Читайте также:
|
|
За конструкцією найбільш розповсюдженими є причальні споруди, які мають безпосередній зв'язок з основною територією порту — причали-набережні, які обрамляють територію порту, а також пірси і естакади — розташовані перпендикулярно або під кутом до берегової смуги двосторонні причали (зазвичай пірси розташовуються групами, утворюючи вздовж берега «гребінку», що дозволяє значно збільшити довжину причального фронту. Для обслуговування великотоннажних суден (переважно танкерів) отримали розвитку рейдові (перевантажувальні) стаціонарні причали та плав причали.
За капітальністю, в залежності від загальної висоти і значення (основне чи другорядне) причальні споруди діляться на чотири класи від I (морський, висота до 25 метри і більше) до IV (річковий).
За формою оброблення берега причальні споруди бувають вертикальні, укісного, напівукісного або напіввертикального профілів. Найзручніша з точки зору експлуатації форма — вертикальна, застосовувана практично у всіх портах. Напівукісны і напіввертикальні форми оброблення берега найчастіше використовуються на річках і водосховищах, причому напівукісні застосовують при тривалому стоянні низьких рівнів води, а напіввертикальні — при високих.
В залежності від геологічних умов причальні споруди можуть влаштовуватися як гравітаційні (при скельних ґрунтах) і пальові (на слабких ґрунтах). Пальові причальні споруди бувають у вигляді тонкої, заанкереної стінки (больверка) з пальовим ростверком або як змішані на спеціальних підставах (опускних колодязях, кесонах тощо). В Україні найбільше розповсюдження мають причали-больверки, основною частиною яких є шпунтові стінки з залізобетонних або сталевих шпунтових паль.
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 125 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
V. Навчальні матеріали. | | | Матеріали, обладнання. |