Шарівський

Заснований на початку ХІХ ст. Територія парку займає площу більш 40 га та являє собою широку балку. Зі всіх боків оточена дубовим лісом віком у 150—300 років. На дні балки улаштовані два ставка. Джерело (вище парку) постійно поповнює ставки водою. Схили балки покриті парковими і лісними насадженнями, які відрізняються багатим ассортиментом — 79 найменувань. Частина з них — із акліматизованого І.І. Каразіним саду, інших парків Росії, з-за кордону.

Шарівський палац

Існуюча садово-паркова композиція закладена в кінці ХІХ ст. З 1890 р. формуванням парку за проектом відомого ландшафтного архітектора Г. Куфальдта займався його учень А. А. Прейль.

Парк складається з двох частин: крупної — ландшафтної та невеликої регулярної. Головна композиційна вісь парку проходить від південного фасаду палацу по мосту меншого ставка, по зеленій ковдрі прогалини протилежного схилу і завершується видовою площадкою з алеєю голландських лип.

По ширині фасаду палацу по крутому схилу балки споруджені три тераси з підпірними стінами, сходами і видовими площадками. Нижня тераса має високі підпірні стіни, що укріплюють береги ставка. Система інженерних споруд включала: підземні дренажі, які регулювали фільтрацію ґрунтових вод, водопровідну мережу, що зв'язувала водяне облаштування терасного саду, електроосвітлення. На нижній терасі була розміщена оранжерея для вирощування цитрусових і винограду.

В ландшафтній частині парку вздовж схилів улаштована зручна звивиста мережа мощених доріжок.

В основу композиції зелених насаджень покладений принцип чергування затінених ділянок з галявинами і прогалинами.

Особливою мальовничістю відрізняється південна частина парку, з якої відкривається панорама палацового комплексу.

Парк є найяскравішим прикладом садово-паркового мистецтва Харківщини.

БОРІВСЬКИЙ РАЙОН

Район розташований на сході Харківської області. На півночі він межує з Куп'янським, на заході — з Ізюмським районами Харківської області, на сході — зі Сватівським і Кремінським районами Луганської, на півдні — з Краснолиманським районом Донецької області.

Площа району — 875,3 км2. Населення — 21,1 тис. осіб, у тому числі міського — 6,8 тис. осіб. Щільність населення — 24 особи/1 км2.

Гідрографічну сітку утворюють річки басейну Сів. Дінця: Оскіл з притоками Борова, Солона, Горохуватка та ін.; верхів'я Нетриуса. На Осколі — Червонооскільське водосховище. Долиною р. Оскіл територія району поділяється на дві частини: правобережну та лівобережну. Правобережна частина має яружно-балковий рельєф, її поверхня розчленована долиною р. Горохуватка, балками та ярами. Лівобережна частина розчленована притоками р. Оскіл наряд паралельних вододілів. Збудовано понад 20 ставків загальною площею водного дзеркала близько 150 га.

Найпоширеніші ґрунти — чорноземи звичайні мало- і середньогумусні потужні та чорноземи звичайні середньогумусні. У заплавах річок — чорноземи лучні солонцюваті. Район лежить в основному в межах недостатньо вологої, теплої агрокліматичної зони.

За лісорослинним районуванням територія району відноситься до північної частини Лівобережного степу України. Ліси та лісові насадження по ярах, балках, берегах річок і водойм та полезахисні смуги займають 7,7 тис. га. Серед деревних порід переважають сосна звичайна (57% площі лісів) та дуб звичайний (32%), є клен, берест. Підлісок складається із ліщини, терену, шипшини. На крутих схилах балок залишились невеликі ділянки цілинного степу (ковила, типчак, воронець, пирій тощо).

Відсоток природних та напівприродних територій становить 0,08.

В районі існує 4 заказники місцевого значення: 1 — ботанічний, 2 — ентомологічні та 1 — гідрологічний. Загальна площа заповідних територій становить 68,1 га, що становить 0,08 % площі району.

Існуючі території природо-заповідного фонду

№ на карті	Назва, категорія та тип території	Площа, га	Рік створення
Заказник ботанічний місцевого значення
	Борівський
Заказник ентомологічний місцевого значення
	Нижнє-Журавський
	Новоплатонівський
Заказник гідрологічний місцевого значення
	Підлиманський	43,1

Дата добавления: 2015-08-26