Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Органи смаку.

Походження Земноводних | Покриви | Хребет. | Органи дихання | Кровоносна система | Статева система. | Нервова система. |


Читайте также:
  1. I. Организационно-методический раздел
  2. I. Организационный момент.
  3. II. ОРГАНИЗАЦИЯ И ПОРЯДОК ПРОХОЖДЕНИЯ ПРАКТИКИ
  4. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  5. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  6. II. Организация и порядок работы комиссии по трудовым спорам
  7. II. Основные положения по организации практики

Розвинені слабо тому жаби іноді поїдають комах з їдкими і отруйними виділеннями (жужелиць, клопів). В товщі епітелію язика і стінок ротоглоткової порожнини є смакові бруньки.

Голосовий апарат.

Представлений двома черпаловидними хрящами, між якими є еластичні зв”язки.

Жаби Фаулера використовувались під час колонізації – вони приводили у паніку білих переселенців, оскільки їх злобний голос нагадував войовничий крик індійців. Японці тримали вдома японську веслоногу жабу, яка, до речі, коштує досить дорого.

Звуки земноводних:

- тигрова жаба – скрип розірваної тканини;

- жаба-бик (бугай) – ммм-джаг-ооу-ррам – в пустій бочці;

- п”ятипалий свистун – шипить як змія;

- жаба болотяна – ніжно м”явкає;

- японська веслонога – спів птахів, крик цесарок, писк курчат, звуки флейти;

Залози внутрішньої секреції.

1. Щитовидна (парна) - містить йод, який підсилює обмін речовин, прискорює пульс і збудливість. Гормон тироксин відіграє роль у ембріональному розвитку і процесі метаморфозу.

2. Зобна залоза (парна) - лежить позаду барабанної перетинки. Добре виражена у молодих жаб. Виконує такі функції: регулює ростовий процес (розвиток); виробляє лейкоцити; сприяє тонусу м”язів; регулює водний обмін.

3. Наднирники (кортикостероїди)– регулюють метаболізм.

4. Гіпофіз – загальна регуляція (регулює водний і сольовий обмін).

 

Тривалість життя деяких видів безхвостих:

Сіра жаба ‑ 36 р.

Шпорцева жаба ‑ 33 р.

Жерлянка ‑ 29 р.

Звичайна квакша ‑ 22 р.

Часникова і ставкова ‑ 10 р.

5. Особливості будови рядів Безногих і Хвостатих амфібій.

Ряд Безногі (Apoda). Родини – червуг, рибозмій, водні червуги (60 видів). Поширені у вологих тропіках Африки, Азії, Америки. Ведуть підземний спосіб життя, а деякі види - водний.

Зовнішня будова: видовжене червоподібне тіло, поділене кільцевими перехватами, число яких до 400.

Шкіра гола, слизова (тіло вкрите їдким слизом). В шкірі є дрібні кістки, лусочки. Немає парних кінцівок і їх поясів, немає хвоста. Клоака на задньому кінці тіла. Редукована барабанна перетинка, очі зачаткові (скриті під шкірою). Відсутнє середнє вухо. Рот розташований знизу. Добре розвинуті нюх і дотик. Органом дотику є маленьке щупальце, що знаходиться у спеціальній шкірній ямці на голові.

Запліднення внутрішнє. Клоака самців вивертається назовні і служить копулятивним органом. Яйця розвиваються поза водою. Самка обгортає їх своїм тілом і охороняє до виходу личинок. Личинки переселяються у воду, де швидко завершується їх метаморфоз. Окремі види живородні (водні червуги).

Скелет: добре розвинені покривні кістки черепу, хребці амфіцельні, хорда розвинена добре, є справжні нижні ребра.

Рибозмій: Азія, Південна Америка. Крупні луски в шкірі, через шкіру просвічуються очі і конічні щупальця. Довжина 40 см, 400 кілець на тілі, забарвлені. Ведуть підземний спосіб життя, риючи нори (за винятком двох південноамериканських родів).

 

Ряд Хвостаті (Urodela seu Caudata). Об’єднує близько 280 нині живучих видів (з інших джерел 300-450 видів). Серед існуючих більшість живе у воді або вологому середовищі.

Зовнішній вигляд: голова непомітно переходить у довгий тулуб, завжди є хвіст, сплющений з боків. Передні і задні кінцівки короткі, приблизно однакової довжини. У деяких видів кінцівки розвинуті слабо. Кількість пальців: від 2 до 5, передні 4, задні 4-5. Розміри тіла: від кількох сантиметрів до 1,5 м. Найменший представник ряду Хвостатих – карликова безлегенева саламандра (Мексика) довжиною до 4 см, найбільший – гіганська (ісполинська) саламандра (абориген Південного Китаю і Японії) 150-160 см, вага 8-10 кг (як невеликий крокодил).

Шкіра гладенька або горбкувата. Добре розвинені шкірні залози. Є короткі ребра, роздвоєні на кінцях. Є зуби, які щоразу замінюються.

Більшість представників живе в Північній Америці, в західних районах Азії не зустрічаються. Їх немає в Індії, Південному Ірані, Австралії, Новій Зеландії. В Африці живе всього 4 види хвостатих і ті лише в північних широтах. Єдине місце де хвостаті амфібії поширені за екватором – Південна Америка.

Серед хвостатих амфібій велика кількість ендеміків, тобто видів, які заселяють обмежені регіони і ніде більше не зустрічаються: а) семиріченський жабозуб – в горах Джунгарського Алатау; б) кавказька саламандра – на Кавказі. Часто подібні види живуть досить далеко один від одного. Наприклад: європейський протей (печери в горах Югославії), американський протей (чисті проточні озера східних районів Північної Америки).

Поширені хвостаті в основному в північній півкулі.

Розмноження: відкладають запліднену ікру, або живородні. У деяких розмноження на личинковій стадії (неотенія) – аксолотль (личинка амбістоми).

Налічується всього 8 родин, на Україні – лише 5 родин: сиренові, скритозяброві, протеєві, амбістомові, безлегеневі саламандри, справжні саламандри, кутозубі, амфіумові. До родини саламандрових належить тритон звичайний, альпійський (8-12 см), карпатський (8 см), гребінчастий (15-18 см).

Тритон звичайний: літом тритони живуть у спокійній теплій водоймі. Швидко плавають. Періодично линяють. Метаморфоз 3 місяці. Зимують на суші під пеньками, в дуплах, в купі листя, у норах гризунів. В період розмноження у самців виростає на хвості гребінь, який є додатковим органом дихання (велика кількість кровоносних судин). Самка у квітні – травні відкладає 60-700 яєць, з яких через 2-3 тижні з’являються личинки. Личинковий період триває 60-70 днів. Дорослі тритони після розмноження, а молоді після метаморфозу перебираються на сушу, де тримаються у вологих затінених місцях. Активні вночі. Живляться різноманітними безхребетними, здебільшого личинками комарів. Через кожні 6 хвилин тритони виниряють, щоб подихати свіжим повітрям. Ворогами тритонів є вужі, гадюки, лелеки, чаплі. У тритонів добре виражена здатність до регенерації.

Саламандри: плямиста (вогняна, довжина тіла 18-28 см), кавказька. Вогняна саламандра на території України розповсюджена в західних областях – передгір’я та гірські райони Карпат в букових та смерекових лісах (в Карпатській, Дрогобицькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях). Удень – в схованці, вночі – полює. Запліднення у воді і на суші. Забарвлення попереджуюче: чорне з яскраво жовтими плямами. Шкірні залози виділяють отруту.

Захист від ворогів у хвостатих.

1. Здатність затаюватись.

2. Активні рухи хвоста.

3. Зуби (тільки у гігантської саламандри є великі зуби).

4. Отрута (позаду очей, або по всій поверхні шкіри, має нейротоксичну дію, отрута пахне мускатом, для людини небезпечна).

Введена в кров собаки отрута європейського тритона призводить до руйнування тромбоцитів, утворенню тромбу і паралічу. На Україні небезпечна красуня – вогняна саламандра. Отрута саламандр називається саламандро-токсин. Живуть саламандри довго, наприклад: гігантська саламандра 57 років, червоночеревний японський тритон 25 років, вогняна саламандра 24 роки, гребінчастий тритон 28 років.

Зимова сплячка земноводних (анабіоз):

Головні жирові запаси в кістках (в кісткових балках і в черевному жировому тілі).

Північноамериканські лопатоноги (в пустелях Мексики і Техасу) з настанням сухої погоди закопуються в землю і впадають в сплячку. Запас жиру вистачає на 10 місяців. Але якщо весна суха (без дощів), то сплячка продовжується ще на 1 рік. Вони починають живитися протеїнами власного тіла, в першу чергу другорядними м”язами. Особливо добре переносять голод самки. Вони з”їдають свій приплід – сформовані в яєчниках яйця. І хоч на наступний рік потомства не буде, зате вони залишаться живі.


Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 100 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Орган слуху.| ЛЕТНИЙ ОТДЫХ НА ЮЖНОМ ПОБЕРЕЖЬЕ КРЫМА

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)