Кровоносна система

Замкнута. Кров змішана. Наявні два кола кровообігу:

велике (шлуночок серця – все тіло – праве передсердя);

мале (шлуночок серця – легені – ліве передсердя).

Серце має три камери і складається з 2 відділів: 2 передсердя, шлуночок, венозний синус, артеріальний конус. У праве передсердя відкривається венозний синус, від шлуночка відходить артеріальний конус.

У праве передсердя надходить венозна кров від усього тіла і артеріальна від шкіри, у ліве – артеріальна від легенів. При одночасному скороченні обох передсердь, кров вливається у шлуночок через спільний отвір із клапанами (атріовентрикулярний).

Мускулисті вирости стінок шлуночка утворюють складки (кишені), які перешкоджають повному змішуванню крові. Тому у правій його частині кров переважно венозна, у лівій – артеріальна і лише у центральній – змішана.

Артеріальна система:

Артеріальний конус має всередині спіральний клапан і відходить з правого боку шлуночка. Від артеріального конуса відходять три пари судин, що є видозміненими зябровими артеріями: шкірно-легеневі артерії,системні дуги аорти (права та ліва) та сонні артері ї.

Права і ліва шкірно-легеневі артерії, які несуть венозну кров, розпадаються на легеневі і шкірні артерії. Права і ліва дуги аорти несуть змішану кров. Від них відходять парні підключичні артерії до мускулатури тулуба і передніх кінцівок. Дуги аорти зливаються в спинну аорту, від якої відходять: кишково-брижова артерія, печінкова, ниркова, стегнові.

Сонні артерії розпадаються на: зовнішні сонні артерії та внутрішні сонні артерії, які несуть артеріальну кров до голови.

Венозна система:

Із задньої частини тіла відходять стегнові і сідничні вени та зливаються в парні клубові і ворітні вени нирок, утворюючи задню порожнисту вену.

Наявна ворітна система нирок.

Від стегнових вен відходить непарна черевна вена, яка впадає в печінку (ворітна система печінки). Від кишок підкишкова вена впадає у ворітну вену печінки. Печінкова вена впадає в задню порожнисту вену, яка в свою чергу впадає у венозну пазуху.

Від шкіри (артеріальна кров) – шкірні вени зливаються з яремними венами, які впадають в парні передні порожнисті вени, а останні – у венозний синус. З венозного синусу кров надходить в праве передсердя.

Від легенів артеріальна кров по парних легеневих венах рухається до лівого передсердя. Отже до голови надходить артеріальна кров, до всіх інших органів – змішана, тому земноводні є пойкілотермними тваринами.

В тілі жаби 80% води, в крові – 88%. Загальна кількість крові 1,2 – 7,2 % від загальної маси тіла (пізньої весни, раннього літа). В результаті недостатньої кількості вологи підвищується кількість еритроцитів, які вже мають ядро. Гемоглобін утворюється в печінці, а пізніше в кістковому мозку, селезінці, у личинок – в нирці. Загальна кількість гемоглобіну – 53%.

Видільна система.

Для личинок характерна наявність переднирок – пронефрос.

Мезонефричні нирки (тулубні) мають вид сплющених компактних тіл, що лежать з боків хребта. Від кожної нирки відходять сечоводи (вольфові канали), які впадають в клоаку. На дні клоаки – отвір, який веде в сечовий міхур. Тут відбувається повторне всмоктування (реабсорбція). Сечовина виводиться в клоаку. З’являються наднирники – залози внутрішньої секреції.

Останній кінцевий продукт виділення – сечовина, у пуголовків – аміак. Через шкіру виділяється вода. Водний обмін регулюється гормонами гіпофізу і наднирників (кортикоїдами).

Дата добавления: 2015-08-26