Тема 6. Інфляція та грошові реформи

Види та наслідки нерегульованої інфляції

Інфляція – процес зниження вартості грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу (кількість грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на товари і послуги).

Для суспільства явище інфляції– це процес зміни купівельної спроможності грошей, що супроводжується зростанням цін. Якщо процес зміни купівельної спроможності грошей супроводжується зниженням цін, то це має назву дефляція.

Закономірності виникнення інфляції:

І стадія ─ темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, але це випередження поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання;

ІІ стадія ─ темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції.

Класифікація видів інфляції:

І критерій ─ за формою прояву:

- цінова інфляція;

- інфляціязаощаджень;

- девальвація.

Цінова інфляція ─ це інфляція, що проявляється у формі зростання цін.

Інфляція заощаджень ─ знецінення грошей внаслідок зростання вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація ─ знецінення національних грошей проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют.

ІІ критерій ─ за темпами знецінення грошей:

- повзуча;

- помірна;

- галопуюча;

- гіперінфляція.

Інфляція проходить кілька етапів, які відрізняються не тільки рівнем зростання цін, а й впливом на економіку. На першому етапі зростання пропозиції грошей випереджає зростання цін, яке є незначним (до 5% на рік). Вона позитивно впливає на економічний розвиток (повзуча). На наступному етапі темпи зростання цін прискорюються, наближаються до темпів зростання пропозиції грошей і можуть навіть перевищувати їх. Така інфляція називається відкритою, або помірною, і коливається в межах 5-20 % на рік. Вона може мати як позитивний, так і негативний вплив на економічний розвиток. Після цього починаються етапи галопуючої інфляції (20-50% на рік) та гіперінфляції ─ більше 100% на рік. Кожна з цих видів інфляції несе розруху для економіки і соціальної сфери.

ІІІ критерій ─ за чинниками, які спричиняють інфляцію:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції (витрат);

- монетарна інфляція;

- інфляція багатофакторна.

Інфляція попиту ─ інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

Причини інфляції попиту ─ це зміни в кількості грошей, які є в обігу внаслідок збільшення одного з компонентів сукупних витрат (споживчих витрат, державних витрат, інвестицій тощо та напливу інозем­ної валюти (імпортована інфляція).

Інфляція пропозиції (витрат) ─ інфляція, викликана підвищенням цін суб’єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

Причини інфляції витрат:

- збільшення номінальної заробітної плати;

- підвищення цін на сировину;

- підвищення рівня оподаткування.

Монетарна інфляція ─ знецінення грошової одиниці обумовлені надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

Причини монетарної інфляції:

- державна грошово-кредитна політика спрямована на досягнен­ня таких цілей, як забезпечення високої зайнятості та економічного зростання. У результаті відбувається зростання пропозиції грошей та їх маси в обороті, що спричинює підвищення попиту і цін на товарних ринках, тобто інфляцію;

- монетизація бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.

Багатофакторна інфляція ─ інфляція, зумовлена декількома при­чинами одночасно (наприклад, зростання попиту поряд із надмірною пропозицією грошей і підвищенням цін з боку суб’єктів господарювання).

Причини інфляції:

─ зовнішні:

- зростання цін на світовому ринку;

- скорочення надходжень від експорту;

- від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу;

- структурні світові кризи, пов’язані зі зменшенням природних ресурсів;

- війни;

- зростання зовнішнього боргу;

─ внутрішні:

- надмірна емісія грошей;

- криза державних фінансів;

- монопольне положення великих підприємств (необґрунтоване підвищення цін на товари та послуги);

- необґрунтоване підвищення заробітної плати без урахування зростання її продуктивності;

- надмірні військові витрати;

- деформація економіки;

- активізація «тіньової» економіки.

Наслідки інфляції:

─ соціальні:

- зменшення доходів у верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики, держслужбовці та ін.);

- зменшення доходів у пенсіонерів;

- зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат з соціального страхування (інваліди);

- знецінення заощаджень;

- зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;

- невпевненість працівників щодо працевлаштування;

- невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища;

- скорочення платоспроможного попиту населення;

- загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

─ економічні:

- скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, посилення диспропорційності розвитку економіки;

- зниження обсягів інвестицій, скорочення нових капіталовкладень, спад науково-технічного прогресу;

- розбалансування банківської системи (зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позичок);

- скорочення обсягів міжгосподарського кредитування;

- поширення бартерних операцій;

- девальвація національної валюти;

- зменшення реальної вартості державних доходів;

- здійснення неконтрольованої емісії грошей;

- дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків, стримання впливу іноземного капіталу, погіршання платіжного балансу країни.

Макроекономічні наслідки нерегульованої інфляції:

1) довільний перерозподіл доходів (за умови, що обсяг продукції постійний). Збитки отримують: одержувачі фіксованого доходу, кредитори, власники заощаджень. Вигоду можуть отримати: одержувачі плаваючого доходу, дебітори, власники нерухомості та інші особи;

2) відсутність заощаджень;

3) збільшення навантаження на платників податків;

4) ціни не відіграють регулювальної ролі;

5) гроші не є вимірниками економічних процесів.

Дата добавления: 2015-08-20