Суб'єкти культурної творчості.

Зміст [сховати]

• 1 Дефініція
• 2 Провідний суб'єкт культури — людство
• 3 Нації і народності
• 4 Держава, політичні та релігійні чинники
• 5 Соціальні і соціо-демографічні групи
• 6 Професійні групи і сім'я
• 7 Автономний суб'єкт культурної творчості — окрема особистість. Особливі соціокультурні групи — еліти
• 8 Джерела

[ред.]Дефініція

У філософії суб'єктом називається носій предметно-практичної діяльності і пізнання, тобто джерело активних соціокультурних дій.

Для культурознавства істотним є те, що суб'єкт культури — будь то суспільство, колектив або індивід — не заданий природою в готовому вигляді, як продукт біологічної еволюції.

Суб'єкти культурної творчості є продуктами історичного процесу, активними агентами якого вони стають в міру оволодіння знаряддями праці, розвитку мови, спілкування за допомогою символів і знаків.

[ред.]Провідний суб'єкт культури — людство

Враховуючи це, можна стверджувати, що провідним суб'єктом культури є все людство, народна маса минулого, сучасного і майбутнього, як творець культурних універсалій. Важко уявити собі існування епохи людських співтовариств, які б без великих зусиль обходилися без, мовного спілкування, тих або інших форм соціальної організації і культурних норм.

[ред.]Нації і народності

Внаслідок впливу етнічних відмінностей можна говорити про нації і народності, як суб'єкти національної культури. Їх специфіка виражається за допомогою поняття національного характеру, національного менталітету. Наочним втіленням особливостей народної культури є фольклор, типові для даного народу житло, костюм, господарські і художні промисли.

[ред.]Держава, політичні та релігійні чинники

Щоб підкреслити активну роль деяких культурних інститутів, їх також наділяють рисами суб'єкта культури: зокрема, кажучи про культуру України, Росії або Франції, мають на увазі діяльність держави. Якщо ж мова йде про мусульманську, католицьку або православну культуру, суб'єктом тут потрібно вважати релігійну спільноту віруючих, церкву.

Разом з тим, відомо, що етнічні, політичні і релігійні чинники культури далеко не завжди узгоджуються між собою. Наприклад, у багатонаціональній державі, будь то Індія, Росія або США, на міжетнічне розмаїття в поведінці людей накладаються відмінності, пов'язані з їх релігійною приналежністю або політичною орієнтацією. Якщо держава не забезпечує рівноправності всіх суб'єктів культури, це може приводити до серйозних суспільних конфліктів.

[ред.]Соціальні і соціо-демографічні групи

Найбільший ступінь культурних протиріч виявляється тоді, коли суб'єктами культури виступають соціальні і соціо-демографічні групи, класи. Очевидно, що творчі можливості селянства або пролетаріату, феодалів або буржуазії не збігаються. Тут мають значення місце і роль групи в суспільному виробництві, відношенні до власності, рівень доходів. Вікові або гендерні (за статевою ознакою) особливості, обмеження або переваги культурної активності примушують говорити, наприклад, про молодіжну субкультуру або про культурні відмінності між чоловіками і жінками.

[ред.]Професійні групи і сім'я

Важливу роль в культурі відіграють професійні групи і сім'я, які забезпечують найстійкіші механізми передачі культурної інформації загального і спеціального призначення. У сімейному вихованні завдяки зв'язку поколінь дитина засвоює рідну мову та інші найважливіші цінності. У цьому творчому процесі зусилля сімейного колективу забезпечують основу всього подальшого життя людини в суспільстві. Ставши дорослим, кожен з нас підкоряється суспільному розподілу праці. Через існуючу номенклатуру професій ми бачимо певний розподіл культурних обов'язків між групами людей. Спеціалізація не тільки економить сили суспільства, але і підвищує ефективність культурних установлень.

[ред.]Автономний суб'єкт культурної творчості — окрема особистість. Особливі соціокультурні групи — еліти

Безпосереднім, хоча і не автономним суб'єктом культурної творчості є окрема особистість, а також особливі соціокультурні групи, які називаються елітою. Індивідуальні творчі можливості людей не однакові, хоча і властиві всім. Вищий ступінь їх вияву пов'язують з обдарованістю, геніальністю людини. У сучасному світі особистий творчий внесок пов'язують з авторством, що має на увазі оригінальність, новизну і неповторність культурного продукту. Еліта покликана зберігати спадкоємність, традиції культурної творчості і здійснювати відбір її найбільш значущих зразків. Еліти, як правило, займають привілейоване місце в структурі суспільства. Розрізняють еліту політичну, наукову, бізнесову, художню, релігійно-духовну, спортивну тощо. Знищення еліти, як вчить нас досвід, веде до трагічних наслідків, викликаючи занепад і деградацію суспільства. Однак і за таких умов соціальна необхідність в управлінні культурними процесами зберігається, а, отже, поступово відтворюється й еліта.

[ред.]Джерела

888888888Мистецтво - форма культури, пов'язана зі здатністю людини до естетичного засвоєння світу, до його відтворення в образах і символах, що спираються на творчу уяву. Слова "естетика", "естетичний" грецького походження. "Естетичний" значить "художній, що відноситься до почуття прекрасного, до краси". Естетичне ставлення до світу - передумова до художньої діяльності в будь-якій сфері мистецтва (у літературі, образотворчому мистецтві, театрі, кіно тощо).

Мистецтво - дітище двох творців: епохи і художника. З одного боку, мистецтво завжди спирається на існуючі в культурі даного суспільства естетичні уявлення, канони й ідеали. А з іншого боку, ці уявлення й ідеали перетворюються творчими зусиллями конкретного художника (письменника тощо) у неповторний, унікальний твір мистецтва.

Дата добавления: 2015-08-17