ВОЛОГІСТЬ, *влажность - 1) В. гірської породи - міра насиченості її водою. 2) В. повітря та інших газів - вміст в них парів води. Розрізнюють абсолютну та відносну В. 16 страница

МЕНЗУЛА, *мензула - польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання.

МЕНЗУРКА, *мензурка - аптекарська або лабораторна посудина з позначеними на ній поділками, якою вимірюють невеликі об'єми рідини.

МЕРГЕЛЬ, *мергель - осадова гірська порода змiшаного глинисто-карбонатного складу, яка представлена переважно вапняком та глинами. В залежностi вiд складу породоутворюючих карбонатних мiнералiв мергелi подiляються на вапняковi, доломiтовi, глинистi, кремнеземистi. Використовують у цементній промисловості, будівництві.

МЕРЕЖА МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧНА, *сеть маркшейдерско-геодезическая - сукупність маркшейдерсько-геодезичних пунктів, які слугують основою для виконання всіх маркшейдерських, геологічних, геодезичних і топографічних робіт, що проводяться для забезпечення діяльності гірничого підприємства.

МЕРЗЛОТОЗНАВСТВО, * мерзловедение - наука про мерзлі гірські породи.

МЕРТВЕ ПОВІТРЯ, * метрвый воздух - безкисневе рудникове повітря, яке вміщає в основному азот і вуглекислий газ. М.п. непридатне для дихання.

МЕТАҐЕНЕЗ, * метагенез - природний процес поступових значних змін осадових гірських порід. Настає після катаґенезу і передує метаморфізмові. Метаґенез полягає у перекристалізації аутогенних мінерал ів і глинистої речовини, розвитку і кристалізації основних породоутворюючих мінерал ів.

МЕТАЛЕВІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ, * металлические полезные ископаемые - природні мінерал ьні утворення, з яких доцільно вилучати метали та їх сполуки. Найпоширенішими є руди: залізні, алюмінієві, марганцеві, олов’яні, срібні, ртутні, титанові, цинкові.

МЕТАЛИ, *металлы - прості речовини, які характеризуються високими значеннями електропровідності й теплопровідності, від’ємним температурним показником електропровідності, здатністю добре відбивати та поглинати світло, пластичністю. У твердому стані М. мають кристалічну структуру. Характерні властивості М. зумовлені особливостями їхньої електронної будови. Атоми М. відносно легко віддають свої валентні електрони. З 107 елементів періодичної системи 83 - метали. Усі М. й утворені з них сплави поділяють на чорні (залізо та сплави на його основі) і кольорові (решта М. і сплавів). Залежно від фізичних та хімічних властивостей, а також характеру залягання в земній корі розрізняють: легкі М. (наприклад літій, алюміній), важкі (мідь, цинк та ін.), розсіяні (галій, індій тощо), радіоактивні (радій, уран і т.д.).

“МЕТАЛУРГИЧЕСКАЯ И ГОРНОРУДНАЯ ПРОМЬІШЛЕННОСТЬ”, * ”Металлургическая и горнорудная промышленность” - науково-технічний і виробничий журнал. Видається у Дніпропетровську з 1960 року. Періодичність один раз на три місяці. 120 статей на рік. Тираж 1000 примірників.

МЕТАЛОГЕНІЯ, * металлогения - галузь геології, що вивчає закономірності утворення металевих або рудних, корисних копалин.

МЕТАЛУРГІЯ, *металлургия - 1) Наука про промислові способи виробництва металів з руд або металовмісних речовин і про первинну обробку їх. 2) Галузь промисловості.

МЕТАМОРФІЗМ, *метаморфизм, **metamorphism - перетворення гірських порід від дії внутрішніх процесів у земній корі (тепла, високого тиску, хімічно активних речовин). Метаморфізм звичайно відбувається при зміні температури в діапазоні 1100-300⁰С і тискові в діапазоні 1-6000 атм.

МЕТАМОРФІЗМ КОНТАКТНИЙ, * метаморфизм контактный - процес перетворення гірських порід, зумовлений тепловим і хімічним впливом розплавлених мас магми, що проникли в земну кору. З метаморфізмом контактним пов’язане утворення родовищ мармуту, корунду тощо.

МЕТАМОРФІЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * метаморфические горные породы - гірські породи, що утворилися внаслідок метаморфізму осадових і магматичних порід. Метаморфічні гірські породи характеризуються зернистою будовою, здебільшого сланцюватою текстурою. До них відносять глинисті сланці, філіти, ґнейси, кварцити тощо. На території України поширені в межах Українського щита, у Кримських горах і Карпатах.

МЕТАМОРФОГЕНI ГЛИНИСТI ПОРОДИ, * метаморфогенные глинистые породы - породи початкових стадiй метаморфiзму осадових глинистих порiд утворенi внаслiдок рiзних фiзико-хiмiчних факторiв (аргiлiти, глинистi сланцi).

МЕТАН, *метан, **methane - СН₄, болотний або рудниковий газ; найпростіша органічна сполука вуглецю з воднем; безбарвний газ без запаху, з повітрям утворює вибухові суміші. Розчиняється у спирті, ефірі, воді. Температура самозаймання 537.8°С. Метан — головна складова частина природного палива (до 99 %), утворюється при анаеробному розкладі органічних речовин, зокрема целюлози (метанове бродіння). Застосовують для одержання синтезгазу, ацетилену, хлороформу, чотирихлористого вуглецю,технічного вуглецю та ін. Є три форми виділення метану в гірничі виробки: звичайне, суфлярне і раптове. За багатометанністю, відповідно до Правил безпеки у вугільних та сланцевих шахтах, шахти поділяють на п’ять категорій. Критерієм такого поділу є відносна багатометанність, тобто кількість метану у кубометрах, що виділяється за добу на 1 т середньодобового видобутку: з виділенням метану до 5 м³/т; 5...10 м³/т; 10...15 м³/т; надкатерогійні - понад 15 м³/т; небезпечні за суфлярними виділеннями. Шахти, що розробляють пласти, небезпечні або загрозливі за раптовими викидами вугілля, газу й породи належать до особливої категорії - небезпечних за раптовими викидами.

МЕТАНОВА ЗОНА, * метановая зона — область розповсюдження в товщі порід метаморфічних газів, серед яких переважним компонентом є метан. В. М.з. заглиблення виробок зумовлює пропорційне зростання їхньої відносної багатометановості (Див. Градієнт багатометановості вугільних шахт).

МЕТАНУ ІНДИКАТОР АВТОМАТИЧНИЙ, * метана индикатор автоматический – стаціонарний прилад, що здійснює місцеву або дистанційну сигналізацію про зміст метану в атмосфері гірничої виробки.

МЕТАНТЕНК, метантанк, * метантанк - резервуар для біологічної переробки (так званого метанового зброджування за допомогою бактерій- мінерал ізаторів та інших мікроорганізмів) органічного осаду стічних вод.

МЕТАСОМАТОЗ, МЕТАСОМАТИЗМ, *метасоматоз, метасоматизм, **metasomatosis - природнийпроцес заміщення мінерал ьних комплексів, що проходить зі зміною хімічного складу при сталому об’ємі, під час якого розчинення старих мінерал ів та відкладання нових відбувається майже одночасно, так що протягом процесу заміщення мінерал ьні комплекси весь час зберігають твердий стан.

МЕТАСОМАТИЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * метасоматические горные породы - гірські породи, що утворилися внаслідок процесу метасоматизму. Розрізняють три стадії утворення метасоматичних гірських порід: ранню лужну, кислотну та пізню лужну.

МЕТАЦЕЙНЕРИТ, *метацейнерит - мінерал, що відрізняється від цейнериту меншою кількістю води й оптичними властивостями. Радіоактивний. Див. також цейнерит.

МЕРЕОРИТНА РЕЧОВИНА, * метеоритное вещество - космічні тіла, найімовірніше - уламки малих планет(астероїдів) які падають на Землю з космічного простору. За розміром М. поділяють на крупні, середні та мікрометеорити. Найбільший з відомих М. - Гоба має масу 60 т. і об’єм 9 м³. Щороку на Землю падає біля 2 000 метеоритів середньої маси 100 кг. За рахунок мікрометеоритів (0,0003-0,0004 см. і менше) маса Землі щорічно зростає на 2-3 млн.т. Метеорити містять всі земні хімічні елементи. За хімічним складом виділяють дві великі групи М.: кам’яні (80-90 % від усього числа М.) та залізні. Біля 1% М. складають вуглисті хондрити. Залізні М. мають у середньому 91% заліза, 8,5 % нікелю, 0,6% кобальту. Кам’яні М. - 36% кисню, 26% заліза, 18% кремнію, 14% магнію. Вуглисті хондрити містять високомолекулярні парафінові, циклопарафінові та ароматичні вуглеводні, жирні кислоти, амінокислоти. Вік метеоритів коливається в межах від сотень до міліардів років. Хімічні сполуки та кристалічна структура більшості М. свідчить, що метеоритна речовина сформувалася в умовах високих тисків та температур. Це означає, що М. колись входили в склад планетарних тіл.

МЕТИЛОВИЙ СПИРТ, (деревний спирт, метанол) * метиловый спирт — найпростіший насичений одноатомний спирт. Безбарвна, легкорухлива, дуже отруйна рідина з запахом алкоголю (попадання в організм веде до сліпоти і смерті у дозах до 50 мл). Густина 792.4 кг/м³ (температура 20 °С). Змішується з водою та більшістю органічних розчинників. Застосовують головним чином у виробництві формальдегіду, розчинників, антифризів та ін.; додають до моторних палив для підвищення октанового числа.

МЕТИЛОРАНЖ, *метилоранж - органічний барвник. Водний розчин М. застосовують як індикатор, що набуває в кислому середовищі червоного кольору, а в лужному жовтого.

МЕТОДИ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *методы обогащения полезных ископаемых - розрізняють механічні та хімічні М.з.к.к. В свою чергу, в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей мінерал ів, які використовуються для виділення концентрату механічні М.з.к.к. поділяють на: ґравітаційні, магнітні, електропровідні, оптичні, а також по характеристикам змочуваності та радіоактивності матеріалів. Хімічні М.з.к.к. не знайшли поки що широкого розповсюдження. Вони основані на вибірковому вилуговуванні або розкладенні минералів у розчинах різноманітних реаґентів. До таких процесів слід віднести, зокрема, розчинення оксидів або сульфідів у розчинах кислот та лугів з одержанням сульфатів, хлоридів, нітратів та ін. солей. До хімічних методів належить також біохімічне (мікробіологічне) вилуговування руд та концентратів.

МЕТР, *метр - одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць. М. дорівнює довжині 1650763,73 хвилі світла, випромінюваного у вакуумі, що відповідає переходові між рівнями 5p₁₀ і 5d₅ атома криптону 86.

...МЕТРІЯ, *...метрия - у складних словах відповідає поняттю "вимірювання", напр. ґравіметрія.

МЕТРОЛОГІЯ, *метрология - наука про вимірювання з високою точністю. Завданнями М. є встановлення систем одиниць вимірювання, створення і зберігання основних еталонів цих одиниць і забезпечення перевірки точності практичних вимірювань.

МЕХАНІЗАЦІЯ, *механизация, **mechanization - один з основних напрямів науково-технічного прогресу, який полягає в широкому застосуванні М. Розрізняють часткову механізацію (окремі ручні операції виконують машини або механізми), комплексну механізацію (охоплює весь комплекс робіт по виконанню закінченого процесу або створенню певного виробу; при цьому робітник керує комплексом машин) і якісно вищий ступінь механізації — автоматизацію (машинами керують механізми, робітник лише налагоджує і контролює виробничий процес). Головним сучасним напрямом технічного прогресу, основою підвищення продуктивності праці та поліпшення якості продукції є комплексна механізація та автоматизація виробництва. Соціально-економічні наслідки механізації зумовлюються способом виробництва.

МЕХАНІЗМ, *механизм - 1) Пристрій (сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух. 2) Сукупність проміжних станів або процесів будь-яких явищ.

МЕХАНІЗОВАНЕ КРІПЛЕННЯ, * механизированная крепь - металічне самопересувне гідрофіковане кріплення очисного вибою для підтримання порід покрівлі, збереження очисної виробки в робочому і безпечному стані; забезпечення механізації процесів кріплення та управління породами покрівлі, пересування й утримання ставу вибійного конвеєра, базової балки з виймальною машиною.

МЕХАНІКА, *механика - наука про механічний рух тіл та про взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Механіку поділяють на загальну механіку, механіку рідини й газу та механіку деформівного твердого тіла. В кожному з цих розділів розрізняють статику, кінематику й динаміку. До загальної механіки відносять аналітичну механіку, небесну механіку, балістику, теорію гіроскопів, теорію стійкості руху, а також теорію коливань, біомеханіку, загальні теоретичні питання механіки, експериментальну механіку тощо. Основу механіки рідини й газу становлять гідроаеромеханіка, гзова динаміка. До механіки деформівного твердого тіла відносять теорію деформування тіл, механіку ґрунтів і сипких тіл, будівельну механіку і опір матеріалів. Засновником механіки є Галілєй. Основні закони динаміки встановив І. Ньютон. Значний внесок у розвиток механіки зробили українські вчені О.М.Динник, Д.О. Граве, Г.М. Савін, А.Д. Коваленко, М.О. Кільчевський та ін. Питання механіки розробляють в інститутах НАН України, на кафедрах ряду вузів республіки.

МЕХАНІКА ГІРСЬКИХ ПОРІД, * механика горных пород — наукова дисципліна, що вивчає напружено-деформований стан масиву гірських порід при розробці родовищ корисних копалин і проведенні виробок різноманітного призначення та фізико-механічні властивості гірських порід. При вирішенні прикладних задач М.г.п. широко використовуються методи механіки суцільного середовища.

МЕХАНІКА ҐРУНТІВ, * механика почв - розділ механіки суцільного середовища, що стосується напружено-деформованого стану, умов міцності і стійкості ґрунтів, зміни їх стану і властивостей під впливом зовнішнього навантаження і діяння, спричинюваного зміною умов залягання гірських порід. Ґрунтується на залежностях теорій пружності, пластичності, повзучості, гідрогеології, інженерної геології, ґрунтознавства. Значну роль у розвитку механіки ґрунтів відіграли праці американського вченого К. Терцагі, українських і російських вчених М.М. Герсеванова, М.М. Давиденкова, І.М. Литвинова та ін. Висновки механіки ґрунтів використовують при проектуванні основ і фундаментів споруд, у дорожньому й аеродинамічному будівництві тощо. В Україні дослідження з механіки ґрунтів проводять у багатьої вузах будівельного профілю.

МЕХАНІЧНА ЛОПАТА, * механическая лопата - самохідна повноповоротна виймально-навантажувальна машина (одноковшовий екскаватор), у якої рухомі елементи переміщуються з допомогою механічних передавальних пристроїв. Є прямі та зворотні механічні лопати.

МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, * механическая прочность горной породы — спроможність породи в певних умовах і межах сприймати, не руйнуючись, ті або інші механічні впливи. В гірничій технології звичайно застосовують термін «міцність» (див. Коефіцієнт міцності гірської породи).

МЕХАНІЧНА РОЗСУВНІСТЬ СТОЯКА, * механическая раздвижность стойки — переміщення висувної частини стояка відносно його корпусу за допомогою механічних пристроїв.

МЕХАНІЧНЕ РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД, * механическое разрушение горных пород — найбільш розповсюджений спосіб руйнування гірських порід, що полягає в відділенні від масиву шматків породи та роздроблені їх до кондиційної крупності за допомогою твердих породоруйнуючих інструментів. М.р.г.п. широко використовується для безпосереднього видобутку корисної копалини малої міцності та для буріння шпурів і свердловин при вибуховому способі руйнування масиву.

МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД, * механические свойства горных пород - характеризують зміни форми, розмірів та суцільність гірських порід під дією механічних навантажень, які створюються в результаті дії природних (гірничий тиск, тектонічні рухи) чи штучних факторів (вибухові роботи, різання порід тощо).

МЕХАНОГІДРАВЛИЧНА ВИЇМКА, * механогидравличекая выемка — спосіб виїмки, при якому вугілля і порода відділяються від масиву виконавчим органом механічного типу з подачею води до вибою для доставки і транспортування гірничої маси.

МЕХАНОХІМІЯ, * механохимия - розділ науки, що вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину. До процесів, які розглядає М., належать: механічна деструкція та механосинтез полімерів; реакції при терті твердих тіл (трибохімія), а також при їхньому деформуванні й руйнуванні; механічна активація твердих тіл; перетворення під дією ультразвуку; корозія механічно напружених металів; реакції під дією напружень, які розвиваються при фазових переходах та ін. Досягнення М. важливі для розвитку теорії міцності і довговічності матеріалів, фізико-хімічної механіки, теорії тертя і зношування, старіння полімерів, окремих розділів геохімії, технології механічної обробки матеріалів, а також використовуються в деяких процесах збагачення корисних копалин.

МЕШ, * меш - число отворів сита на одному лінійному дюймі, тобто на відстані 25,4 мм.

МИГДАЛИНА, *миндалина, **amygdale - форма мінерал ьних тіл у вигляді невеликої секреції розміром до 10 мм у діаметрі, що виникає внаслідок заповнення пустоти в поріді. Найтиповіші мигдалини спостерігаються в ефузивах, де вони виповнені цеолітами, опалом, халцедоном, кварцем та іншими мінерал ами.

МИШ’ЯК, *мышьяк, **arsenic - As. Хімічний елемент V групи періодичної системи Д.І.Менделеєва. Ат. н. 33, ат. м. 74,9216. За звичайних умов найстійкіший металічний або сірий М. - сірі кристали, крихкі. Реагує з киснем. Сплавляється з деякими металами, утворюючи арсеніди. Сполуки М. Дуже отруйні. Домішки: Sb, Ag, Fe, Ni, S, Bi, Ba. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з миш’яковистими і сурм’янистими мінерал ами Ni, Co, Ag, Pb. Рідкісний. Застосовують М. для виготовлення деяких сплавів, особливо чистий - у напівпровідниковій техніці; сполуки його використовують як інсектициди, деякі - у медицині.

МІАРОЛИ, *миаролы, **miaroles - порожнини в мінерал ьних тілах, виповнені кристалами мінерал ів, що входять до складу вміщуючих порід. Форма порожнин різноманітна, розміри їх досягають 2-3 см.

МІГМА, *мигма - силікатний розплав, який утворився в земній корі з гірських порід внаслідок розплавлення у зоні ультраметаморфізму. Часто містить нерозплавлені мінерали у розсіяному стані.

МІГМАТИТИ, *мигматиты - складні гірські породи, які виникають внаслідок проникнення магми в ті породи, що вже існували. Складається з метаморфічних гірських порід та переважно гранітного матеріалу. Є в межах Українського щита.

МІГРАЦІЯ, *миграция, **migration - переміщення хімічних елементів у земній корі та на її поверхні, яке призводить до їх розсіяння або концентрації в окремих ділянках земної кори у вигляді певних мінерал ів. Відбувається у вигляді розчинів, розплавів, газів та у грубодисперсній формі.

МІДНИЙ КОЛЧЕДАН, * медный колчедан - мінерал класу сульфідів. Те саме, що й халькопірит.

МІДНІ РУДИ, * медные руды - мінерал ьні утворення з вмістом міді у кількостях, при яких її доцільно видобувати. У природі відомо близько 170 мінерал ів, які вміщують мідь. Основні з них (вміст міді від 35 до 89 %): куприт, халькозин, ковелін, азурит, борніт, халькопірит, малахіт. Мідні зруденіння відомі в Донбасі та в межах Українського щита.

МІДЬ, * медь, **copper - Cu. Хімічний елемент І групи періодичної системи Д.І.Менделеєва. Ат. н. 29. Ат.м. 63,546. Відома з давніх давен. Мідь - метал рожево-червоного кольору, ковкий і м’який; добрий провідник тепла і електрики. Хімічно малоактивний. Домішки: Ag, As, Fe, Bi, Sb, Hg, Ge. Застосовують в електротехнічній промисловості, металургії, для виготовлення хімічної апаратури тощо.

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГІЛЛЯ, * международная классификация угля - прийнята у 1954 р. Комітетом з вугілля Європейської економічної комісії ООН. М.к.в. охоплює кам’яне вугілля та антрацити і виконується за такими параметрами: виходу летких речовин на беззольну масу V^daf(%), теплоті згорання Q_s^daf, спікливості та коксівній здатності вугілля. Всього у М.к.в. встановлено 61 тип вугілля, які поєднані в 11 статистичних групах або торгових марках. Перевагою М.к.в. є те, що вона побудована у вигляді коду, проста та зручна у користуванні.

Міжнародна система одиниць, * Международная система единиц - найбільш розповсюджена система одиниць фізичних величин СІ (або SI від англійського Sistem International). Прийнята ХІ Генеральною асамблеєю з мір і ваги (1960 р.). Система складається з 7 основних (довжини - метр, маси - кілограм, часу - секунда, сили електричного струму - ампер, термодинамічної температури - кельвін, сили світла - кандела, кількості речовини - моль) і 2 додаткових (плоского кута - радіан, тілесного кута - стерадіан) та цілого ряду похідних одиниць. Перевага системи СІ в її універсальності.

МІЖШАРОВА ТОВЩА, * междуслоевая толща — при розробці потужних пластів або покладів з поділенням на шари — товща корисної копалини між шарами, що залишається при їх вийманні.

МІКРО..., *микро... - у складних словах означає: дуже малий, найдрібніший; пов'язаний з вивченням або вимірюванням дуже малих предметів, явищ, величин; у назвах одиниць вимірювання мільйонна частка.

МІКРОАМПЕР, *микроампер - одиниця сили електричного струму, мільйонна частка (10^-6) ампера.

МІКРОАНАЛІЗ, *микроанализ - сукупність методів і прийомів, за допомогою яких можна виконувати аналіз малих кількостей неорганічних та органічних речовин (від мільйонних до сотих часток грама).

МІКРОКЛІН, *микроклин, **microcline - K[AlSi₃O₈]. Породоутворюючий мінерал класу силікатів групи польових шпатів, білого, рожевого, сірого кольору. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія триклінна. Густина 2.57, твердість 6.5. На території України є на Волині та в Приазов’ї. Використовують у форфоро-фаянсовій промисловості.

МІКРОЛІТИ, *микролиты, **microlites - дуже дрібні голчасті або пластинкоподібні кристалики, які зустрічаються в основній масі ефузивних порід.

МІКРОПОРИТ, *микропорит - силікатний дрібнопористий теплоізоляційний матеріал.

МІКРОРЕЛЬЄФ, *микрорельеф - дрібні форми рельєфу, що є деталями тієї чи іншої ділянки земної поверхні (рельєф річкових заплав, рівчаків тощо).

МІКРОСИСТЕМА, *микросистема - матеріальна система з мікрочатинок (атомів, нуклонів).

МІКРОСКОП, *микроскоп - оптичний прилад для розглядання дрібних невидимих неозброєним оком предметів у збільшеному зображенні; о п т и ч н и й М. дає збільшення до 3000 раз; е л е к т р о н н и й М., в якому збільшене зображення одержують за допомогою пучків електронів, дає збілшення в десятки і сотні тисяч раз.

МІКРОСКОПІЯ, *микроскопия - сукупність методів застосування мікроскопа і способи виготовлення мікроскопічних препаратів.

МІКРОСКОПІЧНИЙ АНАЛІЗ, * микроскопический анализ - вимірювання розмірів частинок під мікроскопом і класифікація їх на групи у вузьких межах певних розмірів (для матеріалів крупністю від 50 мкм. до десятих долей мкм.).

МІКРОСТРУКТУРА, *микроструктура - будова твердих тіл (металів, гірських порід та ін.), що її можна спостерігати лише за допомогою оптичного або електронного мікроскопа.

МІКРОТИПІЯ, *микротипия - репродукція (відбиток) з фотографії, знятої через мікроскоп.

МIКРОТРIЩИНУВАТIСТЬ, *микротрещиноватость - розриви у породi, не- помiтнi неозброєним оком, якi простежуються тiльки пiд мiкроскопом, і виявляють себе при руйнуванні породи.

МІКРОФОТОГРАФІЯ, *микрофотография - фотографія (знімок), утворена фотографуванням з використанням мікроскопа для значного збільшення зображень об'єктів (наприклад, аншліфів вугілля, мінералів), що їх фотографують.

МІКСЕР, *миксер - 1) Пристрій для гомогенізації сумішей шляхом їх турбулентного перемішування. Може бути застосований для моделювання в лабораторних умовах деяких технологічних процесів збагачення корисних копалин, наприклад, масляної аґреґації вугілля. 2) Посудина для зберігання в рідкому стані чавуну. В М. усереднюються його хімічний склад і температура, а також частково видаляються домішки.

МІЛЕРИТ, *миллерит, **millerite - NiS. Мінерал нікелю. Зустрічається в гідротермальних сульфідних жилах Саксонії (ФРН), шт. Пенсильванія (США) та ін., а також у кам’яновугільних родовищах Кладю (Чехія). Рідкісний.

МІНАЛ, *минал, **minal - кінцевий член ізоморфних рядів мінерал ів, який сам може бути мінерал ом, що зустрічається в природі, наприклад Mg₂ [SiO₄] i Fe₂[SiO₄] в олівіні, але може не зустрічатися в природі в чистому вигляді, наприклад Ni₂ [SiO₄] в олівіні. Відповідає поняттю компонента (у фізико-хімічному розуміні) мінерал ів змінного складу.

МІНЕРАГРАФІЯ, *минераграфия, **mineragraphy - 1) Розділ мінерал огії, що досліджує рудні мінерали. 2) Метод дослідження руд у полірованих шліфах за допомогою рудного мікроскопа.

МІНЕРАЛ, *минерал, **mineral - природна хімічна сполука або самородний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Продукт природних процесів, що хімічно і фізично індивідуалізований у вигляді простих речовин або сполук, які утворюють мінерал ьні індивіди і мінерал ьні види. Преважають тверді М., є також рідкі (наприклад, ртуть). У природі мінерали поширені у вигляді мінерал ьних індивідів (кристалів або зерен), з яких складаються моно- або полі мінерал ьні аґреґати. Мінерал ьні індивіди з однаковою чи близькою структурою і складом відносять до мінерал ьного виду (їх нараховують від 2000 до 3000). У земній корі найпоширеніші мінерали класу силікатів та класу оксидів і гідроксидів. Найважливіші фізичні властивості мінерал у — густина, оптичні, механічні, магнетичні, електричні, термічні і люмінесцентні. Мінерали є складовими частинами гірських порід, руд та інших мінерал ьних тіл, які утворюють земну кору, мантію Землі та космічні тіла. Серед мінерал ів розрізняють породо- й рудоутворюючі, акцесорні, рідкісні та дуже рідкісні. За хімічним складом розрізняють такі М.: а) прості речовини (метали, напівметали, неметали), б) інтерметалічні сполуки; в) карбіди, вітриди, фосфіди; г) сульфіди, арсеніди, селеніди та їх аналоги (біля 13% всіх М.); д) оксиди та гідрооксиди (біля 12 % М.); е)солі кисеньвміщаючих кислот - силікати (біля 25% М.), фосфати, арсенати та ванадати (біля 18% М.), а також борати, карбонати, сульфати, нітрати, вольфрамати, молібдати, хромати, йодати; ж) галогеніди; з) органічні сполуки (солі органічних кислот, смоли, бітуми тощо). Складність і непостійність складу М. пов’язані з ізоморфізмом, радіоактивним розпадом, наявністю субмікроскопічних включень, сорбцією і т.і. Мінерали одержують і штучно. Виділяють групу космогенних мінерал ів. Досліджує мінерали наука мінерал огія.

МІНЕРАЛИ АКЦЕСОРНІ, *минералы акцессорные, **accessory minerals - мінерали, які є кількісно незначною (звичайно менше 1%), але якісно характерною складовою частиною мінерал ьних комплексів.

МІНЕРАЛИ ГОЛОВНІ, *минералы главные, **prinсipal minerals - мінерали, які є головною складовою частиною гірських порід.

МІНЕРАЛИ ШТУЧНІ, * минералы искуственные - продукти лабораторного (заводського) чи технічного процесу, які за хімічним складом, структурою й властивостями аналогічні або близькі до природних мінерал ів. На сучасному етапі у промислових масштабах одержують штучно корунд, рубін, алмаз, слюди та ін. Мінерали штучні широко застосовуються у промисловості, ювелірній справі, науці, техніці.

Дата добавления: 2015-08-20