Холодноярське

На схилах правого берега р. Сів. Донець зростають типові угруповання кленово-липово-дубового лісу волосисто-осокового та яглицевого (Зелена книга України), в деревостані яких зростають 180-200-річні дуби, а в трав'яному ярусі трапляються рідкісні види: тюльпан дібровний, воронець колосистий, вороняче око звичайне, дзвоники персиколисті тощо.

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОН

Район розташований у північно-східній частині Харківської області та межує на півночі з Валуйківським районом Бєлгородської області Росії, на сході — з Троїцьким та Сватівським районами Луганської області, на півдні — з Куп'янським і на заході — з Великобурлуцьким районами Харківської області.

Площа району— 1112,4 км2. В районі мешкає 22,3 тис. осіб., утому числі міського — 4,5 тис. осіб. Щільність населення — 20 осіб/км2.

Район розташований на південно-західному схилі Воронезького кристалічного масиву. У геоморфологічному відношенні західна частина району являє собою плато, східна — терасову рівнину системи р. Оскіл, яка у східних межах області переходить у плато.

Територія району знаходиться в басейні середньої течії р. Оскіл. На правобережжі найбільшими притоками є Верхня та Нижня Дворічна. На лівобережжі гідрологічна сітка представлена балочною системою з постійними і тимчасовими водотоками. Збудовано 29 ставків.

Ґрунтовий покрив відносно різноманітний. На вододілах поширені чорноземи типові середньогумусні важкосуглинисті. На лівобережжі Осколу розповсюджені дерново-малопідзолисті глинисто-піщані ґрунти. Характерні також темно-сірі опідзолені середньосуглинисті та важкосуглинисті чорноземи, чорноземи реградовані, по низинах — лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти, часто засолені та солонцюваті.

Район відноситься до Середньоросійської лісостепової фізико-географічної провінції, більша його частина міститься у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні.

Степова рослинність збереглася лише на непридатних для оранки територіях. Ліси займають близько 13,7тис. га. Вони зосереджені, головним чином, у долинах річок та балок. Переважаючими породами є сосна звичайна (55 %) та дуб звичайний (35 %). Ростуть також види клена, береза повисла, осика, яблуня лісова, груша звичайна, вільха клейка, біла акація звичайна. Підлісок утворюють клен татарський, горобина звичайна, терен, види глоду, шипшини тощо.

Відсоток природних та напівприродних територій становить 34,96.

В районі засновано 13 заказників місцевого значення (8 — ботанічних і 5 — ентомологічних) та 1 ботанічна пам'ятка природи. Площа територій ПЗФ становить 771,7 га(0,69% від загальної площі району).

Існуючі території природо-заповідного фонду

№ на карті	Назва, категорія та тип території	Площа, га	Рік створення
Заказник ботанічний місцевого значення
	Дворубчине
	Колодязнянський	94,5
	Коновалове
	Конопляне	315,9
	Коробочкине	29,1
	Крейдяний	36,9
	Червоний	49,8
	Озерний
Заказник ентомологічний місцевого значення
	Криничанський
	Осинник
	Осоківський
	Піщаний
	Строївський
Пам'ятка природи ботанічна місцевого значення
	Новоєгорівська	2,5

Дата добавления: 2015-08-26