Розробка та створення бази даних хвороб тварин, птиці, риб та бджіл та бази даних ветеринарних препаратів

Велика кількість клінічних проявів і патоморфологічних особливостей викликала необхідність встановити загальні моменти і характеристики окремих груп захворювань. В 18 столітті і в першій половині 19 століття основною ознакою для групування хвороб слугували симптом або синдром. В зв’язку з успіхами бактеріології і патологічної анатомії в другій половині 19 століття стали виділяти хвороботворні форми з визначеною етіологією і характерною клініко-анатомічною картиною. Такі хвороботворні форми були названі нозологічними одиницями. І.В. Давидовський ведучим принципом класифікації хвороб вважав органічний або системний (1954). Згідно цьому принципу, внутрішні незаразні хвороби сільськогосподарських тварин діляться, наприклад, на хвороби серцево-судинної, дихальної, харчотравної, сечової, нервової і інших систем організму. В спеціальній ветеринарній хірургії розрізняють хвороби в ділянці голови, потилиці і шиї, грудей і інші.; в гінекології - хвороби піхви, матки, яйцепроводів і яєчників, вимені, дійок і інші. В загальній хірургії хвороби класифікуються по тканинному принципу – хвороби м’язів, сухожиль, кісток, пухлини і інші.

В номенклатуру включені хвороби, які класифікують по патогенетичним ознакам, наприклад, алергічні захворювання; виділені хвороби обміну речовин, вроджені вади розвитку і так далі. Деякі хвороби групуються по фізіологічному стану в якому знаходиться тварина (хвороби вагітних, хвороби передродового, родового і післяродового періодів).

Оскільки складання класифікації хвороб в ветеринарії поєднано також з необхідністю групувати хвороби різних видів тварин, не рідко об’єднують в групи різноманітні хвороби з однією загальною ознакою – ураження того чи іншого виду тварин або декількох видів. Така класифікація хвороб широко застосовується в спеціальній епізоотології, де групуються хвороби, загальні для всіх видів тварин і хвороби властиві одному виду тварин.

Хвороби класифікують і по віковій ознаці, при цьому особливе значення надається хворобам молодняку, що об’єднують головним чином захворювання органів дихання, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин і декотрі інфекційні хвороби (диплококова інфекція, колібактеріоз і так далі).

І.Р. Петров і В.Б.Лемус запропонували принцип поділу хвороб по рівню на якому виявляються в організмі специфічні патологічні зміни: молекулярні переважно спадкові ензимопатії; хромосомні хвороби (гінандроморфізм, фримартинізм); клітинні і тканинні (пухлини); органні (хвороби нирок і печінки); захворювання всього організму (хвороби обміну речовин).

Деякі фахівці пропонують виділити в окрему групу «хвороби одомашнення» маючи на увазі порушення функції організму, яке виникає в результаті ослаблення конституції тварин із-за їх утримання в далеких від природних умов і гіпертрофованої односторонньої продуктивності (наприклад, хвороби високопродуктивних корів (гепатози, кетози, порушення мінерального обміну).

Е. Візнер класифікував хвороби, пошкодження, що виникають в наслідок неправильної годівлі, на 3 основні групи: пошкодження організму в наслідок неправильної годівлі (неправильна підготовка або дача корму); кормові пошкодження (складовими частинами корму, наявність в кормах сторонніх речовин, зіпсовані корми); пошкодження організму в наслідок неправильного рівня годівлі (голод, недостатня годівля, перегодовування).

Хімізація сільського господарства значно поповнює номенклатуру токсикозів, що викликаються в сільськогосподарських тварин пестицидами. Виробництво радіоактивних речовин обумовлює появу променевої хвороби. Успіхи сучасної генетики значно розширили номенклатуру спадкових захворювань.

Виходячи з вище наведеного нами при формуванні структури подання інформації по хворобам тварин різної етіології ми використали класичні підходи до класифікації і номенклатури хвороб, яка являє собою перелік назв окремих хвороб, який прийнятий в ветеринарній звітності і в офіційній статистиці. Класифікація і номенклатура хвороб встановлені для правильного і одностайного позначення хвороб тварин і використовується для побудови статистичних угрупувань, що характеризують особливості захворюваності. Сучасна ветеринарна класифікація і номенклатура хвороб є результатом тривалого вивчення етіології, патогенезу, перебігу, лікування і профілактики окремих нозологічних форм. Вона перш за все основана на поділі всіх хвороб тварин на дві великі групи: заразні і незаразні. Групи заразних хвороб поділяються на інфекційні (таблиця 2.13) та інвазійні хвороби (таблиця 2.14). Оскільки один і той же збудник може викликати захворювання у одного виду тварин або в декількох видів, заразні хвороби класифікують також і по цьому принципу: хвороби загальні для всіх або декількох видів тварин, хвороби великої рогатої худоби, хвороби овець і кіз, хвороби свиней, хвороби коней, хвороби птиці і т. д.

Групи незаразних хвороб класифікують по місцю локалізації процесу і причинам, що викликають захворювання. Ця група хвороб поділяється на внутрішні незаразні хвороби, акушерські і гінекологічні хвороби та хірургічні хвороби (таблиця 2.15).

Таблиця 2.15 – Незаразні хвороби тварин

Внутрішні хвороби	1. Хвороби серцево-судинної системи; 2. Хвороби дихальної системи; 3. Хвороби системи травлення; 4. Хвороби шлунка і кишок із синдромом колік; 5. Хвороби печінки, очеревини, і підшлункової залози; 6. Хвороби нирок і сечових шляхів; 7. Хвороби нервової системи; 8. Хвороби системи крові; 9. Хвороби спричинені порушенням обміну речовин; 10. Мікроелементози тварин; 11. Гіповітамінози тварин; 12. Хвороби ендокринних органів; 13. Хвороби молодняку.
Акушерство та гінекологія тварин	1. Хвороби вагітних; 2. Патологія родів у тварин; 3. Патологія післяродового періоду; 4. Хвороби новонароджених; 5. Хвороби молочної залози; 6. Гінекологічні хвороби та неплідність
Хірургічні хвороби	1. Травматизм; 2. Хірургічна та гнійна інфекції; 3. Системні ураження сполучної тканини; 4. Хвороби шкіри; 5. Пухлини (новоутворення); 6. Хвороби в ділянці голови; 7. Хвороби очей; 8. Хвороби в ділянці потилиці та шиї; 9. Хвороби у ділянці холки, грудної стінки і попереку; 10. Хвороби в ділянці черева; 11. Хвороби в ділянці крижів і таза: 12. Захворювання прямої кишки; 13. Кастрація та її ускладнення; 14. Хвороби сечостатевих органів; 15. Хірургічні хвороби молочної залози; 16. Хвороби кінцівок.

Як визначальна частина інформаційно-дорадчої системи з ветеринарної медицини, було розроблено та реалізовано базу даниххвороб тварин, птиці, риб та бджіл.

Розробка зазначеного комплексу здійснювалася за наступними етапами:

- розробка структури баз даних;

- програмування та реалізація веб–модулів баз даних системи;

- інформаційне наповненням комплексу вихідним даними;

- розробка інтерактивного інтерфейсу системи.

При створення бази даниххвороб було обрано структурну схему подання інформації, вказану на рисунку _.5 та ряд базових вимогу, зокрема що однахвороба може вражати багато видів тварин (у випадку заразних). Такий підхід дозволив закласти додаткові можливості у системі на перспективу довготривалої експлуатації.

Для блоку незаразних хвороб додатковим інформаційним та ілюстративним матеріалом передбачено комплекс анатомічних атласів, реалізований на основі наявних якісних друкованих анатомічних атласів шляхом подання цифрових фотоматеріалів окремих їхніх таблиць ілюстрації.

Дата добавления: 2015-09-05