Походження Земноводних

Предками земноводних були давні прісноводні кистепері риби, які мали подвійне дихання, добре розвинені парні плавці з сильною мускулатурою і специфічним внутрішнім скелетом. Перехідні форми – іхтіостегіди, від яких в кінці девону відособились – стегоцефали, які дали початок сучасним амфібіям і рептиліям.

Ознаки будови іхтіостегід:

- череп з плоских кісток;

- хвіст із лепідотрихіями;

- бічна лінія;

- рудименти зябрових кришок;

- внутрішні зябра і легені;

- хорда;

- розвиток у воді;

- п”ятипалі 4 кінцівки;

- пояс передніх кінцівок відокремлений від черепа.

Одна з гілок стегоцефал – лабіринтодонти кам’яновугільного періоду (палеозой і ранній мезозой). Вони були великих розмірів: довжина черепа більше метра, довжина тіла – 2 метра. Зовні нагадували крокодила. Слабкі ноги. Череп вкритий кістковим панциром.

Стегоцефали мали такі ознаки:

1. Невеликі розміри (кілька сантиметрів);

2. Суцільний панцир із шкірних кісток зверху на голові і з боків голови (панцирноголові). У багатьох був ще й черевний панцир із кісткових лусок. Отвори на голові: очні, ніздрі, тім”яний.

3. Спіральний клапан в кишечнику;

4. Таз не з’єднувався з хребтом;

5. Плечовий пояс зберігав зв’язок з черепом;

6. Добре розвинена хорда;

7. Зберігались органи бічної лінії.

Кам’яновугільний і пермський період вважають віком земноводних. В кінці пермі і на протязі тріасового періоду стегоцефали вимерли. У нижньо- і середньоюрських відкладах залишків стегоцефал не знайдено. А починаючи з верхньої юри (мезозой) з’являються типові безхвості і хвостаті амфібії. Таким чином амфібії з’явилися 300 млн. років тому.

Отже земноводні – перші хребетні, які переступили межу водного середовища, перші завойовники суші, еволюційні пращури рептилій, птахів, ссавців і на решті людини.

2. Загальна характеристика класу Земноводні.

1. Вперше скелет став виконувати опорно-рухову функцію без підтримки ззовні, що привело до формування довгих трубчастих кісток, з яких складаються трихважелеві кінцівки. Важелі з’єднані за допомогою шаровидних суглобів.

2. З появою трубчастих кісток виник додатковий кровотворний орган – кістковий мозок (т.ч. клітини крові утворюються не тільки в селезінці, нирках, печінці).

3. Поява кінцівок зумовила розвиток сильної мускулатури.

4. Потрібно навчитись дихати в повітряному середовищі. Поява легень, а також дихання через шкіру, так як зберігається зв"язок з водним середовищем.

5. У зв’язку із легеневим диханням з’являється легеневе (мале) коло кровообігу, а отже і ділення передсердя на 2 відділи. Таким чином, 2 кола кровообігу і 3-и камерне серце.

6. Але кров, змішана в шлуночку, доносила клітинам тіла мало кисню, тому кисневий етап дихання (3 етап дисиміляції) дає невеликий ефект: енергії виділяється небагато, її вистачає лише на процеси життєдіяльності. Теплова енергія настільки мала, що кров і все тіло залишаються холодними, тобто мають температуру навколишнього середовища. Тому земноводні активні тільки в теплий період року, в холодний період – заціпеніння. Отже, у земноводних в зв’язку із шкірним диханням змішана кров, що обумовлено надходження артеріальної крові через ліве передсердя (із легень), так і через праве (із шкіри) в спільний шлуночок.

7. Орган слуху складається із 2 відділів: внутрішнього і середнього вуха. Отже з’являється середнє вухо, що здатне вловлювати звукові хвилі в повітряному середовищі. З”являється євстахієва труба, голосові зв”язки.

8. З”являються внутрішні ніздрі (хоани).

9. Прогресивні зміни відбулись і в будові головного мозку: передній мозок ділиться на 2 півкулі. Покрівля його містить мозкову речовину.

10. Характерна аутостилія верхня щелепа приростає до мозкового відділу черепа).

11. З”являються повіки, які захищають очі від пилу і пересихання.

Примітивні ознаки

1. Органи виділення – тулубні нирки.

2. Шкіра гола, проникна для води.

3. Яйця не мають щільних яйцевих оболонок, розвиток відбувається у воді.

4. Температура тіла залежить від навколишнього середовища (пойкілотермні тварини).

Класифікація.

Тип: Хордові – Chordata.

Підтип: Хребетні або Черепні – Vertebrata seu Craniota.

Надклас: Чотириногі – Tetrapoda.

Клас Земноводні (Amphibia) (2 400 видів)

П/к Тонкохребцеві (Lepospondyli) П/к Дугохребцеві (Apsidospondyli)

Ряд Безногі (60 видів) Ряд Хвостаті (280 видів) Ряд Безхвості (2100 видів)

(Apoda) (Urodela seu Caudata) (Anura seu Ecaudata)

червуга саламандри жаби

рибозмій тритони ропухи

амбістома

сирени

амфіуми

протеї

Найбільш малочисельний клас хребетних. Близько 2400 видів: безхвості приблизно 2 100 видів (або стрибаючі), безногі – 60, хвостаті – 280 видів. На Україні -17 видів.

4. Будова земноводних (на прикладі жаби)

Систематика. Жаба відноситься до типу Хордових, клас Земноводні, ряд Безхвості.

Середовище існування – водне і наземне.

Зовнішня будова

Відділи тіла: голова, тулуб, кінцівки.

На голові: парні очі, ніздрі закриті клапанами і рот. Позаду очей – барабанні перетинки. В задній частині тулуба – вертикальна щілина – клоака.

Тіло сплющене в дорзо-вентральному напрямі, валькувате, коротке. Задні кінцівки довші в 2 – 3 рази передніх, тому рухаються стрибками (наприклад жаба може стрибати 3 м). Розміри 3 – 25 см. (Жаба-бик – 20 см; жаба-голіаф – 40 см, до 5 кг ваги (в Англії), 33 см- до 3,5 кг (в Камеруні)). Серед хвостатих: до 4 см – карликова мексиканська саламандра, 160 см – гіганська (ісполинська), 8-10 кг саламандра (Пд.Китай, Японія). Дрібні безхвості: кубинська жаба – 1 см.,часничниця – (Пд.-Сх. Азія)- 15 мм, деревні жаби (Ямайка) – 10-13 мм, кокоа – 2-3 см.

---

Дата добавления: 2015-08-26