Поняття фізичної особи. Правоздатність фізичних осіб.

У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не ви­користовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному законо­давстві колишнього СРСР та республік, що входили до його скла­ду, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає сутності відносин у цій галузі у соці­алістичному суспільстві.

Згідно з ЦК фізична особа — це людина, що виступає як учас­ник цивільних відносин (ст.24 ЦК).

Звідси випливає, що поняття "фізична особа" і "людина" взає­мопов'язані, але не тотожні.

Фізична особа — це завжди лише людина.

Проте людина може бути, а може і не бути учасником цивіль­них відносин. Крім того, людина може розглядатися як суб'єкт пра­ва, а може бути предметом наукового дослідження або розглядати­ся як об'єкт впливу в іншій системі суспільних зв'язків.

Отже поняття "фізична особа" у цивілістичному трактуванні мо­же не збігатися з поняттям "людина" як істота біологічна. Іноді ці поняття тотожні, а інколи поняття "фізична особа" вужче за понят­тя "людина".

Як ми зазначали раніше будь-який суб’єкт цивільного права характеризується правосуб’єктністю, тобто здатністю бути учасником цивільно-правових відносин. При цьому до складу правосуб’єктності входить правоздатність та дієздатність. Охарактеризуємо першу складову для фізичної особи.

Правоздатність фізичної особи може бути визначена як здат­ність людини мати цивільні права і обов'язки.

Правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті (ст.25 ЦК).

Зміст цивільної правоздатності фізичної особи — це сукупність (загальний обсяг) тих цивільних прав і обов'язків, які вона може мати.

Згідно зі ст.26 ЦК фізична особа має всі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та ЦК, а також здатна мати усі майнові права, встановлені ЦК та іншими законами.

Крім того, фізична особа може мати будь-які інші цивільні права, не передбаче­ні законодавством, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.

Згідно зі ст.ст. 24, 64 Конституції обмеження прав людини і гро­мадянина можливо лише на підставі закону і тільки у тій мірі, у якій це необхідно для захисту основ конституційного ладу, моралі, здоров'я, прав та інтересів інших осіб, забезпечення оборони краї­ни і безпеки держави.

Висновок по першому питанню:

Отже, ми з’ясували сутність поняття “фізична особа” у цивільному праві як визначення людини, що є суб’єктом суспільних відносин. Тобто як будь-який суб’єкт правовідносин фізична особа теж наділена правосуб’єктністю, до складу якої входять правоздатність та дієздатність, характеристику останній ми зараз спробуємо й надати.

Дата добавления: 2015-08-27