Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Коневі (лат. Equidae) — родина ссавців із ряду Конеподібні. Включає бл. 40 вимерлих родів та один сучасний рід — коні.

Читайте также:
  1. АРКТИЧЕСКАЯ РОДИНА В ВЕДАХ
  2. Арктическая родина в Ведах
  3. Вороги євреїв з усіх народів об’єднаються в союзі, щоби знищити Ізраїль
  4. Гидродинамика неньютоновских жидкостей
  5. Гидродинамические методы исследования
  6. Глава 1. Основы аэродинамики
  7. ДУХОВНАЯ РОДИНА

Осли

Дикі коні

Кулани

Виконала:Федюк Христина 3-П1

Коневі (лат. Equidae) — родина ссавців із ряду Конеподібні. Включає бл. 40 вимерлих родів та один сучасний рід — коні.

Конеподі́бні — ряд великих та дуже великих за розміром наземних ссавців. Центральною родиною цього ряду є Коневі з типовим родом Кінь.Серед представників цього ряду — зебри та носороги, а також свійські тварини: коні та віслюки.

Конеподібні (непарнопалі) виникли від креодонтів в еоцені у Північній Америці. Коні та тапіри з'явилися саме там, а носороги виникли від тапіроподібних пращурів вже в Азії. Непарнопалі були досить поширеними в олігоцені та міоцені. Тоді кількість видів цих тварин була найбільшою. Але у пліоцені більшість непарнопалих вимерла, не витримавши конкуренції з парнопалими, які, як уважається, були більш пристосованими до харчування травою. Оскільки серед непарнопалих не залишилося невеликих видів генералістів, в еволюційному плані, вони ймовірно, є групою без значних еволюційних потенцій.

Зебра — смугаста тварина невеликого розміру і міцної статури. Довжина тіла досягає 2.5 метрів, висота в загривку до 1.5 метра і масою тіла до 350 кг. Самці на 10% більші, ніж самки. Світлі смуги на чорному тілі, це характерне забарвлення зебри. Цікаво те, що у кожної особини свій малюнок, який так само індивідуальний як і відбитки пальців людини.

Поширені зебри по всій південно-східній Африці від Ефіопії до Анголи. Харчуються вони рослинною їжею, яка включає в себе близько 50 видів трав. Живуть зебри сімейним табуном, на чолі якого стоїть жеребець. Зазвичай такі табуни не перевищують чисельність більше 10 голів. Як правило, у стаді всього один самець, решта це самки або молодняк. У зв’язку зі змінами кормових умов, в посушливу пору року зебра кочує в більш вологі райони. Протяжність щорічного кочового шляху іноді сягає 1000 км. Кращий спосіб захисту у всіх травоїдних це дивитися в обидва ока та при найменшій небезпеці скоріше тікати. Це свідчить про те, що чим більше очей, тим менше ймовірність стати обідом для тигра, лева, гепарда та інших хижаків. Тому зебри часто об’єднуються зі стадами інших травоїдних тварин, наприклад антилопами або жирафами, адже вони-то без всякого сумніву швидше помітять небезпеку.

 

У зебр немає певного сезону розмноження, і тому самка може народити лоша в будь-яку пору року, але найчастіше це припадає на сезон дощів, коли особливо багато їжі. Тривалість вагітності 346-390днів. Зазвичай народжується одне дитинча вагою до 30 кг. Після закінчення однієї години лоша може вже самостійно пересуватися і навіть бігати. Через тиждень після пологів лоша починає щипати траву, але, незважаючи на це, мати продовжує грудне вигодовування до 12-16 місяців. Смертність новонароджених зебр від нападів гієн, крокодилів та інших хижаків сягає 50%. Тривалість життя зебр на волі коливається від 20 до30 років, проте в неволі можуть прожити на десять років більше. Незважаючи на те, що на зебр полюють через м’ясо та шкіру, вони як і раніше є найчисленнішими копитними тваринами Африки.

Віслю́к (лат. Equus asinus), осел, або африканський осел — вид з роду Кінь (Equus), ряду Конеподібних (Equiformes).Всі одомашнені віслюки відносяться до африканських ослів, бо приручити куланів (азіатських ослів) ніколи не вдавалося. На відміну від коня, осел має в пристосовані до кам'янистої і нерівної поверхні копита. Вони допомагають безпечніше пересуватися, але гірші для швидкого пересування. Проте, в окремих випадках, осел може розвивати швидкість 70 км/год. Осли походять з країн з посушливим кліматом. Їхні копита погано переносять вологий європейський клімат і нерідко утворюють глибокі тріщини і дірки, в яких поступово може розвиватись гниття. Тому догляд за копитами ослів украй важливий у вологих місцевостях. Забарвлення шерсті у ослів може бути сіре, коричневе або чорне, зрідка зустрічаються білі породи. Черево зазвичай світле, те ж саме відноситься до передньої частини морди і області навколо очей. У ослів жорстка грива і хвіст, що закінчується китицею. Вуха набагато довші, ніж кінські.


Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 446 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Диссертация| Дикі і свійські віслюки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)