Е. Шигели
Задачі
1. При обстеженні персоналу їдальні на мікробооносійство з фекалій офіціантки Н. виділена культура, яка на «строкатому ряду» Гіса розкладає лактозу, глюкозу, маніт до кислоти і газу, утворює сірководень та індол, на середовищі Ендо - колонії S – форми, червоні з металевим блиском.
Що це за мікроорганізм? Чи можна допустити її до роботи?
Відповідь: За культуральними властивостями це кишкова паличка. Офіціантку можна допустити до роботи, так як цей мікроорганізм є нормальною флорою кишківника.
2. При обстеженні дітей у дитячому садку на шигельоз для взяття матеріалу використані горщики, оброблені дезінфектантом. Результати мікробіологічного дослідження від’ємні.
У чому помилка медперсоналу?
Відповідь: Перед взяттям матеріалу горщики необхідно промити від дезінфектанту протічною водою, а потім ошпарити окропом.
3. В інфекційну лікарню поступив пацієнт о 2 год з підозрою на кишкову інфекцію. Аналіз калу,
взятий у нього, не було змоги відправити до мікробіологічної лабораторію.
Як потрібно запобігти відмиранню патогенних мікроорганізмів у досліджуваному матеріалі?
Відповідь: Досліджуваний матеріал заливають консервуючим середовищем (30% розчином гліцерину) або вміщують у темне прохолодне місце.
4. У пацієнта з клінічним діагнозом:шигельоз при мікроскопії випорожнень виявлені палички, грамнегативні, безладно розміщені у мазку.
Чи можна за мікроскопічною картиною підтвердити діагноз?
Відповідь: За мікроскопічною картиною діагноз: шигельоз підтвердити неможливо, тому що всі представники ентеробактерій морфологічно схожі. При мікроскопічному дослідженні можна визначити тільки приналежність до родини.
5. При мікроскопічному дослідженні випорожнень виділена паличка середньої величини, грамнегативна, з заокругленими кінцями, розміщена безладно.
До якої родини відноситься виділена культура?
Що необхідно зробити для визначення виду мікроорганізму?
Відповідь: Культура відноситься до родини кишкових бактерій. Для визначення виду мікроорганізмів необхідно застосувати мікробіологічний метод діагностики та ідентифікувати виділену культуру за її антигенною структурою.
6.У приймальне відділення доставлена пацієнтка з підозрою на харчову токсикоінфекцію.
З промивних вод щлунку виділена паличка із заокругленими кінцями, грамнегативна, розміщена у мазку безладно. На середовищі Ендо дає малинові колонії з металевим блиском, розкладає вуглеводи до кислоти і газу, утворює індол.
Що це за мікроорганізм?
Чи міг він бути причиною захворювання?
Відповідь: Це кишкова паличка. Вона могла бути причиною захворювання, так як потрапила в умови не характерні для її існування – поза товстий кишківник.
7. Пацієнт з діагнозом: черевний тиф, знаходиться у стаціонарі 15 днів.
Який матеріал і як необхідно взяти на дослідження?
Який метод діагностики слід застосувати?.
Відповідь: Уданий період захворювання досліджуваним матеріалом для серологічного методу діагностики служить кров, взята з вени у кількості 15мл (з неї одержують сироватку і ставлять реакцію Відаля на виявлення АТ). Уцей період також забирають на мікробіологічне дослідження випорожнення та сечу – виділення копро- та уринокультури.
8. При обстеженні працівників їдальні №2 на носійство збудників шигельозу і черевного тифу були виявлені мікробоносії.
Чи становлять вони небезпеку для оточуючих?
Чм можна допустити їх до роботи?.
Відповідь: Мікробоносії становлять небезпеку для оточуючих, так як є джерелом інфекції. Їх не можна допустити до роботи, яка пов’язана з харчовими продуктами. Необхідно провести санацію та повторне обстеження.
ї
9.У пацієнта за клінічними ознаками виставлений діагноз: шигельоз
Як визначити вид збудника, що викликав дане захворювання?
Відповідь: Взяти на дослідження випорожнення, застосувати мікроскопічний, мікробіологічний, серологічний (на виявлення сероваріанту збудника) методи діагностики.
10. У пацієнта гарячковий стан 5 днів. Підозро на тифо-паратифозне захворювання?
Який матеріал потрібно взяти на дослідження?
На які середовища зробити первинний посів?
Відповідь:Потрібно взяти 5мл крові з вени і посіяти на жовчний бульйон у співвідношенні 1:10, посів транспортувати до лабораторії.
11. У дитячу лікарню поступила дитина з підозрою на колі-сепсис.
Який матеріал необхідно взяти на дослідження?
Який метод діагностики застосувати?
Відповідь: При підозрі на колі – сепсис досліджуваним матеріалом служить кров, взята з вени. ЇЇ сіють на живильне середовище у співвідношенні 1:10. Метод діагностики – виділення гемокультури.
12. У мікробіологічну лабораторію поступили фекальні маси повара А., для дослідження на носійство тифо-паратифозних бактерій.
Який метод діагностики слід використати?
Який досліджуваний матеріал ще необхідно відібрати?
Відповідь: Слід використати мікробіологічний метод діагностики. Також потрібно відібрати: сечу та жовч на мікробіологічне дослідження; кров на серологічне дослідження (реакцію Vi-гемаглютинації).
13.В інфекйційну лікарню поступив пацієнт. з діагнозом: шигельоз. На мікробіологічне дження взяті випорожнення хворого.
На яке живильне середовище здійснюють первинний посів?
Відповідь: Первинний посів здійснюють на диференціально – діагностичні середовища Ендо, Плоскірєва
14. У мікробіологічній лабораторії необхідно встановити сероваріант Eschericha coli.
Яку реакцію використовують з цією метою?
Перечисліть інгредієнти для її постановки
Відповідь: Використовують реакцію аглютинації на склі. Інгредієнти: стандартна імунна сироватка, фізіологічний розчин, чиста культура мікроорганізмів.
15. Під час контролю з боку СЕС за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму у відділенні, зі змивів, взятих з поверхонь, виділена Eschericha coli.
Як оцінити одержаний результат?
Відповідь: Наявність у змивах з поверхонь Eschericha coli свідчить про недотримання санітарно – протиепідемічного режиму у відділенні.
16. Кишкові інфекції, викликані ентеробактеріями, відносяться до захворювань з фекально-оральним механізмом передачі.
Поясніть сутніть даного механізму.
Відповідь: Суть фекально – орального механізму полягає в тому, що збудник з виділеннями від джерела інфекції потрапляє у навколишнє середовище, а потім з чинниками передачі потрапляє через рот у шлунково – кишковий тракт.
17. Умовно-патогенні ешерихії є представниками нормальної мікрофлори. Природним місцем їх перебування є товстий кишківник.
Яку роль відіграє кишкова паличка в організмі людини як нормальна мікрофлора?
Ознакою якого стану є зменшення її кількості?
Відповідь: Кишкова паличка як нормальна мікрофлора відіграє важливе значення у життєдіяльності організму: сприяє формуванню природного імунітету, синтезує вітаміни групи В, К, Е, фолієву і пантотенову кислоти, сприяє нормальному травленню, є антагоністом гнильної флори та інших патогенних ентеробактерій. Зменшення її кількості є ознакою дисбактеріозу.
18. Особи, які є хронічними носіями сальмонел, перебуваючи у стаціонарах, особливо хірургічних або реанімаційних, складають загрозу для оточуючих, як джерело інфекції.
Який вид інфекції може виникнути при ситуації, яка склалася?
Відповідь: Внутрішньолікарняна
19. При постановці реакції аглютинації Відаля у пацієнта з діагнозом: черевний тиф необхідно визначити антитіла у сироватці крові.
Який інгредієнт слід використати з цією метою?
Відповідь: Діагностикум
ТЕМА: ЗБУДНИКИ ОСОБЛИВО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ (лекція №8, практичне заняття №13). ЗБУДНИКИ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ (ПСРС).
Холерний вібріон
Тестові завдання
1. Холерний вібріон має форму:
А. Кока
В. Спіралі
С. Нагадує кому
D. Овоїда
Е. Нитчасту
2. Холерний вібріон культивується на:
А. Жовчному бульйоні
В. Вісмут-сульфіт агарі
С. 1% пептонній воді
D. Сироватковому агарі
Е. КТА
3. Вірулентність холерного вібріона зумовлена:
А. Утворенням капсули
В. Виділенням екзотоксину
С. Рухомістю
D. Утворенням спори
Е. Виділенням ендотоксину
4. Для мікробіологічної діагностики холери використовують:
А. Кров
В. Ліквор
С. Мокротиння
D. Сечу
Дата добавления: 2015-08-26; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| D. Vi-антигеном | | | С. Холероген |