Економічна доцільність посередницьких операцій.

Посередницькі операції на зовнішніх ринках.

ПЛАН

1. Економічна доцільність посередницьких операцій.

2. Класифікація посередників та особливості залучення окремих видів посередників до зовнішньоекономічної діяльності.

Економічна доцільність посередницьких операцій.

Під торгово-посередницькими операціями розуміють операції, які пов’язані з купівлею-продажем товарів, виконуються по дорученню виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі укладеного між ними договору чи окремого доручення.

Посередники - це особи, що поєднують сторони, які бажають укласти угоду. Посередники діють у сфері перевезення, зберігання, страхування, збуту товарів. Посередниками можуть виступати як окремі особи, так і установи.

На відміну від торговців, які ведуть справу за свій рахунок і виступають самостійно у системі виробництва і споживання, посередники працюють за рахунок доручителя (принципала) і одержують за це винагороду. Посередниками є брокери, дилери, комісіонери, консигнатори, маклери, оптові покупці, торгові і промислові агенти. Більше половини міжнародного товарного обміну здійснюється за сприяння таких осіб, організацій, торгових фірм, які не залежать від виробників та споживачів товарів.

Торгове посередництво, що здійснюються за дорученням експортера або імпортера незалежними фірмами-посередниками на основі окремих доручень або спеціальних угод, включає виконання значного кола послуг, зокрема, по пошуку закордонного контрагента, підготовці та виконанні договорів, кредитуванню сторін, наданню гарантій оплати товару покупцем, здійсненню транспортно-експедиційних операцій, страхуванню товарів при перевезеннях, виконанню митних формальностей, проведенню рекламних і інших заходів по просуванню товару, забезпеченню технічного обслуговування та проведенню інших операцій.

Мета залучення посередників - підвищення економічної ефективності зовнішньо­торгових угод. Участь посередників підвищує ефективність операцій (незважаючи на виплату посередникам винагороди), оскільки:

· зростає оперативність у збуті товарів, в результаті за рахунок прискорення обігу капіталу збільшується прибуток;

· оперативна й активна реакція посередників на зміну ринкової кон’юнктури дає їм змогу більш успішно працювати в інтересах експортера, реалізуючи товар на вигідних умовах. Контактуючи зі споживачами, посередники виступають джерелом цінної первинної інформації про рівень якості та конкурентоспроможності товарів;

· технічне обслуговування, післяпродажний сервіс, що здійснюються посередниками, а також скорочення термінів поставок з проміжних складів сприяють підвищенню конкурентоспроможності;

· створення і розвиток збутової мережі посередниками економить кошти експортерів;

· спеціалізація посередників, як правило, на масовому збуті певних товарів дозволяє знизити витрати обігу на одиницю реалізованого товару.

В деяких випадках використання посередників стає необхідністю, зокрема, коли:

> окремі ринки збуту монополізовані і закриті для самостійного проникнення виробників;

> підприємства та організації не мають юридичного права на проведення зовнішньоторгових операцій;

> підприємства не можуть самостійно здійснювати дослідження закордонних ринків, займатися пошуком партнерів, грамотно розробляти умови контракту і т. д.;

> підприємства, що виходять на зовнішній ринок, змушені використовувати посередників через те, що так склалися міжнародні торговельні звичаї (наприклад, при операціях на аукціонах, при торгівлі на біржі і т, д.).

Водночас недоліком непрямого методу торгівлі є позбавлення експортера безпосередніх контактів з ринками збуту, а також залежність його від сумлінності й активності торгового посередника.

Збут продукції через посередників призводить до підвищення цін на товари і зниження доходів від експорту, так як частина виручки залишається у посередника.

Слід також пам'ятати, що торговий посередник несе певні витрати, що у підсумку оплачуються експортерами. До таких витрат, зокрема, належать:

· заробітна плата управлінського персоналу та працівників сервісних служб;

· амортизаційні відрахування на будівлі, споруди, канцелярське устаткування, машини;

· витрати па підтримку будівель, споруд, на зв'язок, рекламу, представницькі витрати;

· митні і транспортно-експедиторські витрати;

· витрати на підтримку субагентської мережі;

· податки і збори.

Дата добавления: 2015-08-27