Прокурорського реагування

За результатами перевірки скласти довідку (доповідну записку), в якій висвітлити виявлені порушення вимог законодавства про охорону об’єктів та територій природно-заповідного фонду. У резолютивній частині внести пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених при перевірці, за наявності підстав, вжити заходи прокурорського реагування.

Порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність (ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у:

-нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

-здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

-організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

-невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

-порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

-порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

-перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

-псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

-самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

За виявленими порушеннями закону прокурор вживає заходи до їх усунення і поновлення порушених прав громадян, усунення порушень та умов, що їм сприяють, притягнення винних до відповідальності, використовуючи повноваження, передбачені ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”.

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи (ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»).

При цьому слід звернути увагу, що відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Харківського міської ради щодо офіційного тлумачення положень Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб’єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Акти органів місцевого самоврядування ненормативної дії (ті, що передбачають конкретні приписи, звернення до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію) не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Рішення Конституційного суду України від 16.04.09 № 7 рп).

Припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. (ст. 22 Закону України «Про прокуратуру»).

Припис вноситься лише за наявності одночасно двох підстав: очевидності порушення закону і можливості настання істотної шкоди, якщо воно не буде негайно усунуте.

Подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вноситься прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженням усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів до усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Дисциплінарне провадження порушується прокурором щодо посадових осіб за невиконання або неналежне виконання ними своїх обов’язків шляхом винесення відповідної постанови (ст. 24 Закону України «Про прокуратуру»).

За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, а також проступок, який дискредитує особу як державного службовця, чи державний орган, у якому він працює, до державного службовця, крім дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 147 КЗпП, можуть бути застосовані такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду (ст. 14 Закону України «Про державну службу»).

У разі порушення закону посадовою особою або громадянином прокурор, його заступник, залежно від характеру порушення закону, виносить мотивовану постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення (ст. 250 КУпАП, ст. 24 Закону України «Про прокуратуру»), зокрема:

-самовільне випалювання рослинності або її залишків (ч.2 ст. 77-1 КУпАП);

-порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах (ч.2 ст. 88-1 КУпАП);

-порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУпАП);

-порушення правил охорони і використання пам’яток історії та культури (ст. 92 КУпАП);

-невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188-5 КУпАП).

Провадження про адміністративне правопорушення порушується також щодо посадових осіб, винних у залишенні без розгляду протесту, припису, подання прокурора або ненаданні відповіді на них (ст.185-6 КУпАП).

При вчиненні посадовими особами контролюючих органів, які є державними службовцями, корупційних дій, вони можуть бути за протоколом прокурора притягнуті судом до адміністративної відповідальності.

Крім того, до суб’єктів адміністративних порушень може бути застосований такий засіб впливу, як обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємства, установи, організації незалежно від форм власності (такий порядок затверджений постановою Верховної Ради України від 29.10.1992).

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. За правопорушення у галузі охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду України застосовується кримінальна відповідальність у випадках:

- самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ч.ч 1-4 ст. 197-1 КК України);

- порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки (ч.2 ст. 240 КК України);

- незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах (ст. 246 КК України);

- порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України (ч.1 ст. 248 КК України);

-умисного знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду (ст. 252 КК України);

-самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника (ст.356 КК України);

- зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України);

- перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК України);

- невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ст.367 КК України).

Зазначений перелік адміністративної та кримінальної відповідальності не є вичерпним.

Цивільно-правова відповідальність – це відповідальність підприємств, установ, організацій та громадян за збитки, завдані ними внаслідок порушення природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, в розмірах та порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України» від 21.04.98 N 521 здійснюється розрахунок розміру шкоди, заподіяноїприродним комплексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду юридичними і фізичними особами внаслідок:

- незаконної рубки або пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту;

- пошкодження деревних видів рослин і таких, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту;

- знищення або пошкодження лісових культур, молодняку природного походження, самосіву на площах, призначених для лісовідновлення, сіянців і саджанців у розсадниках та на плантаціях, газонів і квітників;

- знищення або пошкодження трав'яного покриву;

- незаконного збору (або знищення) дикорослих нижчих і вищих трав'янистих рослин, їх квітів і плодів, ягід, горіхів, лікарської та технічної сировини, живиці та інших деревних соків, лісової підстилки, другорядних лісових матеріалів, грибів;

- незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження;

- пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об'єктів;

- проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів;

- самовільного використання їх земель;

- знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків;

-знищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, шляхів, рекреаційних об'єктів та інших споруд.

Розмір відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, обчислюється уповноваженими посадовими особами органів Мінприроди, заповідників, національних природних парків та інших природоохоронних установ, підприємств, установ та організацій, у віданні яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду, а також інших спеціально уповноважених органів, яким надано право накладати адміністративні стягнення (п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.98 N 521).

При здійсненні повноважень щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушень природоохоронного законодавства, слід пам’ятати, що згідно з положеннями ст.69 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” зазначені збитки підлягають компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За наслідками результативних перевірок, вжитих прокурорами заходів щодо усунення порушень законодавства про природно-заповідний фонд необхідно інформувати населення, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Результати перевірки доповісти прокурору.

Дата добавления: 2015-08-20