомогою індексу зміни цін або динамічних рядів індексів цін для відповідної групи машин або обладнання за відповідний період.

Метод розрахунку вартості за укрупненими нормативами

дозволяє за наявності технологічної спільності серед різнотипних машин і обладнання розраховувати собівартість за єдиною методикою та єдиними укрупненими нормативами виробничих витрат. Під нормативами витрат розуміють відносні або питомі показники, що характеризують витрати будь-якого ресурсу на одиницю фактора, що впливає на ці витрати. Такі фактори вибираються залежно від специфіки об'єкта та його виробництва. Нормативи, що поєднують кілька статей витрат, вважаються укрупненими.

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової

вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання, угоди з купівлі-продажу яких не є одиничними. Даний підхід реалізується в таких методах:

ü прямого порівняння (ринкових порівняні);

ü статистичного моделювання ціни.

Метод ринкових порівнянь є найбільш універсальним і

очевидним під час проведення оцінки машин і обладнання в умовах наявності ефективно функціонуючого ринку та різноманітної інформації про нього.

Дохідний підхід полягає у визначенні поточної вартості

об’єкта майна як сукупності майбутніх доходів від його використання і реалізується в методах дисконтованих доходів, прямої капіталізації доходів та рівновеликого аналога.

Методи дисконтованих доходів і прямої капіталізації доходів

використовуються у дохідному підході та схожі за алгоритмом, складом та етапами проведення.

У обидва підходах перший етап є виокремленням

(ідентифікують) машинний комплекс виробничої чи комерційної системи, що підлягає оцінці, та розраховують чистий дохід від функціонування цілої системи. При цьому, чистий дохід складається з чистого прибутку, амортизації та податку на прибуток.

У методі дисконтованих чистих доходів наступний етап це

визначення поточної вартісті виробничої. Третій етап це розрахунок ь вартість машинного комплексу шляхом вирахування з вартості усієї системи вартість землі, будинків та споруд..

А ось у методі прямої капіталізації доходів другий етап

розрахунку визначає частину чистого доходу, який відноситься до земельної ділянки. Третій етап потрібно визначити частину чистого доходу, яка відноситься до будинків та споруд. Четвертий етап це методом залишку визначити частину чистого доходу, що відноситься до машинного комплексу. Наступний етап це методом прямої капіталізації визначити вартість машинного комплексу.

Описані методи дохідного підходу використовують у

випадках, коли можливо розрахувати чистий дохід від тієї чи іншої виробничої системи і більшу частину цього доходу віднести до, так званих, бізнес -утворюючих машин та обладнання.

Значні обмеження у використанні дохідних методів

виникають при відсутності надійної інформації щодо вартості земельної ділянки, будівель і споруд, а також через загальну економічну нестабільність та інфляційні процеси, що заважають прогнозуванню розмірів грошових потоків, витрат і процентної ставки доходів.

2.9 Оцінювання транспортних засобів

Оцінка транспортних засобів проводиться з метою

визначення ціни при: купівлі-продажі, оформлення спадку оформлення застави, страхування, передачі в оренду (лізинг), переоцінки основних фондів, для цілей бухгалтерського обліку, визначення бази оподаткування, передачі як внесок в статутний капітал, утилізації транспортного засобу внаслідок неможливості або недоцільності його подальшої експлуатації по колишньому призначенню, при розрахунку заставної вартості для отримання кредиту, при формуванні статутного капітал, при розробці стратегії розвитку підприємства для визначення рівня технічного забезпечення виробництва і виявлення можливостей заміни або модернізації застарілого автопарку

Підходи які використовуються для оцінки транспортних

засобів:

v порівняльний підхід

v витратний підхід

Дохідний підхід під час оцінки відокремлених КТЗ не

використовується.

Основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є

порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом оцінки.

Для визначення вартості за порівняльним підходом

використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.

Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до

оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.

За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни

продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.

У разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням

цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.

За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до

цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об'єкта порівняння та об'єкта оцінки.

Коригування, які застосовуються в порівняльному підході,

приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни КТЗ або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї ціни, а також комбінування зазначених засобів.

Для визначення вартості обладнання (з урахуванням

ремонтних робіт з його монтажу) спеціальних, спеціалізованих та переобладнаних КТЗ допускається використання методу

мультиплікаторів.

За цим методом вартість визначається на базі розрахунку

співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів з величиною визначального технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого КТЗ (вантажність, потужність тощо).

Для підбору аналога перевагу слід надавати

транспортним засобам того самого виробника (країни-виробника). Рік виготовлення аналога повинен відрізнятися від року виготовлення оцінюваного ДТЗ не більше ніж на 5 років.

Аналог уважається підібраним, якщо відхилення факторів за

кожною порівнюваною характеристикою, яка має числовий вираз, не перевищує +- 5%. Інші функціональні характеристики повинні збігатися.

У разі неможливості застосування порівняльного підходу

астосовується комбінований витратно-порівняльний підхід, заснований на використанні інформації про вартість базового КТЗ з додаванням вартості спеціального або спеціалізованого обладнання та з урахуванням вартості робіт з його монтажу.

Комбінований витратно - порівняльний підхід застосовується

для визначення вартості КТЗ, що мають пошкодження чи розукомплектовані.

У разі оцінки КТЗ, вироблених штучно, їх вартість

визначається на базі калькуляції витрат на виготовлення КТЗ з подальшим коригуванням із застосуванням порівняльного підходу.

Окремо витратний підхід застосовується для визначення

вартості відновлювального ремонту КТЗ та вартості матеріального збитку, заподіяного власникові КТЗ.

Основні методи витратного підходу, які використовуються

для оцінки КТЗ:

ü калькуляція витрат на переобладнання КТЗ;

ü калькуляція витрат на відновлення пошкоджени чи розукомплектованих КТЗ і їх складників;

ü калькуляція витрат на штучне виготовлення КТЗ;

ü калькуляція витрат на демонтаж працездатних складників у разі визначення утилізаційної вартості КТЗ.

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого

власнику ДТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

Виїжджаючи на дорогу, необхідно пам’ятати про те, що

повсякденна експлуатація автомобіля пов’язана з декількома видами ризиків. Щоб убезпечити Вас від можливих витрат із компенсації збитку, ми пропонуємо Вам повний страховий захист як за окремими, так і за комплексними програмами:

· Майнові ризики, яким піддається безпосередньо авто (пошкодження в результаті ДТП, крадіж тощо): Страхування автомобіля.

· Ризики завдання шкоди здоров’ю водію та пасажирам свого авто в результаті ДТП: Страхування від нещасного випадку на транспорті.

· Ризики відповідальності, що виникають відносно третіх осіб (завдання шкоди здоров’ю, життю, майну в результаті ДТП): Страхування відповідальності автовласника.

Страхова Група «ТАС» розробила широку продуктову

лінійку зі страхування ризиків, пов’язаних із експлуатацією автотранспорту, а семе ви можете передати на страхування:

· ризики, яким піддається безпосередньо авто;

· ризики, що виникають відносно пасажирів, водія, третіх осіб під час експлуатації авто.

Дата добавления: 2015-09-05