УРОК № 48

Тема. Різноманітність птахів.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю птахів, розповісти про деякі ряди птахів.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність птахів і представників рядів птахів.

Базові поняття й терміни: різноманітність птахів.

Тип уроку: комбінований, вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Перелічіть відомі вам назви птахів. Як ви думаєте, чому цей перелік невеличкий?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Можливо, школярі назвуть багато видів птахів, але треба звернути увагу на те, що різноманітність птахів значно більша.

1. Ряд Горобцеподібні

Ряд Горобцеподібні охоплює більше 5000 видів птахів. Близько 63 % видів птахів, що населяють Землю, належить до цього ряду. Найбільше їх у лісах теплих і жарких широт.

Горобцеподібні — це птахи середньої й дрібної величини. Найбільший представник ряду — ворон має масу 1100—1600 г, а деякі нектарниці 3—4 г.

Зовні горобцеподібні птахи дуже різноманітні. Дзьоб у них різної форми, частіше більш-менш прямий, але буває й довгий вигнутий, іноді короткий масивний, іноді трикутний, сплющений зверху донизу, із широким розрізом рота.

Більшість видів горобцеподібних птахів пов’язана з деревною й чагарниковою рослинністю. Деякі з них, наприклад пищухи, повзики, ко рольки й ін., проводять майже все життя на деревах. Деякі (ластівки) можуть бути названі мешканцями повітря. Наземних видів відносно небагато (жайворонки, крім дзиґи; трясогузки, кам’янки, карбівки). Горобцеподібні — моногамні нагніздні птахи. Пташенята у них лупляться з яєць безпомічними, сліпими, голили або покритими рідким пухом. Вигодовують пташенят, за рідкісним винятком, обоє батьків.

їжа горобцеподібних птахів різноманітна. Деякі види всеїдні (воронові), інші харчуються рослинною їжею, і лише пташенят вигодовують комахами, більшість видів комахоїдні.

2. Ряд Гусеподібні

Гусеподібні — великі й середньої величини птахи, рідше меншого розміру. Великий представник ряду — лебідь-шипун — досягає маси 13 кг, дрібний — чирок-свистунок — 200—300 г.

У зв’язку з водним способом життя тіло в гусеподібних щільне, валикоподібної форми, з подовженою, а іноді й дуже довгою шиєю, що полегшує добування їжі з-під води. Ноги чотирипалі, помірної довжини, трохи відставлені назад. Передні три пальці відносно довгі, з’єднані плавальною перетинкою, задній — короткий, знаходиться вище рівня передніх. Дзьоб зазвичай сплющений і широкий, покритий тонкою чутливою шкірочкою, що переходить на вершині у тверде рогове утовщення, так званий «нігтик».

По землі багато хто з гусеподібних пересувається погано, ходять перевалюючись з боку на бік, і лише гусаки й казарки можуть досить швидко бігати. Зате гусеподібні, як правило, прекрасно плавають і пірнають, залишаючись під водою до 3,5 хв. і поринаючи на глибину до 40 м.

Життя птахів цього ряду тісно пов’язане з водою. Населяють вони найрізноманітніші морські й внутрішні водойми, у яких добувають їжу, або ж годуються на їхніх узбережжях. Багато видів, що населяють холодні й помірні широти, регулярно здійснюють далекі сезонні перельоти.

Гніздяться гусеподібні здебільшого окремими парами, рідше — розрідженими колоніями. Гнізда розташовуються найчастіше поблизу водойм у траві, у берегових заростях, на заломах очерету, іноді на воді, у дуплах, у земляних норах або в заглибленнях серед скель. Гусеподібні належать до виводкових птахів. Пташенята викльовуються покриті пухом і через кілька годин, як тільки обсохнуть, здатні плавати, поринати, бігати й самостійно годуватися, перебуваючи при цьому під доглядом самки або обох батьків. У випадку небезпеки останні самовіддано їх захищають.

їжа у гусеподібних досить різноманітна. Деякі з них харчуються винятково тваринами — рибою, ракоподібними, комахами, донними молюсками тощо, яких здобувають, поринаючи у воду.

Гусеподібні мають велике значення як предмет аматорського полювання. Вони дають цінне м’ясо, високоякісне перо й пух, пухові шкурки. Ряд видів одомашнений, що значною мірою підвищує господарську значимість ряду.

3.Ряд Зозулі

Зозулі — птахи середніх розмірів. Найбільш дрібні види за величиною поступаються шпакам, найбільші мають розмір крука. Поширені зозулі по всій земній кулі, немає їх тільки в Антарктиці й Арктиці. Найбільше зозуль у жарких країнах. На острові Суматра, наприклад, відомо 25 видів зозуль.

Деякі види, що гніздяться в помірних широтах, — перелітні, інші осілі або кочують. Спосіб життя зозуль надзвичайно різноманітний: є види, які все життя проводять серед крон дерев і дуже рідко, лише на короткий час, спускаються на землю; є чисто наземні види, що живуть на чагарникових рівнинах, у степах і напівпустелях. Відповідно до цього є види, що добре літають, є види, пристосовані винятково до лазіння по гілках і майже все життя проводять на деревах, а деякі види добре бігають по землі. Більшість видів зозуль харчується комахами, деякі з них поїдають і дрібних плазунів.

4.Ряд Соколиноподібні

Ряд включає майже 290 видів птахів середнього й великого розміру: від кондора (загальна довжина 110—115 см, розмах крил понад 3 м, маса 10—12 кг) до сокола-крихти (загальна довжина 14—15 см, маса 35 г).

Для усіх видів хижих птахів є характерним міцний, загнутий гачком дзьоб, основа якого вкрита голою яскраво забарвленою (зазвичай у жовтий колір), часом нібито полакованою шкірою — восковицею, де відкриваються зовнішні отвори ніздрів. Ноги помірної довжини (крім довгоногого птаха-секретаря), але дуже сильні, із серпоподібно вигнутими гострими пазурами.

Поширені соколиноподібні по всьому світу: немає їх тільки в Антарктиці й на деяких океанічних островах. У північних і помірних широтах більшість видів є перелітними, а частина видів осіла й кочує поза сезоном розмноження. Тривалість життя соколиноподібних досить значна. Великі орли, кондори й грифи доживають у природі приблизно до 50 років, невеличкі орли, шуліки, канюки, яструби й т. и. живуть 15—25 років, дрібні яструби й соколи — 5—15 років.

Гніздяться один раз на рік, кондори й деякі орли — через рік. Гнізда влаштовують зазвичай на деревах, іноді в дуплах, на скелях, на землі. Нерідко займають готові гнізда (наприклад, всі справжні соколи), побудовані представниками інших видів хижих птахів, воронових, чапель і т. п. Як правило, та сама пара рік у рік займає ту ж саму гніздову ділянку.

Висиджує яйця головним чрном самка, самець заміняє її лише на нетривалий час. Великі види висиджують майже 2 місяці, види середньої величини — приблизно місяць. Пташенята з’являються добре опушені і зрячі, але мають потребу в годівлі, обігріві й захисті від ворогів.

Соколиноподібні ведуть денний спосіб життя (звідси їхня колишня назва — денні хижі птахи), лише деякі з них полюють у сутінках. Більшість соколиноподібних відповідає другій назві ряду — хижі птахи. Вони м’ясоїдні, тобто годуються в основному хребетними тваринами: ссавцями, птахами, рептиліями, амфібіями, яких добувають активним полюванням. Але серед них чимало видів (особливо дрібних соколів), які полюють майже винятково на комах. Грифи, кондори й каракари харчуються падаллю.

Епоху відродження переживає зараз полювання з ловчими птахами, початок якого сягає глибокої стародавності. Достовірне зображення сокольничого з мисливським соколом знайдено при веденні розкопок Хорса- бада на Середньому Сході, що процвітав за 750 років до нашої ери. У Європі розквіт соколиного полювання припав приблизно на XII—XVII ст., а занепад — на кінець XIX ст. У Київській Русі полювання з ловчими птахами відоме принаймні з X ст. У Середній Азії з беркутами полювали, імовірно, ще раніше. В якості ловчих птахів використовували, головним чином, соколів (кречет, сапсан, шахіи, балабан, лагар, дербник), яструбів (тетерев’ятник, яструб Купера, перепелятник), а в Азії також орлів (беркут).

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 203—207, ознайомлюючись із різноманітністю птахів.

Потім вони читають текст про ряди птахів на с. 204—207.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1—4 на с. 208.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 70—71].

V.Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 208, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 46, відповісти на запитання 5—7 після параграфа на с. 208.

У зошиті [3, с. 70—71] виконати завдання.

Біологія конспекти всіх уроків 8 клас

ЗЕМНОВОДНІ

У цій темі школярі ознайомлюються із загальною характеристикою класу Земноводні, сезонними явищами в житті земноводних, їхньою різноманітністю, роллю в екосистемах, значенням для людини.

Дата добавления: 2015-08-17