Зречення Наполеона Бонапарта 2 страница

Росія прагнула приєднати до своєї території Велике герцогство Варшавське. Російський імператор пообіцяв відновити в Польщі місцеві закони й прийняти конституцію. Проти цього наміру рішуче виступали Велика Британія та Австрія. Прагнучи зберегти в Європі суперництво Австрії й Пруссії, які виконували б роль противаги одне іншому, Росія підписала таємну угоду з Пруссією про передачу їй Саксонії. Проти російсько-прусського союзу виступили Велика Британія, Австрія й Франція, які в грудні 1814 р. підписали таємний договір про спільні дії проти Пруссії й Росії. Австрія прагнула посилити свій вплив на німецькі держави і була супротивником їхнього об’єднання.

4.2. Рішення Віденського конгресу

У березні 1815 р. робота конгресу була перервана звісткою про нову спробу Наполеона повернути владу. Однак, напередодні Ватерлоо, 9 червня 1815 р. представниками Австрії, Великої Британії, Росії, Пруссії, Швеції й Португаліїбув підписаний головний документ конгресу – «Заключний генеральний акт».У наступні роки до нього приєдналися ще 33 європейські держави.

Основні положення «Заключного генерального акту»

Франція була зобов’язана відновити свої кордони, що існували до 1792 р.

Бельгія й Голландія об’єднувалися в Нідерландське королівство.

Італія була розділена, було відновлено Сардинське королівство (П’ємонт), до складу якого були включені Савойя, Ніцца й територія Генуезької республіки.

Австрія відмовилася від Австрійських Нідерландів (Бельгії) і замість них одержала Галичину й Далмацію, відновила свою владу у Венеції й Ломбардії.

Пруссія одержала майже половину території Саксонії, більшу частину Вестфалії, Рейнську область і Померанію.

Велика Британія отримала Мальту, Маврикій, Тринідад, Тобаго, Капську область у Африці, Цейлон, установила протекторат над Іонічними островами.

Росія приєднала Царство Польське, Фінляндію й Бессарабію.

Був створений Німецький союз у складі 34 держав й 4 вільних міст.

З 19 швейцарських кантонів була утворена Швейцарська конфедерація, що одержала гарантію «вічного нейтралітету».

Норвегія, що належала Данії – союзниці Наполеона, була приєднана до Швеції.

4.3. Підписання другого Паризького мирного договору

Другий Паризький мирний договір, підписаний 20 листопада 1815 р. представниками Великої Британії, Росії, Австрії, Пруссії із Францією, повернув кордони цієї держави до стану на 1790 р. Франція зобов’язалася повернути ряд прикордонних територій Нідерландам, Пруссії, Австрії, Швейцарії й Сардинії. Крім того, вона мала виплатити репарації в розмірі 700 млн. золотих франків, а її територію на 5 років окупували армії союзників. Підлягали поверненню всі історичні цінності, вивезені з країн Європи Наполеоном під час його походів.

Питання й завдання

I. Для перевірки знань

1. Які були плани Наполеона перед війною з Росією?

2. Які були плани російського й французького командування перед Бородінським

боєм? Яка роль цього бою у війні 1812 р.?

3. Чим можна пояснити крах Наполеона в Росії?

4. За яких обставин Наполеон прийшов до влади після вислання на о. Ельба?

II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Назвіть основні причини війни Франції й Росії.

2. Які події у Вітчизняній війні 1812 р. вплинули на її результат?

3. Які зміни відбулися у Франції після першої реставрації Бурбонів?

4. З якою метою був скликаний Віденський конгрес? Які його основні рішення?

Віденський конгрес зафіксував нове співвідношення сил у Європі та сприяв реставрації монархій. Зберігалася роздробленість Італії й Німеччини.

Найбільший вплив у Європі мали Велика Британія, Росія, Пруссія та Австрія.

III. Для обговорення в групі

1. Чим, на Ваш погляд, відрізнялася армія французів 1812 р. від армії часів Французької революції? Якими обставинами були викликані ці зміни?

2. Ш. М. Талейран говорив про Бурбонів: «Вони нічого не забули й нічому не навчилися». Як Ви думаєте, який зміст він вкладав у ці слова?

3. Після битви під Ватерлоо Наполеону пропонували озброїти ремісників і бідноту, створити з них численні загони Національної гвардії й установити диктатуру. Як Ви думаєте, чому Бонапарт відмовився це зробити?

5. На Віденському конгресі французький дипломат Ш. М. Талейран запропонував повернути всі держави до кордонів 1792 р., що існували до початку революційних війн. Хоча держави-переможниці прагнули до відновлення дореволюційних порядків, вони не прийняли цієї пропозиції. Як Ви думаєте, чому пропозиція Франції не була прийнята?

6. В сучасній Франції переможцем Бородінського бою вважають Наполеона. Як Ви думаєте, яка зі сторін здобула перемогу в цій битві?

7. Які події прискорили й зумовили крах наполеонівської імперії?

IV. Робота з історичними термінами й поняттями, географічними назвами

1. Виберіть географічні назви, пов’язані з поразками Наполеона у 1813–1815 рр.

(Лейпциг, Аустерліц, Бородіно, Ватерлоо, Прейсіш-Ейлау, Трафальгар).

2. Поясніть терміни й поняття: «континентальна блокада», «сто днів».

V. Творчі завдання

Письменник Ю. Олеша писав: «Наполеон пережив свою епоху, однак приваблива сила його долі ще довго буде розбурхувати голови, бо вона є не чим іншим, як символом людського життя з її молодістю й устремлінням у майбутнє».

Як Ви думаєте, чи можна говорити про Наполеона як про особистість, яка багато в чому персоніфікувала свою епоху? Чому у наш час до його особи прикута загальна увага й навіть замилування великої кількості людей?

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ДАТИ

24 червня 1812 р..........................................вторгнення армії Наполеона в Росію

7 вересня 1812 р...........................................Бородінський бій

16–19 жовтня 1813 р...................................бій під Лейпцигом

квітень 1814 р..............................................перша реставрація Бурбонів

вересень 1814 р. – червень 1815 р.............робота Віденського конгресу

20 березня – 22 червня 1815 р...................«Сто днів» Наполеона I

18 червня 1815 р..........................................битва під Ватерлоо

Тема 2. Методика формування умінь учнів

(2 год.)

Мета: ознайомлення з основними видами умінь учнів під час навчання історії у школі та методикою їх формування.

План

1. Уміння: сутність поняття та класифікація.

2. Методика формування умінь учнів.

2.1. Методика формування вміння порівнювати історичні процеси

2.2. Методика формування вміння характеризувати історичну постать

2.3. Методика формування вміння аналізувати воєнні конфлікти.

3. Пізнавальні завдання та їх роль у формуванні умінь учнів.

Реферати:

1. Методика формування вміння ідентифікувати себе в історичному просторі

2. Методика формування вміння характеризувати пам’ятки культури

Питання для самостійної роботи:

1. Вправи та їх роль у навчанні історії

2. Типологія пізнавальних завдань

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С.112-116, 129-144.

2. Баханов К.О. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія]. – Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2005.

3. Баханов К.О. Історія середніх віків. Робочий зошит учня 7 кл. – К., 1998.

4. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до ХVІ ст. Робочий зошит учня 7 класу. – К., 1998.

5. Запорожец Н.И. Развитие умений и навыков учащихся в процессе обучения истории (ІV – VІІІ кл.). – М., 1978. – Гл. ІІ

6. Малій О.В. Історія стародавнього світу. Робочий зошит учня 6 кл. – К., 1998.

7. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К.: Генеза, 2006.

Методичні рекомендації

Ознайомившись з дидактичною і методичною літературою, необхідно визначити сутність поняття «уміння» й порівняти його з поняттям «прийом навчальної діяльності» та «навчальна навичка». Виявити основні групи загальнонавчальних та спеціальноісторичних умінь і проілюструвати їх конкретними прикладами. Для наочності відбити результати роботи у структурній схемі.

Уміння учнів при вивченні теми

		Загально навчальні	УМІННЯ УЧНІВ	Спеціально історичні

Розкриваючи друге питання, необхідно визначити основні етапи формування умінь та діяльність, що відбувається на кожному з них. Відповідно до визначених етапів слід розписати: 1) послідовність формування уміння складати простий план параграфу підручника або його частини у 6 класі (історія стародавнього світу); 2) послідовність формування уміння давати характеристику історичної особи на прикладі історії середніх віків (7 кл.). Особливу увагу слід звернути на перший етап формування уміння та скласти пам’ятку учневі, у якій у вигляді стислих рекомендацій визначається орієнтовна основа уміння.

Виходячи з того, що уміння учнів формуються під час розв’язання пізнавальних завдань та вправ, при підготовці до третього питання варто з’ясувати різницю між пізнавальними завданнями та вправами, визначити типи пізнавальних завдань і добрати до кожного типу завдань відповідні приклади, скориставшись робочими зошитами або створивши власні.

Тема 3. Формування хронологічної та картографічної (просторової) компетентностей учнів

(4 год.)

Мета: ознайомлення з основними прийомами формування хронологічних та картографічних компетентностей, вироблення вміння складати картографічні й хронологічні завдання.

План

1. Хронологічна компетентність. Сутність поняття. Види пізнавальних завдань, спрямованих на формування компетентності орієнтування в часі (5-11 класи).

2. Картографічна (просторова) компетентність. Сутність поняття. Типологія пізнавальних картографічних завдань (5-11 класи).

Реферати:

1. Робота з картою на уроці історії

2. Хронологічні задачі на уроках історії.

Питання для самостійної роботи:

1. Види картографічної наочності

2. Прийоми запам’ятовування історичних дат.

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С. 116-120.

2. Баханов К.О. Історія середніх віків. Робочий зошит учня 7 кл. – К., 1998.

3. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до ХVІ ст. Роб. зош. уч. 7 кл. – К., 1998.

4. Гора П.В. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. – М., 1988. – С.98-115.

5. Десятов Д. Л. До питання про розвиток хронологічних компетенцій учнів / Д.Десятов // Історія та правознавство. – 2006. – №15 – С.2–6.

6. Малій О.В. Історія стародавнього світу. Робочий зошит учня 6 кл. – К., 1998.

7. Мирошниченко В.О. Предметна компетентність учнів як ключовий орієнтир сучасного навчання історії у школі // Історія та правознавство. – 2007. – №32. – С. 2–5.

8. Никифоров Д.Н., Скляренко С.Ф. Наглядность в преподавании истории и обществоведения. – М., 1978.

9. Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – №6. – 2007. – С.3–12

10.Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К., 2006.

11. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі: Колективна монографія / К.Баханов, С.Баханова та ін. / За заг. ред. проф. К.Баханова. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 520с. Фідря О. Чи можливо зрозуміти історію? (Методологія історії та формування хронологічних і просторових компетенцій учнів) / О.Фідря // Історія в школах України. – 2004. – №5 – С.2–7.

Методичні рекомендації

Для кращого розуміння сутності хронологічних та картографічних компетентностей необхідно ознайомитися з різновидами та послідовністю засвоєння пізнавальних дій, на яких вони будуються. Тому слід заповнити таблицю, скориставшись шкільною програмою, узагальненнями з книги «Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе» (с.117, 118)

Клас

Хронологічна компетентність (складні уміння)

Картографічна компетентність (складні уміння)

Для розкриття другої частини питань, пов’язаних з визначенням основних видів хронологічних і картографічних завдань, варто проаналізувати завдання, подані у робочих зошитах для учнів 6-9 класів, спробувати додати власні й, таким чином, зробити перелік тих, що, на ваш погляд, найбільше використовуються в практиці навчання історії.

Тема 4. Формування логічної та інформаційної компетентностей учнів

(4 год.)

Мета: ознайомлення з основними прийомами формування логічної та інформаційної компетентностей, вироблення вміння складати завдання, що спрямовані на їх розвиток.

План

1. Логічна компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування (5-11 класи).

2. Інформаційна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування інформаційної компетентності (5-11 класи).

Реферати:

1. Робота з документом на уроці історії.

2. Логіко-аналітичні завдання на уроках історії.

Питання для самостійної роботи:

1. Види історичної інформації.

2. Прийоми розвитку логічних умінь учнів під час навчання історії.

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С. 116-120.

2. Баханов К.О. Історія середніх віків. Робочий зошит учня 7 кл. – К., 1998.

3. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до ХVІ ст. Роб. зош. уч. 7 кл. – К., 1998.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук ]. – К.: "К.І.С.", 2004. –112 с.

5. Малій О.В. Історія стародавнього світу. Робочий зошит учня 6 кл. – К., 1998.

6. Мирошниченко В.О. Предметна компетентність учнів як ключовий орієнтир сучасного навчання історії у школі // Історія та правознавство. – 2007. – №32. – С. 2–5.

7. Мирошниченко В. О. Історичні компетентності сучасних десятикласників: моніторинговий аспект / В. О. Мирошниченко // Збірник наукових праць БДПУ (педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2009. – С. 221–228

8. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі: Колективна монографія / К.Баханов, С.Баханова та ін. / За заг. ред. проф. К.Баханова. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 520с.

9. Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – №6. – 2007. – С.3–12

10. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К., 2006.

11. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-11 кл. // Історія в школах України. – 2001. - № 4. – С.4-15, №5. – С.2-16

Методичні рекомендації

Для кращого розуміння сутності логічної та інформаційної компетентностей необхідно ознайомитися з різновидами та послідовністю засвоєння пізнавальних дій, на яких вони будуються. Тому слід заповнити таблицю, скориставшись шкільною програмою

Клас

Логічна компетентність (складні уміння)

Інформаційна компетентність (складні уміння)

Для розкриття другої частини питань, пов’язаних з визначенням основних видів специфічних завдань, варто проаналізувати завдання, подані у робочих зошитах для учнів 6-9 класів, спробувати додати власні й, таким чином, зробити перелік тих, що, на ваш погляд, найбільше використовуються в практиці навчання історії.

Тема 5. Формування мовленнєвої та аксіологічної компетентностей учнів

(4 год.)

Мета: ознайомлення з основними прийомами формування мовленнєвої та аксіологічної компетентностей, вироблення вміння складати завдання, що спрямовані на їх розвиток.

План

1. Мовленнєва компетентність та види пізнавальних завдань, спрямованих на її формування (5-11 класи).

2. Аксіологічна компетентність. Типологія пізнавальних завдань орієнтованих на формування компетентності цінностей (5-11 класи).

Реферати:

1.Робота над формуванням ціннісних орієнтирів учня.

2. Дискусії, дебати, конференції на уроках історії.

Питання для самостійної роботи:

1. Прийоми розвитку уміння вільно висловлювати власні судження ціннісного характеру і переконливо їх аргументувати.

2. Прийоми розвитку уміння описувати історичні події, явища.

3. Прийоми розвитку уміння рецензування відповідей інших учнів.

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С. 116-120.

2. Баханов К.О. Історія середніх віків. Робочий зошит учня 7 кл. – К., 1998.

3. Баханов К.О. Історія України з найдавніших часів до ХVІ ст. Роб. зош. уч. 7 кл. – К., 1998.

4. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / [під заг. ред. О. В. Овчарук ]. – К.: "К.І.С.", 2004. –112 с.

5. Малій О.В. Історія стародавнього світу. Робочий зошит учня 6 кл. – К., 1998.

6. Мирошниченко В.О. Предметна компетентність учнів як ключовий орієнтир сучасного навчання історії у школі // Історія та правознавство. – 2007. – №32. – С. 2–5.

7. Мирошниченко В. О. Історичні компетентності сучасних десятикласників: моніторинговий аспект / В. О. Мирошниченко // Збірник наукових праць БДПУ (педагогічні науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2009. – С. 221–228

8. Никифоров Д.Н., Скляренко С.Ф. Наглядность в преподавании истории и обществоведения. – М., 1978.

9. Пометун О. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті / О. Пометун // Історія в школах України. – №6. – 2007. – С.3–12

10. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К., 2006.

11. Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі: Колективна монографія / К.Баханов, С.Баханова та ін. / За заг. ред. проф. К.Баханова. – Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2012. – 520с.

Методичні рекомендації

Для кращого розуміння сутності мовленнєвої та аксіологічної компетентностей необхідно ознайомитися з різновидами та послідовністю засвоєння пізнавальних дій, на яких вони будуються. Тому слід заповнити таблицю, скориставшись шкільною програмою

Клас

Мовленева компетентність (складні уміння)

Аксіологічна компетентність (складні уміння)

Для розкриття другої частини питань, пов’язаних з визначенням основних видів специфічних завдань, варто проаналізувати завдання, подані у робочих зошитах для учнів 6-9 класів, спробувати додати власні й, таким чином, зробити перелік тих, що, на ваш погляд, найбільше використовуються в практиці навчання історії.

Тема 6. Урок історії: підготовка, типологія, аналіз

(4 год.)

Мета: ознайомлення із структурою уроків різних типів, закріплення уміння складати плани й конспекти уроків, визначення цілей навчальних занять.

План

1. Сутність підготовки вчителя до уроку історії

2. Типи уроків історії

3. План і конспект уроку історії

4. Аналіз уроку історії

Реферати:

1. Класифікації аналізу уроку

2. Характеристика планів та конспектів уроків з історії

Питання для самостійної роботи:

1. Типологія уроків історії в середній школі.

2. Методичні аспекти вивчення нового матеріалу на уроці

3. Комбінований урок і його структурно-змістовний компонент

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. - М., 1984. – С.216-242.

2. Андрієвська Н.В., Бернадський В.М. Методика викладання історії в семирічній школі. – К.: Рад школа. – 1948.

3. Баханов К.О. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник. – Запоріжжя, 2002. – С.86-87.

4. Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. – М., 1972.

5. Гора П. Повышение эффективности обучения истории в средней школе. - М., 1988. - 64-71.

6. Грицевский И.М., Грицевская С.О. От учебника - к творческому замыслу урока. – М., 1990.

7. Зиновьев М. А. Основные вопросы методики преподавания истории / М. А. Зиновьев – Ленинград: Изд. Академии пед. наук РСФСР, 1948.

8. Карцов В. Г. Методика преподавания истории СССР в начальной школе / В. Г. Карцов – М.: Учпедгаз, 1951.

9. Короткова М.В. Методика обучения истории в схемах, таблицях, описаниях: практ. пособ. для учителей / М.В. Короткова, М.Т. Студеникин. – М.: ВЛАДОС, 1999.

10. Озерский И.З. Начинающему учителю истории. – М., 1981.

11. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. Пометун, Г. Фрейман – К., 2006

Методичні рекомендації

Перше питання вимагає ознайомлення з основними етапами підготовки вчителя до уроку і відпрацювання алгоритму діяльності вчителя, для чого необхідно у вигляді стислих тез (правил) сформулювати основні вимоги до підготовки в логічній послідовності. У разі ускладнення, спробуйте розпочати із заповнення таблиці «Функції та етапи підготовки уроку історії»

Функції	Етапи	Дії та зміст
Гностична
Конструктивна
Організаційна
Інформаційна
Контрольна
Коригуюча

Для підготовки другого питання необхідно пригадати найпоширеніші класифікації уроків за провідним методом (В.М. Бернадський), за переважаючим характером діяльності учнів (О.О.Вагін, О.І.Стражев), за співвідношенням структурно-змістовних компонентів уроку (М.О.Зинов’єв, В.Г.Карцов, П.С.Лейбенгруб, П.В.Гора). Взявши для прикладу одну з тем курсу історія стародавнього світу, необхідно написати розгорнутий план кожного з уроків відповідно до загальновизнаної структури та визначеного типу уроку, використавши останню класифікацію уроків. Розгляд третього питання починається з обговорення запропонованих студентам планів уроків і продовжується спільним аналізом заздалегідь підготовленого конспекту уроку. Результатом аналізу має стати вироблення загальних вимог до структури та веденні конспекту уроку. Вивчення наступного питання доцільно розпочинати з вироблення загальних підходів до аналізу уроку. Для цього кожний студент повинен підготувати власний варіант головних питань, за якими аналізується урок, і бути готовим аналізувати урок за його конспектом. Завершується заняття обговоренням виявлених типових помилок молодих вчителів при підготовці й проведенні уроків історії.

Тема 7. Навчальні заняття з історії та методика їх проведення

(4 год.)

Мета: ознайомлення з різними видами навчальних занять з історії та головними вимогами їх застосування в практиці шкільного навчання.

План

1. Шкільна лекція та шляхи її вдосконалення

2. Семінар і методика його проведення

3. Лабораторно-практичні роботи з історії

4. Проектна та ігрова діяльність на уроках історії

Питання для самостійної роботи:

1. Нетрадиційні уроки історії

2. Групова робота на уроках історії

Література:

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі: [монографія]. – Запоріжжя: Просвіта, 2004.

2. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи у викладанні історії України. – К., 1996.

3. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор – укладач Н.П.Наволокова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009

4. Клименко А.В. Лекции и семинары в преподавании истории // Преподавание истории в школе. – 1998. - №3

5. Кузьменко О. Урок-семінар // Історія в школах України. – 2001. - №2. – С.29-32, №6.- С.28-31, 2002. - № 1. С.37-40, №2. – С.23-27

6. Кулагин Г.А. Сто игр по истории. – М., 1983.

7. Мачехина О. Ролево-игровое проектирование в свете компетентностного подхода в образовании / О. Мачехина // Преподавание истории в школе. – 2007. – №5.– С.13–16.

8. Мирошниченко В.О. Методика застосування проектної технології у процесі навчання історії в 10-му класі: дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / В.О. Мирошниченко – Бердянськ, 2010.

9. Мирошниченко В.О. Організація проектної діяльності учнів на уроках історії в 10-му класі / За заг. ред. К. О. Баханова. – Х.: Вид. група "Основа", 2009.

10.Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О. Пометун, Л. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.

11.Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: [наук.-метод. посібник / за ред. С. Шевцової, І. Єрмакова]. – К.: Департамент, 2008.

12.Хомич В. Групові форми роботи на уроках історії (Методичні рекомендації) // Історія України. – 2000. - №39. – С.10–12.

Методичні рекомендації

Семінарське заняття проводиться у вигляді захисту рефератів, тематика яких зумовлена планом семінарського заняття. Для закріплення пропонуються такі завдання:

- розробити лабораторно-практичну роботу з історії середніх віків, користуючись базою шкільного підручника

- скласти розгорнутий план і комплекс анотацій учнівського змагання з історії стародавнього світу

- розробити схему виконання навчального проекту з новітньої історії.

Тема 8. Повторення, узагальнення та оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках історії

(2 год.)

Мета: розкриття на конкретних прикладах змісту, функцій повторення й оцінювання навчальних досягнень, формування вміння планувати повторення й перевірку

План

1. Повторення й узагальнення на уроках історії

2. Методика виявлення рівня компетентності учня

Реферати:

1. Індивідуальний контроль за навчальною діяльністю учнів

2. Повторювально-узагальнювальний урок історії

3. Структурно-логічні схеми як засіб узагальнення навчального матеріалу на уроках історії

Питання для самостійної роботи:

1. Вимоги до контролю над навчальною діяльністю учня

2. Закріплення на уроках історії

Література:

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. – М., 1984. – С.252-266

2. Баханов К.О. Організація особистісно орієнтованого навчання. Порадник молодого вчителя історії. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.

Дата добавления: 2015-08-20