Старомерчицький

Ландшафтний парк, заснований у першій чверті XVIII ст. на території вікової природної діброви. Збереглися архітектурні пам'ятки XVIII ст.

ДОВЖИК

Охороняється комплекс типів лісу на правому березі і в долині р. Мерчик: свіжа кленово-липова діброва, волога заплавна діброва, сирий чорновільховий груд. Тут зростають окремі вікові дуби — залишки ясенево-липово-дубових пралісів. Відмічені фрагменти типових лісових угруповань, занесених до Зеленої книги України. Об'єкт має історичне значення (тут знаходилося місце переправи скіфських і половецьких кочівників Мурафським шляхом через р. Мокрий Мерчик).

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОН

Територія району знаходиться в північно-східній частині Харківської області.

Площа — 1220,8 км2. Населення — 28,5 тис. осіб, у тому числі міське — 7,6 тис. осіб. Щільність населення — 23 особи на км2.

Район розташований в межах південно-західного схилу Середньоросійської височини. В геоструктурному відношенні територія поділяється на два підрайони: північно-західний — Бурлуцьке плато та південно-східний — правобережне Приоскільське плато. Вони розчленовані річковими долинами, балками та ярами. Відносні відмітки висот — 220-238м над рівнем моря.

Район лежить в межах Задонецько-Донської північно-степової фізико-географічної провінції, у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні.

Основні річки — Великий Бурлук, Гнилиця, Пільна, Хотімля (притоки Сів. Дінця), Плотва (притока Вовчої). Збудовано Червонохвильське водосховище (408 га) та 62 ставки загальною площею водного дзеркала 325 га.

На вододілах поширені чорноземи типові середньогумусні, чорноземи опідзолені, чорноземи реградовані, по низинах — лучно-чорноземні, лучні, лучно-болотні та болотні грунти, часто засолені та солонцюваті.

Степова рослинність збереглася на незначних площах — на схилах балок, узліссях, вздовж доріг та залізниць. Площа вкритої лісом території дорівнює

7,7 тис. га. Основною лісоутворюючою породою є дуб звичайний, насадження якого складають 86% загальної площі лісів, близько 6% — насадження осики. На частку інших порід припадає близько 8% (сосна звичайна, ясен звичайний, ясен зелений, берест, види клена, тополі, вільха клейка).

Відсоток природних та напівприродних територій становить 26,06.

В районі існує 12 територій ПЗФ, серед них 2 загальнодержавного значення — загальнозоологічні заказники, існує також 1 регіональний природний парк. Всі інші — віднесені до територій та об'єктів місцевого значення, серед них 6 заказників (2 — ботанічних, 2 — ентомологічних, 2 — гідрологічних), 1 ботанічна пам’ятка природи та 2 заповідні урочища. Загальна площа територій та об'єктів ПЗФ становить 3599,1 га, що складає майже 2,95 % від усієї території району.

Існуючі території природо-заповідного фонду

№ на карті	Назва, категорія та тип території	Площа, га	Рік створення
Регіональний ландшафтний парк
	Великобурлуцький степ	2042,6
Заказник загальнозоологічний загальнодержавного значення
	Бурлуцький
	Катеринівський
Заказник ботанічний місцевого значення
	Артільнецький	167,8
	Міловський	38,7
Заказник ентомологічний місцевого значення
	Вовчий яр
	Мерешкувата дача
Заказник гідрологічний місцевого значення
	Гнилицький	175,8
	Малобурлуцький
Пам'ятка природи ботанічна місцевого значення
	Неруб	6,2
Заповідне урочище
	Божкове
	Дегтярне

Дата добавления: 2015-08-26