Колективний проект

На тему «Вінницька область»

З дисципліни «Інформатика»

Спеціальність 5.05030103 «ЕО»

Виконали:

Студенти групи ЕО-13

Тимошин Р. І. Чепіль В.В.

Вялий В.В. Ахметов А.Г.

Перевірила викладач:

Лещенко Г.А.

Зміст

1. Загальні відомості.

2. Географічне розташування.

3. Коротка історія.

4. Пам’ятки архітектури, музеї, церкви, заповідники.

5. Розгляд конкретної пам’ятки.

Загальні відомості

Вінницька о́бласть — область у Центральній Україні. Утворена 27 лютого 1932 року. Обласний центр — місто Вінниця. Розташована на правобережжі Дніпра в межах Придніпровської та Подільської височин.

Має найбільше сусідніх областей серед всіх областей країни. На заході межує з Чернівецькою та Хмельницькою, на півночі з Житомирською, на сході з Київською, Кіровоградською та Черкаською, на півдні з Одеською областями України та з Республікою Молдова, в тому числі частина кордону приходиться на невизнане Придністров'я.

Герб області має форму чотиридільного щита, у першій та четвертій чверті щита — золоте сонце у синьому полі, у другій та третій чверті — срібний хрест у червоному полі, у центрі хреста — синій щиток зі срібним півмісяцем, рогами оберненими вправо.

· Золоте сонце — старовинна емблема Подільської землі, відома з початку XV століття — символізує добробут, розквіт, щедрість та багатство краю, належність регіону до історичного Поділля, з якого за середньовічної доби, в осібний регіон виділилася Брацлавщина (Східне Поділля);

· Срібний хрест, у центрі якого синій щиток зі срібним півмісяцем — історичний герб Брацлавщини, символ її утвердження як самостійної історичної області, що засвідчує наступність та неперервність власної регіональної традиції, спадкоємцем якої є Вінницька область, нагадує про спільну історичну долю Брацлавщини та Волині у складі Великого князівства Литовського;

· Обидві емблеми у поєднанні символізують географічну, історичну, культурну та духовну спорідненість земель Поділля та Брацлавщини, що складають основу території Вінницької області, відображають особливість історичного становлення регіону; Подільська земля — (Брацлавське воєводство, Брацлавське намісництво, земля) — Подільська губернія — Вінницька область.

Прапор області являє собою прямокутне полотнище синього кольору. У центрі прапора відтворено емблеми Поділля — золоте сонце та Брацлавщини (Східного Поділля) — срібний хрест із синім щитком, на якому срібний півмісяць. У верхній та нижній частинах полотнища розміщено дві смуги червоного кольору.

Прапор області створений з урахуванням історичної традиції, властивої регіональному прапорництву, визначальними рисами якої є:

· відтворення на прапорі земельних емблем;

· зв'язок кольорової гами прапора з гербовими барвами;

Червона смуга символізує прапор Брацлавського воєводства. Синя смуга відтворює колір прапора Подільської землі, відомий з початку XV століття.

Поєднання двох рівновеликих смуг червоного та синього кольору свідчить про історичну єдність земель Поділля та Брацлавщини (Східного Поділля), а їх повторення гармонує з геральдичним рішенням побудови герба області. Окрім того, дві геральдичні смуги синього кольору, що розташовані з країв полотнища, символізують найбільш повноводні ріки регіону: Дністер та Південний Буг, басейни яких охоплюють більшу територію області, та які певною мірою слугують їх географічними межами (кордонами).

Символіка кольорів:

· Золото — ознака багатства, добробуту, сили, верховенства.

· Срібло — чистоту, непорочність.

· Синій колір — символізує вірність, чесність, шляхетність, лицарські чесноти, бездоганність.

· Червоний колір — великодушність, мужність, відвагу, сміливість.

Географічне розташування

Область займає майже 4,5% території України. На південному заході Вінниччини, по річці Дністер, на ділянці 202 кілометри проходить державний кордон з Республікою Молдова.

Вінницька область лежить у межах лісостепової зони. На території області поширені ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза. Ґрунт в основному опідзоленний (близько 65%). На північному сході області переважають чорноземи, в центральній частині — сірі, темно-сірі, світло-сірі, на південному сході і в Придністров'ї — глибокі чорноземи і опідзоленні ґрунти. Більш 70% території області зорано.

Територією області протікає 204 річки протяжністю понад 10 км. Вони відносяться до басейнів Південного Бугу, Дніпра та Дністра.

На території Вінницької області Подільське плато має найбільшу висоту у Шаргородському районі. Максимальна висота – 384 м над рівнем моря. Поблизу села Степашки (Барський район) окрема ділянка плато має відмітку 382 м

Клімат області – помірно-континентальний. Середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

У Вінницькій області – густа мережа річок, що належить до басейнів трьох великих рік – Південного Буга (приблизно 62% території), Дністра (28%) та Дніпра (10%). Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Взагалі у області протікає 241 річка.

Коротка історія

Вінниччина - це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з’являється назва Поділля.

Після битви на Синіх Водах (1362 р.) Поділля входить до складу великого князівства Литовського як окрема адміністративна одиниця - Подільська земля. У 1566 року було створено Брацлавське воєводство у складі трьох повітів - Брацлавського, Вінницького і Звенигородського. За Люблінською унією 1569 року Брацлавське воєводство відійшло до Речі Посполитої. Місто Вінниця, розташоване на річці Буг, уперше згадується як литовська фортеця під 1363 рік.

На Подільській землі формувались і вели національно-визвольну боротьбу полки під проводом Богдана Хмельницького та Івана Богуна, Данила Нечая і Максима Кривоноса. Вінниччина була ареною гайдамаччини і Коліївщини на чолі з Максимом Залізняком та Іваном Гонтою.

Після другого поділу Польщі в 1793 році Поділля в складі Правобережної України відходить до Російської імперії. 20 лютого 1796 року у Вінниці було відкрито Брацлавське намісництво, а згодом за указом Павла І була утворена Подільська губернія з центром у Кам’янці-Подільському. В 1917 році центр Подільської губернії переміщується до Вінниці. В часи другої хвилі визвольних змагань у Вінниці тричі працював уряд УНР.

27 лютого 1932 року в зв’язку з введенням в Україні обласного територіального поділу було утворено Вінницьку область з відповідними обласними органами управління. Територія її складає 26,5 тис. кв. км, що становить 4,5% території держави.

З Вінниччиною пов’язані імена багатьох відомих діячів - російського фельдмаршала О. Суворова, декабриста П. Пестеля, поетів О. Пушкіна, М. Некрасова, Т. Шевченка, Лесі Українки, письменників І. Котляревського, Марко Вовчок, М. Коцюбинського, Ярослава Івашкевича, композиторів П. Чайковського, М. Леонтовича. У садибі Вишня, що у Вінниці, останні 20 років свого життя провів видатний хірург і анатом, громадський діяч і педагог М. Пирогов. Нині тут функціонує національний музей-садиба, й у склепі вже 120 років поспіль зберігається забальзамоване тіло вченого. Біля Вінниці знаходиться укріплений район - об'єкт "Вервольф", де в 1942-1944 роках була ставка Гітлера.

Нині Вінницька область має в своєму складі 27 сільських районів і три райони в обласному центрі, 18 міст, серед яких 6 - обласного значення, 29 селищ міського типу, 1466 сіл та хуторів. Найбільшими містами області є Вінниця (356,6 тис. жителів), Жмеринка (37,2 тис.), Могилів-Подільський (33,2 тис.), Хмільник (27,9 тис.), Козятин (27,6 тис.), Ладижин (23,8 тис.). Станом на 5 грудня 2001 року населення Вінницької області складало 1 млн. 772,4 тис. чол., з них 818,9 тис. - міське, 953,5 тис. - сільське.

Дата добавления: 2015-08-18