Зречення Наполеона Бонапарта 4 страница

3. Бондар С. П. Перспективні педагогічні технології в шкільній освіті: [навч. посіб.] / С.Бондар, Л. Момот, Л. Липова, М. Головко. – Рівне: Редакційно-видавничий центр "Теніс", 2003.

4. Курилів В. Методика викладання історії: Навчальний посібник. – Львів, Торонто: Світ, 2003

5. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышен. квалифик. пед. кадров / Е. Полат, М. Бухарина, М. Моисеева, А. Петрова; под ред. Е. С. Полат. – М.: Академия, 1999.

6. Освітні технології: [навч. - метод. посібник] / О. Пєхота, А. Кіктенко, О.Любарська та ін.; за загал. ред. О. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

7. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.

8. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий: [В 2 т. Т.1.] / Г.К.Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006.

9. Студеникин М. Т. Современные технологии преподавания истории в школе: [пособие для учителей и студентов вузов] / М. Т. Студеникин. – М.: ВЛАДОС, 2007.

Методичні рекомендації

Під час розкриття першого питання необхідно детально з’ясувати сутність поняття «інноваційне навчання», відповідність і можливість його використання для позначення сучасних методик навчання історії. Друге, третє і четверте питання заняття розраховані на опрацювання студентами спеціалізованої методичної літератури, що присвячена інноваційним системам, технологіям і моделям навчання історії та розробку власних занять за цими інноваційними підходами.

Для зразка наведемо приклад розробки навчального модуля за відповідною моделлю навчання, уроків-діалогів за моделлю «діалогу культур», уроків з використанням ігор у навчанні [1]:

«Модульно-розвивальне навчання добре простежується на прикладі завершеного навчального модуля з теми «Країни Східної Європи після Другої світової війни»(11 клас).

Тема розрахована на 10 уроків по 45 хвилин, при модульному навчанні вона подаватиметься на п'яти етапах навчального модуля. Один етап цілісного навчального модуля в старших класах складається з 3-х міні модулів (ММ), кожен по 30 хвилин, тобто - 3x30 хвилин. Отже:

І. Настановчо-мотиваційний етап 1-2 ММ Настановчо-мотиваційні (2x30). 3 ММ змістово-пошуковий (1x30). 1-2 ММ УМ (2x30).

1. Актуалізація опорних знань учнів (знання за 10 клас).

2. Постановка нових навчальних цілей, стимулювання учнів щодовивчення нової теми. Використання таблиці «Країни Східної Європи в роки II світової війни».

3. Схема структури навчального модуля.

4. Введення в понятійно-термінологічне поле по темі.

5. Робота з прогнозування політичної ситуації в країнах Східної Європи після Другої світової війни.

6. Постановка сукупності навчальних проблем щодо становища країн Східної Європи з 1945 року по 90-ті роки за допомогою таблиці «Від тоталітаризму - до демократії».

7. Список рекомендованої літератури, завдання випереджаючого характеру, теми рефератів, конференції.

3 ММ Змістово-пошуковий (3 ММ 3П 1x30)

1. Постановка навчальних проблем щодо загальної характеристики становища країн Східної Європи з 1945 по 90-ті роки.

2. Пошук способів розв'язання цих проблем.

ІІ. Змістово-пошуковий етап (3 ММх30)

1. Проблемна лекція з використанням опорної схеми. Тема «Причини формування тоталітарної системи в країнах Східної Євро­пи та наростання політичної нестабільності в цих країнах в 60-90-ті роки».

2. Учнівські дослідження на зразок: «Що означає «соціалізм за радянським зразком» для країн Східної Європи?», «Чим закінчились визвольні змагання 50-х років у цих країнах?», «Провісником чого була "Празька весна" 1968 року?», «Який вплив мала «перебудова» в СРСР на країни «соціалістичної співдружності?»

3. Аналіз політичного та соціально-економічного становища в кожній країні.

4. Пошук розв'язання навчальних проблемних ситуацій щодо передумов, причин і характеру революцій 80-90-х років.

5. Аналіз ролі опозиційних сил, їх лідерів в здійсненні революцій у Східній Європі.

6. Робота над складанням таблиці: «Спільні та відмінні риси революцій 1989 і 1991 роках в країнах Східної Європи».

7. Розробка наукових версій стосовно сучасного й майбутнього становища цих країн.

ІІІ. Контрольно-смисловий та адаптивно-перетворювальний етап (1x30 КС,2x30 АП) 1 ММ - контрольно-смисловий (1x30 КС)

1. Система навчальних завдань репродуктивно-перетворювального та творчого змісту щодо:

а) розуміння причин і характеру революцій 80-90-х років в країнах Східної Європи;

б) осмислення історичного значення революцій в країнах Східної Європи для подальшого розвитку цих країн шляхом демократії і прогресу;

в) обґрунтування неминучості краху тоталітаризму перед поступом демократії.

2-3 ММ - адаптивно-перетворювальні (2x30 АП)

1. Постановка і вирішення логічних завдань за темою.

2. Захист індивідуальних творчих робіт.

3. Організація рольової гри.

4. Тестування з теми, графічний контроль.

IV. Системно-узагальнюючий етап (3x30 СУ)

1. Конференція на тему: «Крах тоталітарної системи в країнах Східної Європи і його наслідки».

2. Визначення місця теми «Країни Східної Європи в 40-90-ті роки» в навчальному курсі, її роль у формуванні світосприймання учнів.

V. Контрольно-рефлексійний етап (3 ММх30 КР)

1. Система завдань на само- та взаємооцінювання.

2. Різноваріантне оцінювання рівня оволодіння змістом теми.

3. Авторський міні-підручник учня за темою (суб'єктивні враження, думки тощо).

4. Анкетування, інтерв'ю тощо».

«Наочно сутність уроку-діалогу можна продемонструвати на прикладі циклу з чотирьох уроків з теми «Середньовічна інквізиція».

Перший урок. Введення в проблему. Старий і Новий Заповіт. Бл. Августин - передвісник інквізиції. Виникнення єресей XI століття (розповідь вчителя, бесіда).

Другий урок. Альбігойська трагедія (моделювання історичної ситуації).

Третій урок. Погляд на альбігойські події очима церкви (робота над текстами: Цезарій Гейстербахський «Хрестовий похід проти альбігойців», Бернар Клервоський «Лист до єпископів», Фома Аквінський «Про істинність католицької віри проти язичників»)

Четвертий урок. Розум і віра в середні віки (диспут).

На прикладі цього циклу простежується кілька паралелей діа­логів: діалог у культурі (світська і духовна влада, церква і єретики, погляд на інквізицію середньовічної і сучасної церкви, зіткнення суті біблійського вчення і форми його виявлення...), діалог творів учнів (питання учнів на уроках, їх тексти), діалог учителя і учня».

«Використання ігор у навчанні. Для прикладу звернемося до розробки теми «Економічний, політичний і культурний розвиток Росії в XVII столітті», створену К.О.Бахановим наприкінці 80-х років (чим пояснюється відповідна кількість годин і акценти в назвах тем уроків та їх змісті). На опрацювання теми згідно з тогочасною програмою відводилося 8 годин:

Урок №1. Економічний розвиток Росії у XVII столітті (шкільна лекція з елементами бесіди).

Урок №2. Політичний розвиток Росії у XVII ст. (комбінований урок).

Урок №3. Селянська війна під проводом Степана Разіна (шкільна лекція).

Урок №4. Селянська війна під проводом Степана Разіна (семінарське заняття).

Урок №5. Сибір у XVII столітті (гра «Клуб мандрівників», імпровізована бесіда гостей клубу - «учасників експедицій» В.Пояркова, Є.Хабарова, С. Дежньова (заздалегідь підготовлених учнів) - з глядачами - учнями класу (спілкування відбувається за допомогою аркушів із запитаннями, на які усно відповідають «мандрівники»). Урок №6. Культура Росії XVII століття (гра «Екскурсія»; клас поділяється на групи «ексурсоводів» - тих, хто готує за допомогою слайдів, ілюстрацій імпровізовані екскурсії по залах «Живопис Росії XVII століття», «Усна народна творчість», «Розвиток наукових знань і техніки», «Школа і освіта», «репортерів» - тих, хто складає письмові репортажі із залів музею, «дослідників» -тих, хто добирає факти для виконання завдань, що пропонуються класу на початку уроку).

Урок №7. Резервний (гра «Мандрівка по карті». Учні поділяються на три команди, які здійснюють подорож по карті, розповідаю­чи про історичні подіїXVII століття, пов'язані з визначеними в маршрутному листі населеними пунктами: 1. Київ - Ніжин - Калуга - Москва - Ярославль - Вологда - Архангельск; 2. Псков — Новгород - Москва - Нижній Новгород - Казань - Самара - Саратов - Царицин — Астрахань; 3. Смоленськ - Москва - Нижній Новгород - Солікамськ - Ірбіт - Сибір).

Урок №8. Бліц-залік (командне змагання: учням пропонується відповісти на запитання діафільму «Из истории России XVII века», клас поділяється на дві рівні за силами команди, заво­диться шаховий годинник на 15 хвилин для кожної команди. Програє та команда, в якої раніше впаде прапорець на годин­нику. Запитання ставляться конкретним учням, в разі їх мов­чання допомагає команда, але витрачається час. Якщо ко­манда не має відповіді, відповідають суперники, але за раху­нок часу суперників)».

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

1. Актуальні проблеми сучасної методики навчання історії в школі

2. Види наочності на уроках історії

3. Види позакласної роботи з історії

4. Головні прийоми вивчення теоретичного матеріалу

5. Державний стандарт середньої загальної освіти в Україні у галузі „Суспільствознавство” (Історія)

6. Дидактичні пошуки першої третини ХХ ст.

7. Загальна характеристика історичних карт та їх застосування на уроках

8. Застосування педагогічних технологій під час навчання історії

9. Застосування умовно-графічної наочності на уроці

10. Зв’язок методики навчання історії з іншими науками

11. Історичні документи та їх види. Можливості використання історичних джерел на уроках історії.

12. Класифікація навчальних умінь та компетентностей учнів

13. Компетентнісно-орієнтоване навчання історії

14. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

15. Лабораторно-практичні роботи з історії

16. Мета сучасної шкільної історичної освіти

17. Методи наукового дослідження шкільного навчання історії

18. Методика навчання історії в радянській школі

19. Методика навчання історії як галузь педагогічної науки. Задачі й функції методики навчання історії

20. Методика формування вмінь учнів на уроках історії

21. Нестандартні уроки з історії

22. Нова освітня парадигма як теоретична основа навчання історії в школі

23. Основні прийоми викладу головних історичних фактів

24. Повторювально-узагальнювальний урок історії

25. Проблемний виклад навчального матеріалу

26. Проектна діяльність на уроках історії

27. Просторова (картографічна) компетентність та методика її формування на уроках історії

28. Розвиток в учнів інтересу до історії

29. Розвиток в учнів критичного мислення під час навчання історії

30. Розвиток історичного мислення на уроках історії

31. Розвиток методики навчання історії у ХVІІІ – ХІХ ст.

32. Розвиток мовлення учнів на уроках історії

33. Розвиток пам’яті учнів на уроках історії

34. Розвиток уваги учнів на уроках історії

35. Роль підручника у підготовці вчителя до занять. Прийоми роботи учнів з матеріалом підручника.

36. Структура історичного матеріалу. Методика формування історичних понять

37. Структурні ланки комбінованого уроку історії

38. Структурно-функціональний аналіз навчального матеріалу з історії

39. Сучасна схема вітчизняної та всесвітньої історії як основа структурування змісту історичної освіти

40. Технічні засоби навчання та комп’ютер на уроках історії

41. Урок контролю, перевірки та обліку знань з історії

42. Уроки історії у школі та їх класифікація

43. Учбові тести та їх використання у навчанні історії в школі

44. Формаційний підхід та його вплив на методику навчання історії

45. Формування хронологічної компетентності учнів

46. Характеристика вступного уроку та уроку вивчення нового матеріалу

47. Цивілізаційний підхід та його вплив на методику навчання історії

48. Шкільна лекція та семінар у навчанні історії

49. Шкільна програма з історії (загальна характеристика структурних компонентів)

50. Шкільний підручник з історії та його функції. Структура сучасного підручника з історії

51. Використовуючи обидва способи формування понять, продемонструйте роботу вчителя з формування в учнів 6 класу поняття „держава”

52. Виходячи із змісту одного з параграфів підручника з історії середніх віків розробити можливі варіанти формулювання мети уроку. Визначити чинники, від яких залежать конкретизація мети уроку

53. Виявити основні типи завдань, що запропоновані автором зошита з історії стародавнього світу. Дайте оцінку загальному спрямуванню завдань зошита.

54. Дайте характеристику основним структурним компонентам одного з підручників з історії стародавнього світу

55. До запропонованого документа складіть три комплекси завдань різного рівня складності для самостійної роботи учнів 7 класу.

56. Запропонуйте декілька варіантів проблемного викладу матеріалу з історії середніх віків

57. Здійсніть аналіз уроку історії за його планом-конспектом

58. Здійсніть структурно-функціональний аналіз навчального матеріалу одного з параграфів підручника з історії стародавнього світу

59. На основі аналізу одного з параграфів підручника з історії стародавнього світу Ф.П.Коровкіна (1989) виявити прояви у ньому формаційного підходу і запропонувати варіанти використання цього підручника на сучасному уроці.

60. На прикладі конкретної теми охарактеризуйте основні прийоми викладу головних історичних фактів

61. На прикладі однієї теми з історії середніх віків (7 клас) покажіть основні шляхи підвищення інтересу учнів до вивчення історії

62. На прикладі поняття „історичне джерело” покажіть методику формування поняття у 6 класі загальноосвітньої школи

63. Порівняйте виклад з однієї теми у різних підручниках. Виберіть той підручник, який найбільш відповідає вашим запитам як вчителя. Свій вибір обґрунтуйте

64. Розробіть 5-6 варіантів тестових завдань з однієї теми з історії України (7 клас)

65. Розробіть завдання тематичного оцінювання учнів 6 класу з історії стародавнього світу початкового, середнього, достатнього та високого рівнів

66. Розробіть комплекс завдань (5-7), які б передбачали різні прийоми роботи учнів з параграфом підручника з історії середніх віків

67. Розробіть комплекс завдань з однієї навчальної теми з історії середніх віків (5-7 завдань різних видів), спрямованих на формування в учнів картографічних умінь

68. Розробіть комплекс завдань з однієї навчальної теми з історії стародавнього світу (5-7 завдань різних видів), спрямований на формування в учнів хронологічних умінь

69. Розробіть пам’ятку для кращого запам’ятовування учнями матеріалу параграфу з історії середніх віків.

70. Розробіть пам’ятку для учня 6 класу із самостійного вивчення військового конфлікту

71. Розробіть пам’ятку для учня 7 класу із самостійного вивчення діяльності історичної постаті

72. Складіть 5-7 проблемних завдань різних видів з однієї навчальної теми з історії України з найдавніших часів до середини ХVІ ст. (7 кл.)

73. Складіть план-конспект повторювально-узагальнювального уроку з історії стародавнього світу

74. Складіть стислий план-конспект комбінованого уроку з однієї з тем з історії середніх віків

75. Скласти розгорнуте тематичне планування навчальної теми з історії стародавнього світу

Список основної літератури

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984.

2. Аппанович Н.И., Полторак Д.И. Кабинет истории и обществоведения в средней школе. – М., 1982.

3. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.

4. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України. – К., 1996.

5. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К., 2000.

6. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

7. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія] / К. Баханов. – Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005.

8. Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя, 2002.

9. Борзова Л.П. Игры на уроке истории. – М., 2001.

10. Вагин А.А. Методика обучения истории. – М., 1972.

11. Вяземский Е.Е., Стрелова О.Ю. Методика преподавания истории в школе. – М., 2001.

12. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М., 1988.

13. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. – М., 1969.

14. Дайри Н.Г. Основное усвоить на уроке. – М., 1987.

15. Демиденко В.К. Психологія засвоєння історії учнями. – К., 1970.

16. Енциклопедія освіти / [Акад. пед. наук України; відповід. ред. В. Г. Кремень ]. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

17. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор – укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009.

18. Запорожец Н.И. Развитие умений и навыков учащихся в процессе обучения истории (ІV – VІІІ кл.). – М., 1978.

19. Захарова Е.Н. Методические рекомендации к изучению истории в 10 классе. – М., 2001.

20. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: [метод. посібник] / Авт.- уклад.: О.Пометун, Л. Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002.

21. Концептуальні засади сучасної шкільної історичної освіти. Збірник документів і наукових праць / За ред. К.О. Баханова. Бердянськ: БДПУ, 2007.

22. Короткова М.В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – М., 2001.

23. Короткова М.В. Наглядность на уроке истории. – М., 2000.

24. Короткова М.В., Студеникин М.Т. Методика обучения истории в схемах, таблицах, описаниях. – М., 1999.

25. Короткова М.В., Студеникин М.Т. Практикум по методике преподавания истории в школе. – М., 2000.

26. Лебенгруб П.С. О повторении на уроках истории СССР в VІІ – Х классах. – М., 1987.

27. Лебідь В.О., Лебідь Т.І. Методика викладання історії в загальноосвітній школі. – Херсон, 1999.

28. Левітас Ф.Л.,Салата О.О. Методика викладання історії. Посібник учителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2006.

29. Лернер И.Я. Развитие мышления учащихся в процессе обучения истории. – М., 1982.

30. Методика обучения истории в средней школе. – М., 1978. – Ч.1,2.

31. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1986.

32. Никифоров Д.Н., Скляренко С.Ф. Наглядность в преподавании истории и обществоведения. – М., 1978.

33. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К.: Генеза, 2006.

34. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.

35. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: [в 2 т.] / Г. К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2006.

36. Степанищев А.М. Методический справочник учителя истории. – М., 2000.

37. Студеникин М.Т. Методика преподавания истории в школе. – М., 2002.

38. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі: Колективна монографія / К.Баханов, С.Баханова та ін. / За заг. ред. проф. К.Баханова. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 520с.

39. Треф’як Я. Методика краєзнавчої роботи в національній школі. – Івано-Франківськ, 2002.

40. Удод О.А. Історія: осягнення духовності. – К., 2001.

41. Українська історична дидактика. – К., 2000.

Дата добавления: 2015-08-20