Читайте также:
|
|
Наявність
негативних соціально-економічних наслідків інфляції
За глибиною реформа ційних заходів
Становлення нової грошової системи (структурні, повні, радикальні реформи)
Часткова зміна грошової системи (реформи часткового типу)
Реформи формального типу
Реформа з деномінацією грошового обігу
Проведення спеціальних стабілізаційних заходів
Конфіскаційні | ||||
O | Ліміт на обмін банк- | |||
За | нот. | |||
характером | o | Замороження депо- | ||
обміну | ||||
зитів. | ||||
o | ||||
Припинення валютно- | Р | |||
обмінних операцій | ||||
- впровадження нової грошової одиниці; -структурні зміни в економіці; - структурні зміни в державних фінансах: банківській і валютній системах Змінюються окремі елементи грошової системи: - масштаб цін; - вид і номінал грошей; - порядок емісії зводяться лише до технічних аспектів; - заміна через обмін купюр дійсного масштабу цін. - дефляція; - деномінація; - девальвація; - ревальвація; - нуліфікація. |
Неконфіска- ційні реформи | Реформи паралельного типу | |
Рис. 6.4. Класифікація грошових реформ
3) проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою отримання інфляції чиподолання її наслідків. Чим би не була викликана необхідність проведення грошової реформи, найголовнішою її метою завжди є стабілізація грошового обороту. Для досягнення цієї мети недостатньо прийняти ті чи інші законодавчі акти, а необхідно підготувати відповідні економічні передумови. Без цього гроші і після реформи можуть знецінюватися. Тому успішне проведення грошової реформи потребує відповідної підготовки: нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання грошової маси в обігу, оздоровлення державних фінансів, поліпшення структури суспільного виробництва, збалансування ринку тощо.
Нерідко грошовій реформі передує деномінація грошових знаків, тобто обмін усіх старих знаків на нові в певній пропорції з одночасним перерахуванням у цій пропорції всіх грошових показників: цін, тарифів, заробітної плати, балансової вартості фондів тощо. Згідно зі світовим досвідом грошових реформ, існують такі методи стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація.
Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошових знаківнедійсними. Проводиться вона за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності грошей, коли вже недоцільний будь-який обмін їх на нові гроші і в такій крайній формі трапляється рідко. Зокрема, в кінці XVIII ст. у Франції були оголошені недійсними повністю знецінені асигнації і їх було вилучено з обігу без будь-якого відшкодування.
Частіше знецінені гроші вилучаються з обігу шляхом обміну на нові знаки в надзвичайно низькій пропорції, так що плата за них має суто символічне значення. Так, в СРСР у 1922–1923 рр. 1 крб. новими знаками обмінювався на 1 млн крб. старими, в 1924 р. у Німеччині 1 нова рейхсмарка — на 1 трлн старих марок, у 1944 р. в Греції — 50 млрд. старих драхм на 1 нову. У всіх цих випадках по суті проводилася нуліфікація знецінених грошей, хоча за формою вона нагадувала девальвацію.
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 61 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Грошові реформи та методи їх проведення | | | В Україні нуліфікація відбулася в 1996 р. Знецінена грошова одиниця (купон — карбованець) була замінена в певній пропорції (100 000 крб.) до однієї гривні. |