Стаття 8. Державна реєстрація підприємництва

...
Суб’єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи…

Отже, вони не є і суб’єктами підприємницької діяльності, оскільки за ст. 2 Закону про підприємництво ними можуть бути лише:

· громадяни;

· юридичні особи;

· об’єднання юридичних осіб.

Філії являють собою відокремлені підрозділи юридичної особи, що виступають від імені цієї юридичної особи за дорученням, яке видається їх керівникам (ч. 2 ст. 31 ЦК). Тому вони не є і органами юридичної особи, хоча безпосередньо беруть участь у здійсненні її правоздатності. Угоди, що укладаються філіями, утворюють права та обов’язки безпосередньо для юридичної особи. В цьому полягає їх основна відмінність від дочірніх підприємств, які утворюються як юридичні особи іншим підприємством шляхом передачі їм частки свого майна.

Порядок створення філій має зазначатися в статуті юридичної особи, яка їх створила. Філії повинні мати затверджене нею положення про філію. Положення має містити найменування філії, її місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, порядок формування її майна, фондів, порядок формування та використання філією доходів, взаємні права та обов’язки юридичної особи та створюваної ним філії, порядок управління філією, умови припинення її діяльності тощо.

Для здійснення діяльності керівникам філій видається генеральна довіреність, за якою вони вправі укладати угоди від імені юридичної особи, що їх створила, у межах наданих їм повноважень. Але чому довіреність видається саме керівникові, а не філії в цілому?

Згідно зі ст. 64 ЦК, довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Довіреність у даному разі є юридичною підставою відносин представництва. Сутність представництва полягає в тому, що хоча угоди та інші юридичні дії здійснює представник, але конкретні правові наслідки у вигляді цивільних прав та обов’язків виникають і припиняються в особи, яку представляють. Представник же не набуває ніяких прав та обов’язків.

Особа, яку представляють, – це фізична або юридична особа, від імені та в інтересах якої представник здійснює юридично значущі? дії. Представник – особа, уповноважена здійснювати юридично значимі дії від імені та в інтересах того, кого представляють. Представниками можуть виступати правоздатні та дієздатні юридичні та фізичні особи.

Оскільки філії та інші відокремлені підрозділи не є юридичними особами, довіреність видається не відокремленому підрозділу, а конкретній фізичній особі, як правило, директору філії.

Таким чином, юридична особа, видаючи довіреність та виступаючи в цьому випадку особою, яку представляють, уповноважує представника – керівника філії – здійснювати угоди та інші юридичні дії від імені юридичної особи.

В залежності від обсягу повноважень, які надаються представнику, розрізняють 3 види довіреностей:

· разову, яка видається на здійснення однієї конкретної дії (наприклад, отримання зарплати);

· спеціальну – видається на здійснення однорідних дій; та

· генеральну (загальну) – така довіреність видається на здійснення широкого кола юридично значущих дій, в тому числі укладення угод.

Керівник філії отримує від юридичної особи саме генеральну довіреність, у якій зазначається вичерпний перелік повноважень, що надаються йому юридичною особою. Довіреність складається лише в письмовій формі, підписується керівником юридичної особи (головою правління, директором) та скріплюється печаткою відповідної юридичної особи. Якщо в довіреності передбачено проведення керівником філії операцій з майновими та грошовими цінностями, довіреність також має бути підписана головним (старшим) бухгалтером юридичної особи (ст. 66 ЦК).

У довіреності обов’язково зазначається строк, на який вона видається, що не може перевищувати 3 років.

Слід мати на увазі, що довіреність, яка видається юридичною особою для здійснення будь-яких угод, не потребує нотаріального посвідчення.

Відповідні дії (зокрема, угоди) керівник філії здійснює від імені юридичної особи. Особливо необхідно підкреслити, що сама філія ніяких дій від свого імені здійснювати не вправі. На практиці трапляються випадки, коли в тексті договору внаслідок помилки відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, а керівник все ж таки має належно оформлені повноваження. Цей факт, відповідно до роз’яснення ВАСУ “Про укладання договорів відособленими підрозділами юридичних осіб” від 30 березня 1995 р. № 02-5/220, не може бути підставою для визнання договору недійсним. У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи. Зазначене положення не поширюється на випадки укладення договору з перевищенням повноважень, зазначених у довіреності.

Також слід пам’ятати про те, що відповідальність за всі угоди чи інші дії керівника філії у межах наданих йому повноважень несе юридична особа, причому всім своїм майном, адже дії керівника філії – це дії юридичної особи (ст. 32 ЦК).

Відокремленим підрозділам, які створила юридична особа, може надаватися право здійснювати в господарському суді повноваження сторони в справі. Такі права можуть надаватися статутом юридичної особи, положенням про відокремлений підрозділ або дорученням. Відокремлені підрозділи при цьому мають право від імені юридичної особи:

· вживати заходів досудового врегулювання спору;

· подавати до господарського суду позови;

· надсилати відгуки на позовні заяви;

· звертатись із заявою про перевірку рішення, ухвали, постанови суду в порядку нагляду;

· здійснювати інші процесуальні дії.

Зазначене підтверджується і роз’ясненням ВАСУ “Про участь в судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” від 28 червня 1994 р. № 02-5/492.

При цьому слід мати на увазі, що стороною в справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Дата добавления: 2015-08-18