|
Читайте также: |
Виклад теоретичних основ формування локальних нормативних актів як внутрішніх документів організації, вивчення особливостей їх розробки для юридичних осіб та розгляд питань відповідальності за їх недотримання можуть сприяти підвищенню рівня локального нормотворчості. В даний час локальні норми вже, як правило, не сприймаються лише як норми, що заповнюють прогалини в нормативній державній системі і мають як би допоміжний, додатковий, субсидіарний характер. Сучасні автори визнають за локальними нормами самостійне регулює значення. Саме тому централізовані та локальні норми слід розглядати не в режимі підпорядкування, а як норми супідрядні. Разом з тим, локальні норми за своїм змістом не повинні суперечити нормам загальнодержавним. Положення про те, що норми, які мають меншу юридичну силу, не можуть суперечити нормам, які мають більшу юридичну силу, є однією з юридичних аксіом. При формуванні та застосуванні локальних норм необхідно витримувати їх баланс. Так, локальних норм не повинно бути мало, оскільки «вакуум» в регулюванні життя колективу корпорації все одно чомусь і якось буде заповнений: або його накриє анархія, або порядок буде наводитися «державною рукою». Відносини ж, які не викликають небезпеки дезорганізації життя колективу, можуть бути врегульовані нормами індивідуальними, зокрема договірними. Чи виправдане підпорядкування (або узгодження) особистісних інтересів інтересам колективним з основних питань виробничого життя, але з питань, що носять несуттєвий характер, краще дати члену колективу можливість вирішувати їх самостійно.
Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Процедури прийняття локальних нормативно-правових актів | | | Место ТП в общей системе права. |