|
Читайте также: |
| Рис. 9.2. Коефіцієнт висоти споруди Ch 9.10 Коефіцієнт географічної висоти Calt враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об’єкту над рівнем моря і обчислюється за формулою | Рис. 9.2. Коэффициент высоты сооружения Ch 9.10 Коэффициент географической высоты Calt учитывает высоту H (в километрах) размещения строительного объекта над уровнем моря и определяется по формуле |
(H>0,5 км); 
(H <05 км). (9.4)
| Формула (9.4) використовується для об’єктів, розташованих у гірській місцевості і дає орієнтовне значення в запас надійності. При наявності результатів метеорологічних спостережень за вітром, проведених в зоні будівельного майданчика, характеристичне значення вітрового навантаження безпосередньо обчислюється за статистичною обробкою результатів строкових замірів швидкостей вітру, і при цьому приймається Calt =1. 9.11 Коефіцієнт рельєфу Crel враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного об’єкту і дорівнює одиниці за винятком випадків, коли об’єкт будівництва розташований на пагорбі або схилі. Коефіцієнт рельєфу слід враховувати у тому випадку, коли споруда розташована на пагорбі або схилі на відстані не менш, ніж половина довжини схилу або півтори висоти пагорбу. Коефіцієнт рельєфу Crel визначується за формулами | Формула (9.4) используется для объектов, расположенных в горной местности и дает ориентировочное значение в запас надежности. При наличии результатов метеорологических наблюдений за ветром, проведенных в зоне строительной площадки, характеристическое значение ветровой нагрузки непосредственно определяется по результатам статистической обработки срочных замеров скоростей ветра, и при этом принимается Calt =1. 9.11 Коэффициент рельефа Crel учитывает микрорельеф местности вблизи площадки, на которой расположен строительный объект, и принимается равным единице, за исключением случаев, когда объект строительства расположен на холме или склоне. Коэффициент рельефа следует учитывать в том случае, когда сооружение расположено на холме или склоне на расстоянии не менее, чем половина длины склона или полторы высоты холма. Коэффициент рельефа Crel определяется по формулам |
при f <0,5;
при 0,05< f <0,3;
при f >0,3, (9.5)
| у формулах (9.5) позначено: f — ухил з підвітряного боку; s — коефіцієнт, що визначується за 9.3 для пагорбів і за рис. 9.4 для схилів. | в формулах (9.5) обозначено: f — уклон с наветренной стороны; s — коэффициент, определяемый по рис. 9.3 для склонов и по рис. 9.4 для холмов. |
| Рис.9.3. Коефіцієнт Crel для схилів | Рис.9.3. Коэффициент Crel для склонов |
| Рис.9.4. Коефіцієнт Crel для пагорбів | Рис.9.4. Коэффициент Crel для холмов | |
| На рис. 9.3 і 9.4 позначено: f — ухил H/L з підвітряного боку; L — проекція довжини підвітряного схилу на горизонталь; H — висота пагорбу або схилу; X — відстань по горизонталі від споруди до вершини; Z — відстань по вертикалі від поверхні землі до споруди; Le — ефективна довжина підвітряного схилу (Le = Le при 0,05< f <0,3; Le =3,3 H при f >0,3). 9.12 Коефіцієнт напрямку Cdir враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру і, як правило, приймається рівним одиниці. Значення Cdir <1 допускається враховувати лише для відкритої рівнинної місцевості при наявності достатнього статистичного обґрунтування. 9.13 Коефіцієнт динамічності Cd враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду. Для основних типів будівель і споруд значення Cd визначаються за графіками на рис. 9.5—9.10. Наведені на рисунках ширина і діаметр прийняти в перерізі, перпендикулярному вітровому потоку. У випадках, коли Cd >1,2 необхідно виконувати спеціальний динамічний розрахунок, за допомогою якого визначається вплив пульсаційної складової вітрового навантаження. Значення Cd <1,0 враховують малу імовірність одночасного зростання пульсаційного тиску у всіх точках споруди. | На рис. 9.3 и 9.4 обозначено: f — уклон H/L с наветренной стороны; L — проекция длины наветренного склона на горизонталь; H — высота холма или склона; X — расстояние по горизонтали от сооружения до вершины; Z — расстояние по вертикали от поверхности земли до сооружения; Le — эффективная длина наветренного склона (Le = Le при 0,05< f <0,3; Le =3,3 H при f >0,3). 9.12 Коэффициент направления Cdir учитывает неравномерность ветровой погрузки по направлениям ветра и, как правило, принимается равным единице. Значение Cdir <1 допускается учитывать лишь для открытой равнинной местности при наличии достаточного статистического обоснования. 9.13 Коэффициент динамичности Cd учитывает влияние пульсационной составляющей ветровой нагрузки и пространственную корреляцию ветрового давления на сооружение. Для основных типов зданий и сооружений значения Cd определяются по графикам на рис. 9.5—9.10. Указанные на рисунках ширина и диаметр приняты в сечении, перпендикулярном ветровому потоку. В случаях, когда Cd >1,2 необходимо выполнять специальный динамический расчет, с помощью которого определяется влияние пульсационной составляющей ветровой нагрузки. Значения Cd <1,0 учитывают малую вероятность одновременного возрастания пульсационного давления во всех точках сооружения. |
| Рис. 9.5. Коефіцієнт Cd для кам’яних будівель і будівель з залізобетонним каркасом | Рис. 9.5. Коэффициент Cd для каменных зданий и зданий с железобетонным каркасом |
|
| Рис. 9.6. Коефіцієнт Cd для будівель зі сталевим каркасом | Рис. 9.6. Коэффициент Cd для зданий со стальным каркасом |
|
|
| Рис. 9.7. Коефіцієнт Cd для будівель зі сталебетонним каркасом | Рис. 9.7. Коэффициент Cd для зданий со сталебетонным каркасом |
|
|
| Рис. 9.8. Коефіцієнт Cd для сталевих труб і апаратів колонного типу без футерівки | Рис. 9.8. Коэффициент Cd для стальных труб и аппаратов колонного типа без футеровки |
|
|
| Рис. 9.9. Коефіцієнт Cd для сталевих труб і апаратів колонного типу з футерівкою | Рис. 9.9. Коэффициент Cd для стальных труб и аппаратов колонного типа с футеровкой |
|
|
| Рис. 9.10. Коефіцієнт Cd для залізобетонних труб | Рис. 9.10. Коэффициент Cd для железобетонных труб | |
| 9.14 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження gfm визначується залежно від заданого середнього періоду повторюваності T (в роках) за таблицею 9.1. Проміжні значення коефіцієнту gfm слід визначувати за лінійною інтерполяцією. | 9.14 Коэффициент надежности по предельному расчетному значению ветровой нагрузки gfm определяется в зависимости от заданного среднего периода повторяемости T (в годах) по таблице 9.1. Промежуточные значения коэффициента gfm следует определять линейной интерполяцией. |
Таблиця 9.1
Таблица 9.1
| T (в роках) T (в годах) | ||||||||||
| gfm | 0,24 | 0,55 | 0,69 | 0,83 | 0,96 | 1,00 | 1,04 | 1,09 | 1,14 | 1,22 |
| Для об’єктів масового будівництва допускається середній період повторюваності T приймати рівним встановленому строку служби конструкції Tef. Для унікальних та особливо відповідальних об’єктів, для котрих технічним завданням встановлена імовірність P неперевищення (забезпеченості) граничного розрахункового значення вітрового навантаження протягом встановленого строку служби, середній період повторюваності граничного розрахункового значення вітрового навантаження обчислюється за формулою | Для объектов массового строительства допускается средний период повторяемости T принимать равным установленному сроку эксплуатации конструкции Tef. Для уникальных и особо ответственных объектов, для которых техническим заданием установлена вероятность P непревышения (обеспеченности) предельного расчетного значения ветровой нагрузки на протяжении установленного срока службы, средний период повторяемости предельного расчетного значения ветровой нагрузки вычисляется по формуле |
(9.6)
| де Kp — коефіцієнт, визначуємий за таблицею 9.2 в залежності від імовірності P. | где Kp — коэффициент, определяемый по таблице 9.2 в зависимости от вероятности P. |
Таблиця 9.2
Таблица 9.2
| P | 0,2 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 0,85 | 0,9 |
| Kp | 0,62 | 1,09 | 1,95 | 4,48 | 6,15 | 9,50 |
| Проміжні значення коефіцієнту Kp слід визначувати за лінійною інтерполяцією. 9.15 Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням вітрового навантаження gfe визначається за таблицею 9.3 залежно від частки h встановленого строку служби конструкції Tef, протягом якої можуть не виконуватися умови другого граничного стану. | Промежуточные значения коэффициента Kp следует определять линейной интерполяцией. 9.15 Коэффициент надежности по эксплуатационному расчетному значению ветровой нагрузки gfe определяется по таблице 9.3 в зависимости от части h установленного срока службы конструкции Tef, на протяжении которой могут не выполняться условия второго предельного состояния. |
Таблиця 9.3
Таблица 9.3
| h | 0,02 | 0,03 | 0,04 | 0,05 | 0,10 | 0,20 |
| gfe | 0,56 | 0,60 | 0,64 | 0,69 | 0,75 | 0,84 |
| Проміжні значення коефіцієнту gfe слід визначувати за лінійною інтерполяцією. Значення h приймається за нормами проектування конструкцій залежно від їх призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан. Для об’єктів масового будівництва допускається приймати h =0,1. 9.16 При розрахунку прикріплень елементів огорожі до несучих конструкцій в кутах споруди і по зовнішньому контуру покриття слід враховувати місцевий від’ємний тиск вітру з аеродинамічним коефіцієнтом ce = –2, розподілений продовж поверхонь на ширині 1,5 м (рис.9.11). | Промежуточные значения коэффициента gfe следует определять линейной интерполяцией. Значение h принимается по нормам проектирования конструкций в зависимости от их назначения, ответственности и следствий выхода за предельное состояние. Для объектов массового строительства допускается принимать h =0,1. 9.16 При расчете креплений элементов ограждения к несущим конструкциям в углах здания и по внешнему контуру покрытия следует учитывать местное отрицательное давление ветра с аэродинамическим коэффициентом ce = –2, распределенное вдоль поверхностей на ширине 1,5 м (рис.9.11). |
| Рис. 9.11. Дільниці з підвищеним від’ємним тиском вітру | Рис.9.11. Участки с повышенным отрицательным давлением ветра | |
| 9.17 При проектуванні високих споруд, відносні розміри яких задовольняють умові h/d >8, необхідно додатково виконувати повірочний розрахунок на вихрове збудження (вітровий резонанс); тут h — висота споруди, d — мінімальний розмір поперечного перетину, розташованого на рівні 2/3 h. | 9.17. При проектировании высоких сооружений, относительные размеры которых удовлетворяют условию h/d >8, необходимо дополнительно производить поверочный расчет на вихревое возбуждение (ветровой резонанс); здесь h — высота сооружения, d — минимальный размер поперечного сечения, расположенного на уровне 2/3 h. |
| 10 Ожеледні навантаження 10.1 Ожеледні навантаження слід враховувати при проектуванні повітряних мереж електропередачі і зв’язку, контактних мереж електрифікованого транспорту, антенно-щоглових пристроїв і подібних споруд. 10.2 Ожеледні навантаження слід враховувати як сукупність ваги ожеледних відкладень і нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи. 10.3 Ожеледне навантаження є епізодичним, для кожної складової котрої (ожеледних відкладень і вітру) встановлено два розрахункових значення: — граничне розрахункове значення; — експлуатаційне розрахункове значення. 10.4 Граничне розрахункове значення ваги ожеледних відкладень визначається за формулою | 10 Гололедные нагрузки 10.1 Гололедные нагрузки следует учитывать при проектировании воздушных линий электропередачи и связи, контактных сетей электрифицированного транспорта, антенно-мачтовых устройств и подобных сооружений. 10.2 Гололедные нагрузки следует учитывать как совокупность веса гололедных отложений и нормального давления ветра на покрытые гололедом элементы. 10.3 Гололедная нагрузка является эпизодической, для каждой составляющей которой (гололедных отложений и ветра) установлены два расчетных значения: — предельное расчетное значение; — эксплуатационное расчетное значение. 10.4 Предельное расчетное значение веса гололедных отложений определяется по формуле |
(10.1)
| де gfm — коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень, визначаемий за вказівками 10.10; Ge — характеристичне значення ваги ожеледних відкладень, визначаєме за 10.5 для розподіленого по довжині навантаження і за 10.6 для поверхневого ожеледного навантаження. 10.5 Характеристичне значення ожеледних навантажень (Н/м), розподілених по довжині для елементів кругового перерізу діаметром до 70 мм включно (проводів, тросів, відтяжок щогл, вант та ін.) слід визначати за формулою | где gfm — коэффициент надежности по предельному значению веса гололедных отложений, определяемый в соответствии с 10.10; Ge — характеристическое значение веса гололедных отложений определяемое по 10.5 для линейной гололедной нагрузки, и по 10.6 для поверхностной гололедной нагрузки. 10.5 Характеристическое значение распределенной по длине гололедной нагрузки (Н/м) для элементов кругового сечения диаметром до 70 мм включительно (проводов, тросов, оттяжек мачт, вант и др.) следует определять по формуле |
(10.2)
| де: b 0 — товщина стінки ожеледі, мм, визначаєма за 10.7; k — коефіцієнт, що враховує зміну товщини стінки ожеледі по висоті h, який приймається за табл. 10.2; d — діаметр проводу, тросу, мм; m 1 — коефіцієнт, що враховує зміну товщини стінки ожеледі в залежності від діаметра елементів кругового перерізу d і приймається за табл. 10.3; p — щільність льоду, приймається 0,9 г/см3; g — прискорення вільного падіння, м/с2. 10.6 Граничне розрахункове значення для поверхневого ожеледного навантаження (Па) для площинних елементів слід визначати за формулою | где: b 0 — толщина стенки гололеда, мм, определяемая по 10.7; k — коэффициент, учитывающий изменение толщины стенки гололеда по высоте h и принимаемый по табл. 10.2; d — диаметр провода, троса, мм; m 1 — коэффициент, учитывающий изменение толщины стенки гололеда в зависимости от диаметра элементов кругового сечения d и определяемый по табл. 10.3; p — плотность льда, принимаемая равной 0,9 г/см3; g — ускорение свободного падения, м/с2. 10.6 Предельное расчетное значение поверхностной гололедной нагрузки (Па) для плоскостных элементов следует определять по формуле |
(10.3)
| де: m 2 — коефіцієнт, що враховує відношення площі поверхні елемента, яка покрита ожеледдю, до повної площі поверхні елемента. При відсутності даних спостережень допускається приймати m 2 рівним 0,6. Інші позначення такі ж самі, що у формулі (10.2). | где: m 2 — коэффициент, учитывающий отношение площади поверхности элемента, подверженной обледенению, к полной площади поверхности элемента. При отсутствии данных наблюдений допускается принимать m 2 равным 0,6. Остальные обозначения такие же, как и в формуле (10.2). |
Таблиця 10.1
Таблица 10.1
| Висота над поверхнею землі h, м Высота над поверхностью земли h, м | Товщина стінки ожеледі b, мм Толщина стенки гололеда b, мм | |
| I—III район за ожеледдю I—III гололедный район | IV—VI райони за ожеледдю та гірські місцевості IV—VI гололедный район и горные местности | |
| Приймається на підставі спеціальних обстежень Принимается на основании специальных обследований | ||
| Приймається на підставі спеціальних обстежень Принимается на основании специальных обследований | ||
| Приймається на підставі спеціальних обстежень Принимается на основании специальных обследований |
Таблиця 10.2
Таблица 10.2
| Висота над поверхню землі h, м Высота над поверхностью земли h, м | |||||||
| Коефіцієнт k Коэффициент k | 0,8 | 1,0 | 1,2 | 1,4 | 1,6 | 1,8 | 2,0 |
Таблиця 10.3
Таблица 10.3
| Діаметр дроту, тросу чи канату d, мм Диаметр провода, троса или каната d, мм | ||||||
| Коефіцієнт m 1 Коэффициент m 1 | 1,1 | 1,0 | 0,9 | 0,8 | 0,7 | 0,6 |
| Примітки (до табл. 10.1—10.3): 1.Проміжні значення величин слід визначати за лінійною інтерполяцією. 2. Товщину стінки ожеледі на підвішених горизонтальних елементах кругового перерізу (тросах, дротах, канатах) допускається приймати на висоті розташування приведеного центра ваги. 3. Товщину стінки ожеледі на дріт діаметром до 10 мм слід приймати як на дріт діаметром 10 мм. 4. Для визначення ожеледних навантажень на горизонтальні елементи кругової циліндричної форми діаметром до 70 мм товщину стінки ожеледі, наведену в табл. 10.2, слід знижувати на 10 %. 10.7 Характеристичне значення товщини стінки ожеледі (b 0 — мм), яка перевищується в середньому раз у 50 років, на елементах кругового перерізу діаметром 10 мм, розташованих на висоті 10 м над поверхнею землі визначається залежно від ожеледного району по карті рис. 10. 1 або за додатком Ж. Товщина стінки ожеледі (b 0 — мм) на висоті 200 м і вище приймається за табл. 10.1. Для гірських районів Карпат і Криму, а також у сильно пересічених місцевостях (на вершинах гір і пагорбів, на перевалах, на високих насипах, в закритих гірських долинах, глибоких виїмках і т. ін.) дані про товщину стінки ожеледі слід приймати на підставі спеціальних спостережень. 10.8 Граничне розрахункове нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи значення визначається за формулою | Примечания (к табл. 10.1—10.3): 1.Промежуточные значения величин следует определять линейной интерполяцией. 2. Толщину стенки гололеда на подвешенных горизонтальных элементах кругового сечения (тросах, проводах, канатах) допускается принимать на высоте расположения их приведенного центра тяжести. 3. Толщину стенки гололеда на провод диаметром до 10 мм следует принимать как на провод диаметром 10 мм. 4. Для определения гололедной нагрузки на горизонтальные элементы круговой цилиндрической формы диаметром до 70 мм толщину стенки гололеда, приведенную в табл. 10.2, следует снижать на 10 %. 10.7 Характеристическое значение толщины стенки гололеда (b 0 — мм), превышаемое в среднем раз в 50 лет, на элементах кругового сечения диаметром 10 мм, расположенных на высоте 10 м над поверхностью земли, определяется в зависимости от гололедного района по карте рис. 10.1 или по приложению Ж. Толщина стенки гололеда (b 0 — мм) на высоте 200 м и более принимается по табл. 10.1. Для горных районов Карпат и Крыма, а также в сильнопересеченных местностях (на вершинах гор и холмов, на перевалах, на высоких насыпях, в закрытых горных долинах, котловинах, глубоких выемках и т.п.) данные о толщине стенки гололеда необходимо принимать на основании специальных наблюдений. 10.8 Предельное расчетное значение нормального давления ветра на покрытые гололедом элементы определяется по формуле |
(10.5)
| де gfm — коефіцієнт надійності за граничним значенням нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи, визначаемий за вказівками 10.11. 10.9 Характеристичне значення нормального тиску вітру на вкриті ожеледдю елементи на висоті 10 м над поверхнею землі, яке перевищується 1 раз за 50 років (W 0), визначається залежно від вітрового району при ожеледі по карті рис. 10.2 або за додатком Ж. Для гірських районів Карпат і Криму дані про вітровий тиск при ожеледі необхідно приймати на підставі спеціальних спостережень. Тиск вітру на вкриті ожеледдю елементи визначається за формулами (9.1) і (9.3) приймаючи при цьому Crel =1, Cdir =1 і Cd =1. 10.10 Коефіцієнт надійності за граничним значенням ваги ожеледних відкладень gfm визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності T (в роках) за таблицею 10.4. | где gfm — коэффициент надежности по предельному значению нормального давления ветра на покрытые гололедом элементы, определяемый в соответствии с 10.11. 10.9 Характеристическое значение нормального давления ветра на покрытые гололедом элементы на высоте 10 м. над поверхностью земли, превышаемое 1 раз в 50 лет (W 0), принимается в зависимости от ветрового района при гололеде по карте рис. 10.2 или по приложению Ж. Для горных районов Карпат и Крыма данные о ветровом давлении при гололеде необходимо принимать на основании специальных наблюдений. Давление ветра на покрытые гололедом элементы определяется по формулам (9.1) и (9.3) принимая при этом Crel =1, Cdir =1 и Cd =1. 10.10 Коэффициент надежности по предельному значению веса гололедных отложений gfm определяется в зависимости от заданного среднего периода повторяемости T (в годах) по таблице 10.4. |
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| 3 страница | | | 5 страница |